Ефективність міжнародних санкцій проти РФ в галузі мореплавства у зв’язку із окупацією Криму

В умовах повної сухопутної блокади Криму морський транспорт набув унікального, ексклюзивного значення для постачання Криму основними товарами і пасажирських перевезень.

Андрій Клименко

Експерт фонду "Майдан закордонних справ"

Головний редактор BSNews


Вступ

До окупації Криму морський транспорт не відігравав вирішальної ролі у пасажирських і вантажних перевезеннях, як до Криму, так і з нього. Основні вантажні та пасажирські перевезення виконувалися залізничним і автомобільним транспортом з материкової частини України, а також авіаційним транспортом через аеропорт «Сімферополь».

До 2014 року найпомітнішими складовими морських перевезень в Криму були:

  • морські круїзи до Ялти і Севастополя;
  • морський експорт зерна з терміналів у Севастополі і Керчі;
  • морський експорт нафтопродуктів із нафтобази Феодосії;
  • морський реекспорт зрідженого природного газу з терміналів у Керчі;
  • морський імпорт різноманітних товарів із Туреччини регулярними поромними лініями Зонгулдак – Євпаторія (товари широкого вжитку) і Зонгулдак-Севастополь (нові легкові автомобілі).

Після окупації і анексії Криму Росією відбувалося поступове скорочення сухопутних перевезень до Криму з материкової України. Наприкінці грудня 2014 року повністю припинилося залізничне сполучення. У жовтні-листопаді 2015 року запроваджено повну транспортну блокаду Криму щодо автомобільного вантажного перевезення. Водночас, заблоковано окрему залізничну гілку з Херсонської області до заводу «Кримський титан» на півночі Криму, найбільшого виробника двоокису титану і мінеральних добрив, зокрема на експорт. Як результат, роль морського транспорту для окупованого Кримського півострова докорінно змінилася.

В умовах повної сухопутної блокади Криму до закінчення будівництва мосту через Керченську протоку, тобто до кінця 2018 і 2019 років (відповідно по автомобільному і залізничному мостах), морський транспорт вже набув унікального, ексклюзивного значення для постачання Криму основними товарами і пасажирських перевезень.

Те ж ексклюзивне значення, але з перших днів окупації, морський транспорт має для військових перевезень, тобто доставки на окупований півострів особового складу військових частин, бойової техніки і предметів постачання у контексті мілітаризації півострова і його перетворення на найбільшу військову базу.

На території окупованого Кримського півострова розташовано 10 морських портів. 8 із них, зокрема 7 державних і 1 приватний, належать до Автономної Республіки Крим:

  1. Порт «Чорноморськ» (спеціалізований порт об'єднання «Чорноморнафтогаз» у селищі Чорноморське на північному заході Кримського півострова),
  2. Євпаторійський морський торговельний порт,
  3. Ялтинський морський торговельний порт,
  4. Феодосійський морський торговельний порт (включаючи нафтовий причал Феодосійської нафтобази),
  5. Керченський морський торговельний порт,
  6. Керченський морський рибний порт,
  7. «Порт Крим» – Керченська поромна переправа,
  8. Камиш-Бурунський морський порт у Керчі (раніше – підрозділ ліквідованого залізорудного комбінату, а потім – приватний порт компанії «Альтком»).

У Севастополі розташовано два морських порти:

  1. Севастопольский морський торговий порт,
  2. Севастопольский морський рибний порт.

Відзначимо, що Керченський і Севастопольський рибні порти давно втратили свою спеціалізацію і обслуговують судна різних типів.

Санкції

27 березня 2014 року на 80-му пленарному засіданні 68-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН було прийнято Резолюцію A / RES / 68/262 «Про територіальну цілісність України».

Нею Генеральна Асамблея заявила про невизнання анексії Криму та закликала всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи «... не визнавати будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя й утримуватися від будь-яких дій або кроків, які можна було б витлумачити як визнання будь-якого такого зміненого статусу ».

Примітка: Міжнародна морська організація ІМО (англ. International Maritime Organization, IMO) – міжнародна міжурядова організація, є спеціалізованою установою ООН, служить апаратом для співпраці і обміну інформацією з технічних питань, пов'язаних з міжнародним торговельним судноплавством.

27 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Зараз він є основним правовим документом України, пов'язаним із різними аспектами, що виникли через окупацію і анексію Криму та Севастополя. Зокрема й з транспортним сполученням.

При ухваленні цього закону до Кримінального Кодексу було внесено статтю № 332-1. Згідно з нею, члени екіпажу судна, що прибувають на його борту до Криму, потрапляють під адміністративну та кримінальну відповідальність перед Україною за незаконний груповий перетин кордону та порушення порядку в'їзду на окуповану територію.

Стаття 332-1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї

1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією транспортних засобів.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, – караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів"...

Для виконання закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правового режиму на тимчасово окупованій території України» уряд України 30 квітня 2014 року ухвалив розпорядження «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю».

Розпорядження  від  30.04.2014  № 424-р. Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю (http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=247263828).

Цим розпорядженням були, зокрема, закриті прикордонні пункти пропуску, розташовані в морських портах Кримського півострова, а також на території підприємств, що мають морські причали. Цим же документом уряд України доручив МЗС довести до відома дипломатичних представництв іноземних держав в Україні, а також дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном інформацію про тимчасове закриття пунктів пропуску та пунктів контролю...».

Водночас, Міністерство інфраструктури України 16 Червня 2014 року оголосило про закриття морських портів на Кримському півострові, а також поінформувало про це відповідні міжнародні організації (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0690-14).

Потім ухвалено низку рішень Європейського союзу, США, Канади, Австралії та Нової Зеландії, інших держав, які ввели санкції щодо Росії через окупацію і анексію Криму. Загалом, ухвалені рішення у сфері морського транспорту забороняють: заходи суден до портів Кримського півострову (Автономної Республіки Крим та м. Севастополь), експорт та імпорт продукції та послуг з його території, зокрема страхування, інвестиції і т.д.

Загальні результати моніторингу суден

У цій доповіді представлено «чорний список» морських суден, які заходили до портів окупованого Криму станом на 15 серпня 2016 року. Моніторингова група Фонду «Майдан закордонних справ» і редакції BlackSeaNews.net проводить цей моніторинг з 18 березня 2014 року, дати анексії Криму, тих морських суден, які відвідували 9 з 10 портів Кримського півострова: в Євпаторії, Севастополі (2 порти), Ялти , Феодосії, Керчі (4 порти).

Примітка. Моніторинг заходів суден до порту «Чорноморськ» не публікується, оскільки всі судна, що перебувають і працюють там, є технологічним флотом українського державного об'єднання «Чорноморнафтогаз». Усе державне майно цього підприємства, в тому числі, газові родовища і флот (плавучі бурові платформи, шельфові постачальники, буксири і т.п.), виявилися «націоналізованими», а де-факто експропрійованими військовими трофеями окупантів. Інші судна до цього порту не заходять. Про флот «Чорноморнафтогазу» ми опублікуємо окреме дослідження.

Моніторингова група Фонду «Майдан закордонних справ» і редакції BlackSeaNews.net проводить моніторинг лише тих морських суден, які здійснюють пасажирські та вантажоперевезення до/з портів Кримського півострову, а також спеціальних суден, що беруть участь у реалізації великих інфраструктурних проектів окупаційної влади (земснаряди, кабелеукладачі, трубоукладачі).

Методика моніторингу

1) У «чорному списку» не враховуються як порушники:

  • судна портофлоту (пасажирські прогулянкові, лоцманські та робочі катери; буксири; портові тендери; плавучі крани; днопоглиблювальні судна; сміттєзбирачі), які прикріплені до портів Криму. Вони перебувають у державній власності України і стали «націоналізованими», а де-факто – військовими трофеями окупантів;
  • судна, незалежно від прапора, що перебували на час початку окупації на ремонті в кримських суднобудівних і судноремонтних підприємствах або на відстої у кримських портах;
  • яхти, що стояли в кримських яхт-клубах і стоянках на час початку окупації;
  • риболовецький флот, що належав різним кримським власникам.

2) У таблицях моніторингу переважно вказується тільки дата заходу судна до порту. Зазвичай, після заходу судно перебуває в порту під розвантаженням або завантаженням впродовж кількох днів.

3) Прапори суден, за якими згруповано базу даних, не завжди є тотожними власності (країні судновласника), більш того – не завжди тотожні менеджменту (країні оператора судна) через їх часту зміну.

4) Труднощі обліку судновласника, а тим більше, оператора судна, пов'язані зі специфікою ринку морських перевезень і тим, що реальні судновласники із «чорного списку», особливо іноземні, крім РФ, із метою уникнення санкцій, активно перереєстровують судна на фіктивних власників і часто змінюють компаній-операторів.

5) Прапор судна вказано станом на 15 серпня 2016 року.

6) Не враховуються судна, зафіксовані системою моніторингу сигналів АІС як такі, що прибули до кримських портів, однак, насправді, перебували на якірних стоянках біля узбереж, на рейдових причалах і стоянках через необхідність перечекати штормову погоду.

7) Для підтвердження факту заходу судна до одного з портів окупованого Криму використовується декілька морських сервісів відображення сигналів АІС, оскільки вони використовують різні масиви берегових приймачів сигналів АІС (тобто, судно, яке не видно через один із сервісів, можна побачити за допомогою іншого). Основним джерелом даних для нашого моніторингу є український морський ресурс www.shippingexplorer.net

8) Моніторинг проводиться щоденно, декілька разів за день, з 18 березня 2014 року, дати анексії Криму та Севастополя Росією, зокрема, у вихідні та святкові дні.

За період з 18 березня 2014 до 15 серпня 2016 року до «чорного списку» морських суден, що побували в портах окупованого Криму, порушивши заборони і санкції, внесено 260 торгових суден під прапорами 32 країн. Прапори суден у цій доповіді наводяться станом на 15 серпня 2016 року.

Також, необхідно враховувати, що за час окупації Криму 60 із 260 торгових суден, внесених до опублікованої бази даних як порушників режиму окупованої території і міжнародних санкцій, тобто 23%, з різних причин змінили прапори країн, під якими їх було внесено до «чорного списку» у 2014-15 роках, на прапори інших країн. Цей процес буде описано окремо. Приблизно стільки ж суден змінили назву й власника.

Кількість і питома вага суден-порушників режиму окупованої території в Криму
за державами прапорів станом на 15 серпня 2016

#

Flag

Vessels

%

#

Flag

Vessels

%

1

Russia

139

53,3

17

Greece

2

0,8

2

Togo

19

7,3

18

Korea

2

0,8

3

Panama

11

4,2

19

Singapore

2

0,8

4

Comoros

9

3,5

20

Sri Lanka

2

0,8

5

Palau

8

3,1

21

Vanuatu

2

0,8

6

Sierra Leone

7

2,7

22

Antigua & Barbuda

1

0,4

7

Tanzania

7

2,7

23

Cambodia

1

0,4

8

Mongolia

6

2,3

24

Cayman Is

1

0,4

9

Saint Kitts & Nevis

6

2,3

25

China

1

0,4

10

Belize

5

1,9

26

Cook Is

1

0,4

11

Malta

5

1,9

27

Cyprus

1

0,4

12

Moldova

5

1,9

28

Italy

1

0,4

13

Turkey

4

1,5

29

Liberia

1

0,4

14

Bulgaria

3

1,2

30

Portugal

1

0,4

15

Marshall Islands

3

1,2

31

Saint Vincent & Grenadines

1

0,4

16

DR Congo

2

0,8

32

Tuvalu

1

0,4

Усього = 260

139 із цих 260 суден (53,3%) станом на 15 серпня 2016 року зареєстровано під прапором країни-окупанта, Російської Федерації, на другому місці судна під прапором країни Того – 19 (7,3%), на третьому місці судна під прапором Панами – 11 (4,2%).

Далі за рейтингом судна під прапорами таких країн: Коморські острови – 9 (3,5%); Палау – 8 (3,%); Сьєрра-Леоне – 7 (2,7%); Танзанії – 7 (2,7%); Монголії – 6 (2,3%); Сент-Кітс і Невіс – 6 (2,3%), Белізу – 5 (1,9%). 8 суден-порушників, внесених до «чорного списку», станом на 15 серпня 2016 року зареєстровані під прапорами країн-членів ЄС: 5 – Мальти і 3 – Болгарії (член НАТО). 5 суден зареєстровані під прапором Молдови (договір про асоціацію з ЄС). 4 судна мають прапор Туреччини (член НАТО).

 

Кількість і питома вага суден-порушників режиму окупованої території в Криму за державами прапорів з 18 березня 2014 до 15 серпня 2016

Однак, такий аналіз не дає повного уявлення про динаміку процесів. Тому, розглянемо розвиток ситуації за роками.

У 2014 році (з 18 березня) до портів Криму заходило 146 суден, із них на сьогодні під прапором РФ – 66 (45,2%). У 2015 році до портів Криму заходило 172 судна, а питома вага суден-порушників під прапором РФ значно зросла – 108 (62,8%). Станом на 15 серпня 2016 року, тобто за неповні 8 місяців, до портів Криму заходили 126 суден, а частка суден-порушників під прапором РФ перевищила 70% – 89 суден, 70,6%.

Це наочно ілюструє те, що реально відбувається за час окупації Криму – процес заміщення торгових суден з інших країн російськими торговими судами, які виконують рейси до Криму. Це прямий наслідок дії українських заборон, міжнародних санкцій, а також публікацій «чорних списків» в українській пресі та їх передруку в спеціалізованих морських ЗМІ за кордоном.

Кількість і питома вага суден-порушників режиму окупованої території в Криму за державами прапорів з 18 березня 2014 до 15 серпня 2016

Потрібно враховувати, що насправді кількість суден-порушників, які належать російським судновласникам, перевищує 70%, оскільки деякі з них зареєстровані під прапорами не РФ, а інших країн (аналіз проводитиметься окремо).

Загальна надана кількість суден-порушників «чорного списку» не означає, що всі 260, які в ньому зазначені, продовжують ходити до Криму впродовж цих 2,5 років. Насправді, цей процес виглядає інакше. На діаграмі нижче всі судна-порушники розділені на такі групи:

  • судна, що заходили до Криму тільки у 2014 – таких було 63 (під прапором РФ – лише 16 або 25,4%);
  • судна, що заходили до Криму тільки за перші два роки окупації в 2014 і 2015 – таких усього 29, серед них 10 або 34,5% під прапором РФ;
  • судна, що заходили до Криму лише в 2015 – усього 42, серед них під прапором РФ 24 або 50%;
  • судна, що заходили до Криму в 2015 і 2016 – всього 54, під прапором РФ – 37 або 68,5%;
  • «постійний склад» – судна, що заходили до Криму за час усього періоду окупації – у 2014, 2015 і 2016 роках. Таких 47, з них 37 або 78,7% під прапором РФ;
  • невелика група суден, які повернулися до кримського напрямку після річної перерви, тобто в 2014 і 2016 роках (без 2015), таких 7, з яких 3 або 42,8% під прапором РФ;
  • порушники «новачки», що з'явилися у кримських портах тільки в 2016 році – їх усього 18, серед них 12 або 66,7% під прапором РФ.

Те, що за 8 місяців 2016 року серед порушників з’явилося тільки 18 нових суден, а з порушників 2014 року за рік після перерви повернулися на кримські рейси тільки 7, вказує на те, що склад «кримського торгового флоту» загалом стабілізується.

Кількість суден-порушників режиму окупованої території в Криму
за державами прапорів, які припинили і які продовжують рейси до Криму
станом на 15 серпня 2016 року (за роками)

До 2016 року з 260 судів умовного «кримського торгового флоту», внесених до «чорного списку», випали з роботи на кримські порти більше половини – 134 (51,5%), серед них 50 суден під прапором Росії. Станом на 15 серпня 2016 року в «чорному списку» реально діючого «кримського торгового флоту» 126 суден, серед них 89 (70,6%) під прапором РФ.

Така ситуація є наслідком низки причин, серед них, українських та міжнародних санкцій, а з іншого боку – відображає ступінь поваги або неповаги державних органів (адміністрацій прапорів) відповідних країн до рішень ООН і ЄС. У наведених нижче таблицях продовження або припинення заходів до окупованого Криму суден під прапорами різних країн пов'язані з результатами голосування цих країн на 80-му пленарному засіданні 68-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 27 березня 2014 року за Резолюцією A/RES/68/262 «Про територіальну цілісність України».

Станом на 15 серпня 2016 року продовжуються рейси до окупованого Криму торгові судна під прапорами 14 країн із 32, зафіксованих у 2014-2015 роках.

Серед них два судна під прапором країни ЄС і НАТО – Болгарії, належать дочірній компанії російського «Лукойлу» (танкери-газовози), 11 суден під прапором Того, 5 – під прапором Монголії, 4 – під прапором Танзанії, інші – поодинокі судна під прапорами Китаю, Молдови та різних офшорних острівних юрисдикцій.

Офіційні делегації 5 з 14 зазначених нижче країн (Болгарія, Молдова, Палау, Панама, Сьєрра-Леоне і Того) голосували «за» згадану резолюцію.

Кількість суден-порушників режиму окупованої території в Криму,
які продовжували заходити до кримських портів у 2016 році, за державами прапорів.

Flag / Year

2015 & 2016

2014 & 2015 & 2016

2014 & 2016

2016 Only

Total

Голосування в ООН 27.03.14

1

Belize

1

     

1

Не голосували

2

Bulgaria

2

     

2

За

3

China

1

     

1

Утрималися

4

Comoros

2

1

   

3

Утрималися

5

Cook Is

     

1

1

В асоціації з Новою Зеландією

6

Moldova

   

1

1

2

За

7

Mongolia

1

4

   

5

Утрималися

8

Palau

2

     

2

За

9

Panama

1

   

1

2

За

10

Russia

37

37

3

11

88

Проти

11

Saint Kitts & Nevis

1

     

1

Утрималися

12

Sierra Leone

   

1

1

2

За

13

Tanzania

1

2

 

1

4

Утрималися

14

Togo

5

3

2

1

11

За

 

Total

54

47

7

17

125

 

 

Торговельні судна під прапорами 18 країн до початку 2016 року перестали заходити до окупованого Криму. 11 із них голосували «за» згадану резолюцію ООН. Водночас, 11 з 18 країн, серед них країни ЄС – Італія і Мальта, різними методами забрали судна під своїми прапорами з кримських портів ще в 2014 році.

Кількість суден-порушників режиму окупованої території в Криму,
які продовжували заходити до кримських портів у 2016 році, за державами прапорів

 

Flag / Year

2014 Only

2014 & 2015

2015 Only

Total

Голосування в ООН 27.03.14

1

Antigua & Barbuda

1

   

1


Утрималися

2

Cambodia

 

1

 

1

Утрималися

3

Cayman Is

1

   

1

Заморська територія Великобританії

4

DR Congo

 

2

 

2

За

5

Cyprus

 

1

 

1

За

6

Greece

1

 

1

2

За

7

Italy

1

   

1

За

8

Korea

2

   

2

За

9

Liberia

1

   

1

За

10

Malta

5

   

5

За

11

Marshall Islands

3

   

3

За

12

Portugal

1

   

1

За

13

Saint Vincent & Grenadines

1

   

1

Утрималися

14

Singapore

1

1

 

2

За

15

Sri Lanka

2

   

2

Утрималися

16

Turkey

3

 

1

 

За

17

Tuvalu

1

   

1

Не голосували

18

Vanuatu

1

 

1

2

Не голосували

 

 

 

 

 

 

 

 

Total

25

5

3

33

 

Те, що вказано вище, не означає, що всі судна, зафіксовані під прапорами зазначених країн, фізично припинили заходи до Криму. Частина з них перереєструвалася під прапорами інших держав, аби продовжувати заходи до кримських портів (див. розділ «Зміна прапорів»). Однак, загалом можна сказати, що рішення Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2014 року продовжує впливати на судноплавство в окупованому Криму.

Аналіз суден-порушників за типами

Найбільше серед суден-порушників режиму окупованої території суховантажів – їх 129, близько половини всіх суден (49,6%). Третина суден-порушників – танкери, їх 86 (33,1). Серед танкерів вирізняється особлива група танкерів-газовозів, що перевозять зріджений газ до Туреччини з терміналу, розташованого в Керченському морському торговому порту – їх 20 (23,3% від кількості танкерів). Це одна з небагатьох «експортних позицій» для морського транспорту в Криму.

Зріджений природний газ у залізничних цистернах надходить залізничними поромами з Росії до Керченського морського рибного порту, де на спеціальному терміналі закачують до спеціалізованих танкерів (газовозів).

В особливу групу суден-порушників виділені пороми – їх за період моніторингу було зафіксовано 31 (11,9% від загальної кількості суден). Більшість із них працюють на Керченській поромній переправі та інших поромних лініях між РФ і окупованим Кримом (докладніше в розділі «Пороми»).

Кількість і питома вага суден-порушників режиму окупованої території в Криму за основними типами з 18 березня 2014 до 15 серпня 2016.

Суховантажі

Серед 129 суховантажів-порушників за період моніторингу також помітно загальну тенденцію зростання питомої ваги суден під прапором Росії. Однак вона не є настільки вираженою, як у інших типів суден.

Кількість і питома вага суден-порушників режиму окупованої території в Криму за 18 березня 2014 до 15 серпня 2016 (за роками).

Саме серед суховантажів спостерігається найбільша кількість випадків переходу іноземних суден (крім РФ) під нові прапори – переважно, Того й Танзанії.

Кількість суховантажів-порушників режиму окупованої території в Криму,
які продовжували заходити до кримських портів у 2016 році, за державами прапорів.

Flag

2015 & 2016

2014 & 2015 & 2016

2014 & 2016

2016 Only

Total

 

 

 

 

 

 

Comoros

2

1

   

3

Cook Is

     

1

1

Moldova

   

1

1

2

Mongolia

 

1

   

1

Palau

2

     

2

Panama

1

   

1

2

Russia

18

12

 

5

35

Saint Kitts & Nevis

1

     

1

Sierra Leone

   

1

1

2

Tanzania

1

2

 

1

4

Togo

5

3

2

1

11

 

 

 

 

 

 

Total

30

19

4

11

64

Збереження у «чорному списку» суховантажів достатньо великої частки суден під іноземними (крім РФ) прапорами зумовлене специфікою існуючого експорту з Криму, порушуючи міжнародні санкції.

Основні експортні позиції для суховантажів:

  • зерно в порти Сирії, Північного Кіпру, Лівану, Лівії, Єгипту – зафіксовано не менше 12 суховантажів;
  • металобрухт до портів Туреччини і Румунії – зафіксовано щонайменше 8 суховантажів.

Танкери

Серед 86 танкерів-порушників за період моніторингу спостерігається загальна для всіх типів суден тенденція зростання питомої ваги суден під прапором Росії.

Примітка: У розділі «Танкери» враховано 9 морських суден типу «Nefterudovoz». Це суховантажно-наливний гібридний теплохід «річка-море» радянського виробництва, що здатен перевозити і нафтопродукти, і сипучі вантажі (тип судна в морських базах – Ore/oil Carrier, Obo Carrier).

Без урахування 20 танкерів-газовозів у 2015 і 2016 роках до кримських портів заходили практично тільки танкери під прапорами Росії. Нафтові танкери під іноземними прапорами (крім РФ), що заходили до кримських портів після окупації в 2014 році, пішли з кримського напрямку.

Єдиний танкер під іноземним прапором (крім РФ), що працює на кримські порти в 2015-16 роках належить російському судновласнику:

HERCULES

Flag: Belize

Vessel type: Bunkering Tanker

IMO: 9155248

MMSI: 312711000
Callsign: V3QY9
Former name(s):
San Benedetto
(Until 2011 May 18).
Pm Alpha (Until 2001 Oct 11)

Home port: Belize City
Class society: Det Norske Veritas
Build year: 1997
Builder (*): President Marine – Singapore
Owner: Nikolaev Shipping
Limassol, Cyprus
Manager: Alfamarine Shipping Russia
Novorossiysk, Russia

Sevastopol:

25.02 – 20.06.15 -
ремонт на СРЗ в Комишевій бухті

2016 – працює між рейдовим причалом у Керченській протоці та морській стоянці південніше

Кількість і питома вага танкерів-порушників режиму окупованої території в Криму
з 18 березня 2014 до 15 серпня 2016 (за роками)

Наливні танкери використовуються для доставки нафтопродуктів на нафтобази, які є в усіх портах окупованого Криму, в тому числі на головну нафтобазу Чорноморського флоту РФ в Севастополі і найбільшу в Криму нафтобазу в Феодосії. Остання, на відміну від періоду Криму до окупації, використовується як база накопичення і зберігання для внутрішніх потреб півострова. Нафтопродукти до Криму поставляються з Новоросійська, а також через Азовське море з портів Темрюка і Ростова-на-Дону.

Морський експорт нафтопродуктів з Криму через Феодосійську нафтобазу з моменту окупації Криму не здійснюється. До окупації через Феодосійську нафтобазу до різних країн світу експортувалися нафтопродукти, які прибувають туди залізницею (перевалка на великі танкери).

Танкери-газовози (Lpg Tanker) досі здійснюють перевезення (реекспорт) скрапленого вуглеводневого газу, Liquefied petroleum gas (Lpg), з єдиного в Криму газового терміналу в Керченському морському рибному порту.

Примітка: Lpg – суміш скраплених під тиском легких вуглеводнів. Застосовуються як паливо, використовуються як сировина для органічного синтезу. Основні компоненти: пропан, бутан.

Термінал виконує перевалку транзитних скраплених вуглеводневих газів із залізничних цистерн до парку зберігання і на танкери-газовози. Зріджений газ надходить з Росії і Казахстану в залізничних цистернах на поромах через Керченську протоку.

Кількість іноземних танкерів-газовозів, порушників режиму окупованої території
в Криму з 18 березня 2014 до 15 серпня 2016 (за роками).

Танкери-газовози – одні з найбільш злісних порушників режиму окупованої території і міжнародних санкцій. Більшість із них здійснили по кілька десятків заходів до окупованого Криму. Однак, як випливає з моніторингу, кількість танкерів порушників у 2016 році має тенденцію до зменшення.

У зв'язку з санкціями і публікаціями «чорного списку» в ЗМІ, а особливо подальших републікацій в зарубіжних ЗМІ, 8 танкерів-газовозів у 2014 році, а ще 5 – у 2015 році, припинили заходити на газовий термінал у Керченському морському рибному порту.

Більшість із них переведено до інших регіонів світу або переключилися на доставку зрідженого газу з російських портів Темрюк і Тамань. 6 із цих танкерів змінили водночас назву і/або прапор.

Загалом, спостерігається значне зниження кількості заходів танкерів-газовозів на термінал в Керчі через побоювання санкцій. Це стало причиною згасання виробничої активності на цьому керченському газовому терміналі з перенесенням вантажопотоків на газові термінали російських портів Темрюка і Тамані.

Водночас, серед танкерів-газовозів, які продовжують експорт зрідженого газу з окупованого Криму, є своєрідні «рекордсмени». На час порушення санкцій вони належали турецькому судновласнику:

METAL (TALA)

New Name: ALTERA 1

New Flag: Mongolia
Old Flag: Panama

New MMSI:  457300000
New Call Sign:  JVEG6

Vessel type: Lpg Tanker

IMO: 8012114
MMSI:457300000
Callsign: 3ERE3

Gross tonnage: 5,165 tons
Summer DWT: 4,852 tons. Length: 95 m
Beam: 16 m
Draught: 6 m

Class society: Overseas Marine Certification Services
Build year: 1982
Builder (*): Kristiansands Mekaniske Verksted
Kristiansand, Norway

Owner: Hdl Partners
Tortola, British Virgin Islands
Manager: Hdl Partners
Tortola, British Virgin Islands

Owner and Manager: Milenyum Denizcilik Gemi, Nazli Sokak 9, Halilrifatpasa Mah, Sisli, 34384, Istanbul, Turkey

Owner: Vinista Shipping – Peru
Manager: Transgas Shipping Lines Sac – Peru

Kerch:

29.08.14
15.11.14
23.12.14
15.01.15
09.02.15
23.03.15
05.03.15
16.02.16
28.03.16
23.05.16
20.06.16
08.08.16 – ремонт

Перевезення газу з Керченського морського рибного порту до Туреччини та Лівану  

MARIANA

New Name: MARIA
New MMSI:  457294000

New Call Sign:  JVDW6

New Flag:  Mongolia
Old Flag: Sierra Leone

Vessel type: Lpg Tanker

 

IMO: 8016835
MMSI:667002201
Callsign: 9LB2343

Gross tonnage: 2,314 tons. Summer DWT: 1,665 tons
Length: 83 m
Beam: 15 m
Draught: 2.5 m

Build year: 1982
Builder (*): Ateliers & Chantiers Du Sud Ouest & De Bacalan Reunis
Bordeaux, France
Home port: Freetown
Class society: International Register Of Shipping

Owner and Manager: Milenyum Denizcilik Gemi, Nazli Sokak 9, Halilrifatpasa Mah, Sisli, 34384, Istanbul, Turkey,
info@milenyumshipping.com, www.milenyumshipping.com

Сайт компанії недоступний

Kerch:

З квітня  2014 року щомісяця 1-2 рейси з вантажем зрідженого газу до турецького терміналу в порту Marmara Eregli. В 2015 – щонайменше 15 рейсов. Останні:

20.06.15
07.07.15
10.09.15
20.10.15
06.12.15
20.12.15
07.01.16
02.02.16
11.03.16

Замість Керчі спрямовує дані в АІС на Black Sea. Усього біля 30 заходів до Керчі

 

Пороми

Поромне сполучення між портами окупованого Криму і Росією, а також Туреччиною, набуло після окупації Кримського півострова зовсім інше значення, ніж до лютого 2014 року.

Пасажирські та вантажні перевезення через Керченську поромну переправу «порт Крим – порт Кавказ» до окупації Криму були незначними, переважно регіональними – між Автономною Республікою Крим і Краснодарським краєм РФ. Пороми перевозили: пасажирів на легковому автотранспорті, пасажирів на автобусах, вантажний автотранспорт. Пасажирське залізничне сполучення через Керченську протоку (поїзд Севастополь – Свердловськ) відсутній з кінця 1980-х років, а вантажне з 1996.

До 2014 року роботу переправи з перевезення пасажирів і автотранспорту, як легкового, так і вантажного, повністю забезпечували два українських пороми – «Єйськ» і «Керченський-2», що належать українській державній судноплавній компанії «Керченська поромна переправа».

YEYSK: IMO: 8725565, Build year: 1988, Builder: Riga Shipyard – Riga, Latvia. Gross tonnage: 1,028 tons. Summer DWT: 254 tons. Місткість – 160 пасажирів, 25 легкових / 16 вантажних (до 7,5 т.) а/м. Кількість кругорейсів за добу – 4.

KERCHENSKIY-2: IMO: 7741017. Build year: 1978. Builder: Riga Shipyard – Riga, Latvia. Gross tonnage: 1,022 tons. Summer DWT: 382 tons. Місткість: 215 пасажирів,  а/м до 4,2 м – 27, автобуси великої місткості – 4. Кількість кругорейсів за добу – 4.

З грудня 2013 року до них додався новий (перебудований з суховантажу) автомобільно-пасажирський пором «Микола Аксененко» (судновласник – російська судноплавна компанія «Аншип», група «Анрусстранс»).

NIKOLAY AKSENENKO: IMO: 9711250. Build year: 2013. Builder: Sevmorverf. Gross tonnage: 1,421 tons. Summer DWT: 331 tons. Місткість – 261 пасажирів, 43 легкових / 4 вантажних ТС. Кількість кругорейсів за добу – 4.

Вантажне залізничне сполучення через Керченську поромну переправу було відновлено наприкінці 2014 року. На переправі працювали два однотипних російських залізничних пороми групи «Анрусстранс» – «Анненков» і «Петровськ» (переобладнані із суховантажів типу «Славутич»).

ANNENKOV: IMO: 8841450. Build year: 1984. Builder: Kiev Shipbuilding & Ship repair Yard. Gross tonnage: 3,083 tons. Summer DWT: 3,170 tons. Length: 112 m. Beam: 16 m. Вантажопідйомність: 2852 т. Місткість – 25 з/д вагонів. Кількість кругорейсів за добу – 4.

PETROVSK: IMO: 8841474. Build year: 1986. Builder: Kiev Shipbuilding & Ship repair Yard. Gross tonnage: 3,083 tons. Summer DWT: 3,170 tons. Length: 112 m. Beam: 16 m. Вантажопідйомність: 2852 т. Місткість – 25 з/д вагонів. Кількість кругорейсів за добу – 4.

Крім Керченської поромної переправи, до окупації працювали вантажопасажирські поромні лінії Євпаторія-Зонгулдак (перевезення вантажних автомобілів) і Севастополь-Зонгулдак (переважно перевезення нових легкових автомобілів поромом-автомобілевозом).

Після окупації Криму поромні перевезення стали головною складовою морських перевезень до Криму. Відбулося різке збільшення загальної кількості поромів і відкриття нових поромних ліній до інших портів, крім поромного порту «Крим», оскільки можливості Керченської поромної переправи за причальними стінками, паркувальними майданчиками та іншою інфраструктурою не відповідали зростаючим потребам і не відповідають їм і досі після реконструкції.

У 2014 році після окупації Криму працювали такі поромні лінії:

  1. Керченська поромна переправа Порт Кавказ – Порт Крим (вантажопасажирська і залізнична).
  2. Порт Кавказ – Керченський торговельний порт (вантажна, авто).
  3. Порт Кавказ – Керченський рибний порт (вантажна, авто).
  4. Темрюк – Керченський морський торговий порт (вантажна, авто).
  5. Новоросійськ – Феодосія (вантажна, авто) – працювала тільки у 2014 році.
  6. Новоросійськ – Севастополь (вантажна, авто) – з вересня 2014 року замінено на контейнерну.
  7. Зонгулдак – Севастополь (вантажна, авто) – працювала до кінця 2015 року.
  8. Зонгулдак – Євпаторія (вантажна, авто) – працювала до кінця 2015 року.
  9. Самсун – Керч (вантажна, авто) – виявилася невдалою, скасовано у 2014 році

На початку роботи поромних ліній у 2014 році характерним було хаотичне залучення на поромні лінії суден різних іноземних приватних операторів під різними прапорами.

З 2015 року, з реконструкцією причалів на поромній переправі і в портах Керчі, відбулася заміна більшості різношерстих автомобільних поромів на маршрутах між портом Кавказ і Керченськими портами на нові грецькі пороми з великою місткістю типу GLYKOFILOUSA і PROTOPOROS. Поступово ці пороми викуповувалися судновласниками з Росії, зокрема міністерством оборони РФ, змінювали назву і перереєструвалися під прапором РФ.

Усього за час окупації на кримському напрямку зафіксовано роботу 31 порома. Зараз продовжує роботу 21 паром, усі вони зареєстровані (перереєстровані) під прапором РФ.

Кількість поромів, порушників режиму окупованої території в Криму
з 18 березня 2014 до 15 серпня 2016 (за роками).

Круїзні лайнери

До анексії кримські морські порти успішно розвивалися як міжнародні пасажирські термінали. У 2013 році Ялтинський морський порт прийняв 109 круїзних лайнерів (крім суден типу «річка-море») і 77 880 пасажирів, Севастопольський морський порт – 58 лайнерів і 23 400 пасажирів, Феодосійський морський порт – 18 лайнерів і 3479 пасажирів, по одному лайнеру відвідали Євпаторійський і Керченський морські порти.

Після окупації Криму заходи іноземних круїзних лайнерів до кримських портів повністю припинилися ще 2014 року, за винятком одного. А нових проектів російських круїзних операторів або не відбулося, або проіснували вони недовго і були скасовані.

Відбулося це не лише через українські та міжнародні санкції, а й великий резонанс в ЗМІ через захід до окупованої Ялти 2014 року двох іноземних круїзних суден.

У 2013 році співвласниками і менеджерами російського поромного оператора St Peter Line спеціально для круїзів у Чорному морі засновано російську компанію Paradise Cruise & Ferry. Для цього наприкінці 2013 року у фінській компанії Finnlines придбано пасажирський пором POSEIDON EXPRESS, Flag: Belize, IMO: 8706040. Після окупації Криму судновласник відмовився від круїзної програми. Натомість, пором пропрацював з 01.05.14 до 24.07.14 року – на вантажопасажирській лінії Новоросійськ – Феодосія, а у вересні 2014 року пішов з Чорного моря.

17 вересня 2014 року грецький круїзний лайнер OCEAN MAJESTY під прапором Португалії, зафрахтований німецькою компанією Hansa Touristik GmbH, прибув із порту Сочі до окупованої Ялти. Водночас, на щоглі лайнера здійняли гостьовий прапор РФ, а це означає визнання судновласником і оператором судна анексії Криму. Після публікацій у ЗМІ лайнер скасував плановий візит до Одеси, через побоювання арешту.

З 30 травня 2014 року до середини липня 2014 року невеликий круїзний лайнер ADRIANА під прапором St Kitts Nevis, здійснював круїзи за маршрутом Сочі-Новоросійськ-Стамбул-Ялта-Сочі, тобто, прибувши до Стамбулу з території РФ. Лайнер базувався в Чорному морі з травня 2013 року. Судно належить російському судновласнику. Формальні власники – Tropicana Cruises Ltd (Куба), Adriana Shippng Ltd (Кариби), кінцевий власник – відомий в російському круїзному бізнесі Сергій Понятовський.

Для цих круїзів лайнер був зафрахтований російською круїзною компанією Black & Baltic Seas cruise. Та, водночас, була дочірньою компанією туроператора «Експо-тур», Санкт-Петербург для круїзу «П'ять курортних столиць Чорного моря». Надалі ці круїзи було скасовано, а круїзний оператор збанкрутував.

У період з 16 липня – 25 жовтня 2014 року лайнер ADRIANА здійснив 14 рейсів із порту Бешикташ у Мармуровому морі (Стамбул) до окупованого і анексованого Севастополя, порушивши режим санкцій, прийнятих різними країнами і організаціями через окупацію Криму Росією. Пасажирами лайнера були переважно «човникарі».

З 25 жовтня 2014 року до весни 2015 року це судно перебувало на поточному ремонті в анексованому Севастополі – на судноремонтному заводі в Комишевій бухті. Запуск круїзної лінії з Криму до Туреччини на 2015 рік на лайнері ADRIANА було анонсовано на 15 квітня, а потім відкладено до початку травня. Попередньо т.зв. "Міністерством курортів Криму" навіть був озвучений розклад круїзу.

Однак, 23 квітня 2015 року лайнер покинув Севастополь і пішов до Карибського моря. Сталося це через відмову влади Туреччини дати згоду на круїзи до окупованого Криму після критики у ЗМІ, з боку громадянського суспільства, кримськотатарських організацій і дипломатичних представництв України.

3 і 17 травня 2016 року в окупованій Керчі зафіксований російський річковий круїзний лайнер «Русь Велика», що прибув із Самари, на 196 пасажирів. Судновласник: фірма «Експрес-Тур», Росія, Перм.

Аналіз суден-порушників за портами заходу до окупованого Криму

Вантажообіг основних морських торгових портів України в Криму в 2013 році становив: Севастопольського морського торгового порту – 4801,2 тис. т, Керченського порту – 2791,5 тис. т, Феодосійського – 2601,8 тис. т, Євпаторійського – 976,9 тис. т, Ялтинського – 162,2 тис. т.

У порівнянні з періодом до окупації Криму відбувся суттєвий перерозподіл завантаження кримських портів і принципова зміна їх ролі і значення. Природне у цій ситуації лідерство за кількістю торговельних суден, які здійснили заходи до порту, сумарно зайняли чотири Керченських порти (Керченський морський торговельний порт, Керченський морський рибний порт, Керченська поромна переправа і Керченський морський порт «Камиш-Бурун»).

Севастопольські порти втратили перше місце з вантажообігу через втрату основної частини експортних потоків (до окупації з Севастополя на експорт здійснювалися поставки великої кількості зерна і металу).

Динаміка вантажообігу основних портів Криму (млн. тонн) у 2012 – 2015 роках.

З 260 суден-порушників за 2,5 року до Керчі заходили 171, Севастополя – 142, Феодосії – 71, Ялти – 26, Євпаторії – 5 (чимало суден заходили за цей час до декількох кримських портів).

Після окупації Криму відбулася повна деградація Євпаторійського та Ялтинського портів. Фактично, ці порти не працюють.

Невдача поромного сполучення з Кримом через Феодосійський порт, зміна ролі Феодосійської нафтобази з експортної на базу зберігання та зростання поставок нафтопродуктів до Криму залізничними поромами через Керч призвели до посилення процесу деградації Феодосійського порту.

Розподілення суден-порушників за портами заходу
з 18.03.14 до 15.08.16.

Окупаційна влада Криму і Севастополя спочатку пішли шляхом експропріації портів і зміни системи управління портами шляхом їх об'єднання.

17 березня 2014 року постановою «Державної Ради Республіки Крим» № 1757-6/14 «націоналізовані» у власність «Республіки Крим» усі українські підприємства і все майно у сфері морського транспорту в Криму.

26 березня 2014 року постановою «ГС РК» № 1865-6/14 створено Республіканське державне підприємство «Кримські морські порти», до якого включені на правах філій Керченський морський торговий порт, Керченський морський рибний порт, Феодосійський морський торговий порт, Ялтинський морський торговий порт і Євпаторійський морський торговий порт.

Тоді ж, створене державне підприємство «Кримський морський транспорт» (постанова «ГС РК» від 26.03.2014 № 1832-6/14), до якого увійшли: Керченський, Феодосійський, Ялтинський, Євпаторійський філії держпідприємства «Адміністрація морських портів України»; Керченський морський рятувально-координаційний підцентр філії «Морська пошуково-рятувальна служба» держпідприємства «Адміністрація морських портів України»; держустанова «Держгідрографія» у Керченському регіоні; Керченський державний морський технологічний університет.

Також, на базі української державної судноплавної компанії «Керченська поромна переправа» створене державне підприємство «Державна судноплавна компанія «Керченська поромна переправа» у власності «Республіки Крим» (постанова «ГС РК» від 26.03.2014 року № 1866-6/14). На базі майна Азово-Кримського регіонального управління філії «Дельта-лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» створене державне підприємство «Лоцман-Крим» (постанова «ГС РК» від 26.03.2014 № 1867- 6/14)

27 березня 2014 року «Законодавчими зборами Севастополя» рішенням № 17 (7178) створений «Порт Севастополь» на базі майна Севастопольського морського торгового порту і Севастопольського морського рибного порту.

2 червня 2014 року прийнято постанову «Уряду Севастополя» № 29 «Про створення Державного унітарного підприємства «Севастопольський морський порт». До складу нового підприємства внесено Севастопольський морський торговий порт, Севастопольський морський рибний порт, Служба капітана Севастопольського морського рибного порту і севастопольську філію державної установи «Держгідрографія».

Об'єднання всіх портів АР Крим в одну юридичну особу призвело до того, що Євпаторійський, Ялтинський і Феодосійський порти утримуються за рахунок прибутку Керченської поромної переправи і керченських портів.

Ремонти й вік суден

За період моніторингу 50 з 260 суден-порушників, зафіксованих у портах Криму (19,23%) пройшли ремонт різного ступеня тривалості на судноремонтних заводах окупованого Криму.

24 судна ремонтувалися на заводах Севастополя, 26 суден – на заводах Керчі. 43 з 50 суден, які пройшли ремонт (86%), зареєстровані під прапором Росії.

Це зумовлене старістю суден, поспіхом зібраних із різних судноплавних компаній Росії для постачання Криму.

Найновішими суднами, збудованими за останні роки є, переважно, колишні грецькі пороми і частково російські танкери. Вік 63% суден, переважно суховантажів, становить від 27 до 60 років, зокрема: 14 суден (10%) – 47-60 років, 34 суден (26%) – 37-46 років, 36 суден (37 %) – 27-36 років.

Розподіл суден-порушників, зареєстрованих під прапором РФ, за віком

Зміна прапорів

За час окупації Криму 60 торгових суден змінили прапори країн, під якими вони були внесені до «чорного списку» у 2014-15 роках, на прапори інших країн (переважно це супроводжувалося зміною назви та власника). Причини таких змін різні, тому наведемо ряд прикладів.

Країни ЄС (Греція, Мальта, Італія, Кіпр)

З 2014 року досі 6 грецьких поромів, які прибули для роботи на Керченській переправі під грецьким прапором, змінили реєстрацію під прапором Греції на прапор Росії. Ще один грецький паром, який почав роботу на Керченській переправі під прапором Кіпру, також змінив країну реєстрації прапора на Росію.

Усі ці 7 поромів продані російським компаніям грецькими судновласниками. Таким чином, грецькі судновласники внесли вирішальний внесок у забезпечення перевезень пасажирів і вантажів, в тому числі російських військ і військової техніки, з материкової частини РФ до окупованого Криму. Серед нових власників – спеціалізоване підприємство міністерства оборони РФ – «Оборонлогістика».

Голова Уряду РФ Д. Медведєв 20 січня 2016 року підписав розпорядження про визначення «Оборонлогістіки» єдиним виконавцем, який здійснює для Міноборони Росії закупівельні роботи (послуги) з доставки морськими поромами військ і вантажів на територію Республіки Крим та Калінінградської області. Флот «Оборонлогістика» на Керченській переправі представлений колишніми грецькими поромами «Марія» і «Лаврентій».

Ще одним оператором колишніх грецьких поромів на Керченській переправі є ТОВ «Коксохімтранс».

Флот компанії складається з 3 суден: вантажний пором «Олександр Ткаченко» (колишній італійський ROBUR), автомобільно-пасажирські пороми «Майор Чапічев» і «Елена». Останнє придбання – пором «Елена» придбаний у червні 2016 року лізинговою компанією «ЛК-Капітал» для передачі у фінансовий лізинг ТОВ «Коксохімтранс». Лізингова угода з придбання ТОВ «Коксохімтранс» порома «Елена» профінансована банком «Росія». Сума операції – більше 500 млн. рублів.

Грецькі пороми, що змінили прапор Греції на прапор РФ

AGIOS LAVRENTIOS

News Name: LAVRENTIY
News Flag: Russia
Old Flag: Greece

News MMSI: 273387810
New Call Sign: UBXN7

Vessel type: Ro-ro/passenger Ship

IMO: 8647866
MMSI:239572300
Callsign: SVA3412

Gross tonnage: 989 tons. Length: 100 m
Beam: 18 m
Draught: 1.9 m

Місткість – 500 пасажирів, до 24 вантажних а/м. Кількість кругорейсів на добу – 7.

Home port: Athens
Build year: 2010

Owner: Koinopraxia Epivatochimatagogon Salaminos – Paloukia, Greece. Manager: Koinopraxia Epivatochimatagogon Salaminos – Paloukia, Greece

Нові власники:

 

Рег. власник: Smart Way LLC, Address: Russia, 105062 Moscow, Furmannyy pereulok, d. 12, str. 1. Email: ruslan@smartway-line.ru; kolyadasv@mail.ru

Реальний власник: 
ТОВ «Оборонлогістика». 115172, Росія, м. Москва, вул. Гончарна, б. 28, корп. 2. Телефон: 
+7 (499) 608-89-93. Email:
delo@oboronlogistika.ru

Оператор – ТОВ «Агентство «Грузові лінії».

Kerch:

15.06.15 – прибуття

10.07.15 – почав роботу на лінії Порт Кавказ – Керченський рибний порт (вантажний транспорт, зокрема небезпечні вантажі) – н/ч 2016

MARIA ELENI

News Name: MARIA
News Flag: Russia
Old Flag: Greece

Vessel type: Ro-ro/passenger Ship

IMO: 9617923
MMSI:239639500
Callsign: SVA3644

Gross tonnage: 998 tons. Length: 105 m
Beam: 18 m
Draught: 2.4 m

Місткість – 500 пасажирів, до 24 вантажних а/м. Кількість кругорейсів на добу – 7.

Home port: Athens
Build year: 2010

Owner: Koinopraxia Epivatochimatagogon Salaminos – Paloukia, Greece. Manager: Koinopraxia Epivatochimatagogon Salaminos – Paloukia, Greece

Нові власники:

 

Рег. власник: Smart Way LLC, Address: Russia, 105062 Moscow, Furmannyy pereulok, d. 12, str. 1. Email: ruslan@smartway-line.ru; kolyadasv@mail.ru

Реальний власник: 
ТОВ «Оборонлогістика». 115172, Росія, м. Москва, вул. Гончарна, б. 28, корп. 2. Телефон: 
+7 (499) 608-89-93. Email:
delo@oboronlogistika.ru

Оператор – ТОВ «Агентство «Грузові лінії».

Kerch:

15.06.15 – прибуття

10.07.15 – почав роботу на лінії Порт Кавказ – Керченський рибний порт (вантажний транспорт, зокрема небезпечні вантажі) – н/ч 2016  

PROTOPOROS VI
Until apr 2015

New Name: POBEDA
New Flag: Russia (RU)
Old Flag: Greece (GR)

Vessel type: Ro-ro/passenger Ship

IMO: 9657222
MMSI:273373370
Call Sign: UBJN8.

Gross Tonnage: 997
Deadweight: 679 t
Length × Breadth: 99.65m × 16m
Year Built: 2012
Status: Active

Home port: Athens
Builder (*): Kyriakos Sarantis Stavros Kouris – Sourpi, Greece

Owner: Evoikos Vi Maritime – Eretria, Greece
Manager: Evoikos Vi Maritime – Eretria, Greece, Name: Evoikos V Maritime Co, 33, Archaiou Theatrou Avenue, 340 08 Eretria, Greece

Фрахтувальник – ЗАО «Проект», РФ. Місткість – 500 пасажирів, 150 легкових а/м. Кількість кругорейсів за добу – 7.

Kerch:

19.05.15 – прибуття до Kerch.

22.05-02.06.15 – дообладнання на заводі «Залив»

04.06.15 – н/ч 2016 – регулярні рейси на поромній переправі Порт Крим – порт Кавказ

GLIKOFILOYSA II

New Name: MAJOR CHAPICHEV
New Flag: Russia (RU), Old Flag: Greece (GR), Until June 2015

Vessel type: Ro-ro/passenger Ship.

IMO: 9554638
MMSI:273379670
Call Sign: UBNN3
Gross tonnage: 987 tons
Length: 102 m
Beam: 18 m
Draught: 2 m

Home port: Athens
Build year: 2008
Builder (*): Theodoropoulos General Marine Repairs – Ampelakia, Greece

Owner: Agios Nikolaos Salamina Shipping – Salamis Island, Greece. Manager: Agios Nikolaos Salamina Shipping – Salamis Island, Greece
Новий власник– ВАТ «Совфрахт», Росія.

Місткість – 500 пасажирів, 160 легкових або 18 вантажних а/м. Кількість кругорейсів на добу – 12.

Kerch:

27.05.15 – прибуття

10.06.15 – розпочав работу на поромній переправі Порт Кавказ — Керченський торговий порт – до н/ч 2016

Поромна лінія перевозить вантажний транспорт, зокрема небезпечні вантажі

PROTOPOROS IV

New Flag: Russia
Old Flag: Greece (GR), Until May 2015

Vessel type: Ro-ro/passenger Ship

IMO: 9688611
MMSI:239571800
Callsign: SVA3411

Gross tonnage: 994 tons. Summer DWT: 810 tons
Gross Tonnage: 994
Length × Breadth: 97.85m × 16m
Year Built: 2010
Home port: Athens
Build year: 2010

Builder (*): Koutalis & Kostergias Shipyard – Athens, Greece

Owner: Evoikos Iv Maritime – Eretria, Greece
Manager: Evoikos Iv Maritime – Eretria, Greece

Фрахтувальник – ЗАТ «Варт і К», РФ. Місткість – 500 пасажирів, 150 легкових а/м. Кількість кругорейсів на добу – 12.

Kerch:

09.05.15 – прибув до Kerch, проходив митні процедури і зміну прапора.

16.05.15 – н/ч 2016 – регулярні рейси на поромній переправі Порт Крим – порт Кавказ

ELENA

(GLYKOFILOUSA)

New Flag: Russia
Old Flag: Greece

Vessel Type: Ro-Ro Passenger

IMO: 9774501
MMSI: 273382660
Call Sign: UBTO2
Length overall (LOA): 102.2 m
Beam: 18.08 m
Draught (max): 2.8 m
Depth: 3.9 m
Length Overall x Breadth Extreme: 102m × 18m

Year Built: 2015

 

Власник – ВАТ «Совфрахт».

Місткість – 540 пасажирів, 140 легкових / 20 вантажних ТЗ.

Кількість кругорейсів за добу – 12..

 

Kerch:

Новий пором на Керченській поромній переправі. Вийшов з грецького порту Саламіна 09.06.16. Прибув до Kerch 18.06.16 на судноремонтний завод. Розпочав роботу на переправі 07.07.16

 

Один із перших грецьких поромів прибув на Керченську переправу під прапором Кіпру ще в липні 2014 року і працював під цим прапором до початку 2015 року, потім куплений російським судновласником:

OLYMPIADA

New Flag: Russia
Old Flag: Cyprus
(Until 01.2015)
New Call Sign: UBJM9

Vessel type: Ro-ro/passenger Ship

IMO: 8611532
MMSI:273371120
Callsign: 5BPN3

Gross tonnage: 918 tons. Summer DWT: 1,291 tons. Length: 195 m. Beam: 15 m
Draught: 4 m

Class society: Registro Italiano Navale. Build year: 1989. Builder: North East Shipbuilders – Sunderland, U.k.

Owner: Dorieus Maritime
Athens, Greece
Manager: Dorieus Maritime
Athens, Greece

Новий власник: ВАТ «Проект». фрахтувальник – ТОВ «Морська дирекція», РФ.

Місткість – 600 пасажирів, 120 легкових чи 16 вантажних а/м. Кількість кругорейсів на добу– 7.
Former name(s):
Dorieus (Until 2014 Jul). Reggio (2012 Mar). Razzoli (2008 May). Antonio Machado (2004 Dec)
Superflex Golf (1994 Dec)

Kerch:

16.07.14 – 2015 – н/ч 2016 – працює на поромній переправі Порт Крим – порт Кавказ

Орієнтовно у січні 2015 змінив прапор на Росію. Продано судновласнику з РФ

Sevastopol:

24.03 – 16.04.15 – ремонт на СРЗ у Комишевій бухті

 

Італійський пором ROBUR розпочав роботу на кримському напрямку під прапором Італії також у липні 2014 року, через 3 місяці з початку окупації Криму, перевозячи вантажі з Темрюка до Керчі.

У жовтні 2014 року цей пором пішов до Італії через протести екіпажу, що побоювався потрапити під санкції. На початку 2015 року проданий італійським судновласником Росії, змінив прапор на РФ, повернувся на лінію Темрюк-Керч.

З вересня 2015 року зафрахтований Міноборони РФ для перевезення військових вантажів до Сирії, здійснив щонайменше 5 рейсів з Новоросійська в Тартус.

ROBUR

New Name: ALEKSANDR TKACHENKO

New Flag: Russia
Old Flag: Italy

New MMSI: 273376430
New Call Sign: UDHG

Vessel type: Ro-ro Cargo.

IMO: 8716954
MMSI: 247227400.
Callsign: ICIN.

Gross tonnage: 7,067 tons. Summer DWT: 3,966 tons. Length: 125 m. Beam: 20 m. Draught: 4.4 m.

Home port: Bari. Class society: Registro Italiano Navale

Build year: 1989. Builder (*): Cantieri Navali Visentini – Porto Viro, Italy.

 

Owner: Visentini Giovanni Transporti – Milano, Italy, адрес: Piazza Castello 1, 20121 Milan MI, Italy.

Manager: Strand Management – Athens, Greece. Адрес: 33, Akti Miaouli, 185 35 Piraeus, Greece

Зараз:

ТОВ "СМП-ЛІЗИНГ", Aдреса: Росія, 115035 Москва, вул. Садовницька 71, стр. 3. ТОВ «СМТ Крим» (група «Совфрахт-Совмортранс»), Росія

Former name(s): Caribbean Dignity (Until 2008 Sep). Robur (Until 2006 Mar).

Kerch:
04.07 – 27.09.14:

на поромній лінії Темрюкський торговий порт — Керченський рибний порт

18.10.14 покинув Чорне море.

13.01.15 повернувся, придбаний ТОВ «СМТ Крим» в італійського судновласника, який зупинив діяльність в Криму через санкції, перейменований на «Александр Ткаченко».

З 06.03.15 знову на маршруті Темрюк – Kerch

Feodosia:
13.03. – 24.06.16 – на відстої
Sevastopol:
23.11.15
З вересеня 2015 зафрахтований Міноборони РФ для перевезення військових вантажів до Сирії, здійнив щонайменше 5 рейсів

 

Італійський танкер-газовоз SYN MAIA регулярно здійснював рейси до окупованого Криму до середини 2015 року. Після публікації «чорного списку» від 12 липня 2015 року до портів Криму не заходив, перевозить зріджений газ із Темрюка, на початку 2016 року змінив назву і прапор з італійського на панамський. Ймовірно, оформлений на нового судновласника.

SYN MAIA

New Name: G MUSE

New Flag: Panama (From 2016-03-03)
Old Flag: Italy

New MMSI: 374713000
New Call Sign: 3EUX2

Vessel type: Lpg Tanker

 

IMO: 9003079
MMSI:247093000
Callsign: ICVF
Former name(s):
- Val Foglia (Until 2006 Jan)

Gross tonnage: 3,983 tons
Summer DWT: 4,444 tons
Length: 97 m
Beam: 15 m
Draught: 6.2 m

Home port: Augusta
Class society: Bureau Veritas
Build year: 1993
Builder (*): Cantiere Navale Di Pesaro
Pesaro, Italy
Owner: Synergas – Napoli, Italy
Manager: Synergas – Napoli, Italy

Kerch:

26.04.14
24.03.15
15.04.15
24.05.15
11.06.15

 

 

Два судна, зафіксовані в портах окупованого Криму під прапором Мальти, змінили прапор із різних причин. Танкер MINTANK ONE – у зв'язку з продажем і відходом до південно-східної Азії. А суховантаж GOODNESS, що належить турецькому судновласнику, щоб мати можливість продовжувати роботу на кримському напрямку без побоювань формально порушувати санкції ЄС.

MINTANK ONE

New Name: GOLDEN BELLE HANA
New Flag: Korea [KR]
Old Flag: Malta
New MMSI: 440251000
New Call Sign: D7NV

Vessel type: Oil/chemical Tanker

IMO: 9310214
MMSI:215793000
Callsign: 9HZH7

Gross tonnage: 3,982 tons. Summer DWT: 5,695 tons. Length: 103 m. Beam: 16 m
Draught: 5.3 m

Build year: 2005
Builder (*): Nokbong Shipbuilding – Geoje, South Korea
Home port: Valletta
Class society: American Bureau Of Shipping

Owner & Manager: Ancora Investment Trust Inc, 3A, Artemisiou & Themidos, Streets, Glyfada, 166 75 Athens, Greece

Feodosia:

12.07.14

У жовтні 2014 року змінив район плавання, назву і власника – ймовірно, на корейського

GOODNESS

New Name: KARAM
New Flag: Togo [TG]
Old Flag: Malta
New MMSI: 671666000
New Call Sign: 5VDS7

У грудні 2015 змінив назву і прапор.

З великою ймовірністю змінив власника на офшорну компанію

IMO: 8116180
MMSI:215271000
Callsign: 9HIM7
Former name(s):
Ozan (Until 2008 Apr)
Magic (2002 Aug)

Vessel type: General Cargo
Gross tonnage: 3,134 tons. Summer DWT: 3,960 tons
Length: 94 m
Beam: 15 m
Draught: 6.6 m

Home port: Valletta. Class society: Registro Italiano Navale
Build year: 1983. Builder (*): Svendborg Skibsvaerft & Maskinbyggeri
Svendborg, Denmark

Owner & Manager: Platin Shipping & Trading – Istanbul, Turkey
Salih Omurtak Caddesi 9/1, Kosuyolu Mah, Kadikoy, 34718, Istanbul, Turkey, platinship@platinship.net.

Kerch:

30.07.14
18.07.16

 

 

 

Інші країни

6 суден відмовилися від прапору Панами. Переважно, причиною відмови було бажання судновласників продовжувати заходи до Криму без побоювань неприємностей.

  • 4 з них – перереєструвалися під прапором Монголії; це танкери-газовози (Lpg Tanker), що належать турецькому власнику; вони змінили назви і продовжують перевезення російського скрапленого газу з терміналу в Керченському морському рибному порту до Туреччини, вимикаючи передавач АІС при вході в Керченську протоку (див. нижче).
  • 1 – суховантаж, що належить російському судновласнику, змінив прапор на Росію і продовжує заходи до Криму.
  • 1 – суховантаж, що належить грецькому судновласнику, змінив прапор на Беліз, назву і район плавання, до Криму з січня 2015 року не заходить.

6 суден відмовилися від прапора Туреччини. Переважно, це пов'язано з продажем суден судновласникам Росії.

  • 1 судно – перереєстрація під прапором Росії; це турецький суховантаж ALICAN DEVAL, а нині військовий транспорт Чорноморського флоту РФ «ДВІНІЦА-50» (IMO: 7500578), у липні 2014 року був зафіксований при навантаженні зерна на терміналі «Авліта» в окупованому Севастополі з доставкою в Іскендерун, Туреччина. У 2015 році судно викуплене РФ у турецької компанії Deval Shipping & Trading, Туреччина. Увійшло до складу 205-го загону суден забезпечення Чорноморського флоту РФ на початку осені 2015 р. Активно використовується для перевезень озброєнь угрупуванню військ РФ до Сирії.
  • 1 судно – перереєстрація під прапором Кайманових островів; це мега-яхта EGERIA (IMO: 8662610), яка відвідала окуповану Ялту в серпні 2014 року; судно змінило не лише прапор, а й двічі змінювало назву. До Чорного моря більше не заходила.
  • 1 судно – перереєстрація під прапором Панами; це турецький танкер KAZAN (нове ім'я NAZAN, IMO: 9373747), заходив до окупованого Крим у липні і серпні 2014 року. За останні два роки в портах Криму не був.
  • 3 судна – перереєстрація під прапором Палау. Всі ці судна – турецькі пороми, екстрено придбані або зафрахтовані російськими компаніями відразу після окупації Криму. 2 пороми, придбані ТОВ «Караденіз Лоджистік», Новоросійськ, (NOVOROSSIYSK, раніше ULUSOY 1, і SEVASTOPOL, раніше ULUSOY 2) працювали на лініях Новоросійськ-Феодосія, Новоросійськ-Керч.

У травні 2015 року ці судна були раптово зняті з ліній, а наприкінці 2015 року арештовані судом за невиплату зарплати екіпажам. Зараз поставлені біля причалів Севастополя і Новоросійська для відстою на період продажу за борги. 3-й парою YUSUF ZIYA ONIS, потім RAINBOW, а нині AZOV, з серпня 2015 року переведений на лінію Тріполі (Ліван) – Дуба (Саудівська Аравія).

5 суден відмовилися від прапора Молдови. Ймовірно, причиною стала позиція адміністрації прапора Молдови, яка в 2015 році розіслала зареєстрованим суднам попередження про неприпустимість заходів до портів окупованого Криму.

  • 2 судна перейшли під прапор Росії. Це судна, що активно працюють від початку окупації в портах Криму. Вони належать компаніям, зареєстрованим або перереєстрованим на окупованій території. Це суховантаж TASE (IMO: 8857978) і танкер TEC I (New Name: ALEXANDER NEVSKIY), IMO: 9648685.
  • 2 судна перейшли під прапор Коморських островів, але з різних причин. Грецький суховантаж STELLA DI MARE лише одного разу «засвітився» під молдавським прапором в окупованому Севастополі у серпні 2014 року, після чого переведений до іншого регіону під новим прапором. Турецький суховантаж DENIZ (IMO: 7361635) продовжує активно відвідувати кримські порти досі під прапором Коморських островів, як робив це раніше під прапором Молдови.
  • 1 судно перейшло під прапор Панами – турецький пором HITACHI (IMO: 9057513) – після початку роботи на лінії Самсун – Керч восени 2014 року, яка не вдалася. Більше до Криму не ходить.

4 судна відмовилися від прапору Камбоджі. З 4-х суден, спочатку зареєстрованих в «чорному списку» під прапором Камбоджі, зараз перейшли: під прапори Того – 2, Росії – 1, Монголії – 1. Під прапори РФ і Монголії перейшли судна, продовжують рейси до Криму в 2016 році.

Перехід під прапор Монголії

Якщо у 2014 році прапора Монголії не було над суднами-порушниками в портах окупованого Криму, то зараз, під цим прапором «сховалася» група з 5 турецьких танкерів-газовозів (Lpg Tanker), 4 з яких – злісні порушники режиму окупованої території, а також одного суховантажу (власник уточнюється), що заходять до кримських портів із 2014 року.

Перехід під прапор Росії

З 60 суден-порушників, які змінили прапор із 18 березня 2014 року до 15 серпня 2016 року 23 (38,3%) змінили колишній прапор на прапор РФ.

Серед них:

  • 9 поромів, зокрема, 6 під грецьким, 1 під кіпрським, 1 під італійським прапором, 1 під прапором Палау; продані їх колишніми власниками російським судновласникам;
  • 2 експропрійовані українські пороми і 3 суховантажі, приписані до окупації до кримських портів і раніше зареєстровані під українським прапором;
  • 2 турецьких суховантажі, продані судновласником міністерству оборони РФ.

Загалом, можна зробити висновок, що досить активний процес зміни прапорів суднами-порушниками є наслідком діючих міжнародних санкцій.

Перехід під прапори країни-окупанта і під прапори країн, які не засудили анексію Криму, розглядається судновласниками як механізм мінімізації юридичних ускладнень у країні реєстрації прапора при продовженні роботи на кримські порти в умовах санкцій.

Варто відзначити, що процес переходу під інший прапор часто супроводжується формальною зміною країни реєстрації судновласника – зазвичай, або на державу-окупанта, Росію, або на острівні офшорні юрисдикції. Це розглядається як механізм мінімізації адміністративних ризиків у країні знаходження реального власника судна (буде розглянуто в окремому дослідженні).

Пропозиції щодо підвищення ефективності санкцій

  • Уряду України - створити систему двосторонніх та/або багатосторонніх договорів щодо підтримки кримських санкцій в сфері мореплавства. Насамперед із Грузією, Румунією, Болгарією, Туреччиною, Грецією, Італією. Це повинно надати можливість застосовувати санкції щодо суден-порушників в портах цих країн.
  • Міністерству інфраструктури України - створити разом із відповідними службами та громадськістю єдину офіційну базу даних суден-порушників у відкритому доступі.
  • Запропонувати органам влади країн, що підтримали кримські санкції щодо РФ - розглянути питання поширення санкцій на російські порти «Кавказ», «Новоросійськ», «Ростов-на-Дону» в частині морських перевезень до окупованого Криму.
  • Всім зацікавленим сторонам - розвивати правову базу санкцій в сфері мореплавства, як особливо чутливій, з метою підвищення відповідальності судновласників, компаній-операторів суден-порушників, страхових компаній.

Доповідь підготовано в рамках проекту "Журналістське розслідування "Міжнародні санкції щодо анексії Криму: ефективність та вплив, дотримання та технології обходу" за підтримки Фонду Розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.



Повний перелік суден-порушників

опублікований на сайті www.blackseanews.net:

http://www.blackseanews.net/read/120380

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації