Олег Бєлоколос
експерт фонду "Майдан закордоннх справ"
у блозі ТСН
Невже сьогоднішній світ змириться з подіями в Україні та Сирії і його буде зруйновано, як іспанську Герніку 80 років тому?
26 квітня світ згадуватиме не лише про Чорнобильську аварію, але й про іншу трагедію, що сталася 80 років тому, – 26 квітня 1937 року.
Саме цього дня нацистським військово-повітряним легіоном "Кондор", що був добровольчим підрозділом німецького "Люфтваффе" та, за деякими даними, ВПС фашистської Італії, було підступно і вкрай жорстоко знищено практично беззахисне іспанське місто Герніка. Місто, з населенням близько 6 тисяч, багато з яких зібралися на традиційному ярмарку, безжалісно бомбили дві з половиною години. Тих, хто намагався втекти, льотчики розстрілювали з кулеметів. Загинуло і отримали поранення близько 1600 осіб. Таким чином враженому світу продемонстрували, що таке так звана "тотальна війна", жертвами якої насамперед стає цивільне населення.
Ця трагедія, увіковічена у відомій на увесь світ картині великим Пабло Пікассо, стала першим передвісником жахливих страждань мільйонів під час Другої світової війни.
Однак, на полях Громадянської війни в Іспанії не лише відбувалося цинічне випробовування новітніх зразків військової техніки Німеччини та Італії, але й відпрацьовувалися нові методи ведення військових дій: за допомогою різних радників і так званих "добровольців" та іноземних волонтерів, одночасно з широким використанням місцевих регулярних і нерегулярних військ, партійних формувань, регіональних підрозділів тощо.
І не секрет, що це в рази збільшувало масштаби руйнувань і кількість загиблих і поранених саме серед цивільного населення. Адже лють і ненависть, характерні для внутрішньо громадянських конфліктів, суттєво посилювались використанням на той час найсучасніших засобів ведення війни.
Як влучно зазначив відомий британський історик Норман Дейвіс: "...впродовж трьох років, поки в Іспанії тривала громадянська війна, диктатори набирали сили, а шанси побудови колективної безпеки були змарновані".
Гідним учнем тоталітарних Німеччини, Італії та СРСР показала себе путінська Росія, що веде сьогодні практично аналогічні війни в Україні та Сирії, які також призводять до руйнувань, неймовірних страждань мирного населення та величезної кількості біженців.
Невже сьогоднішній світ, що не проявив політичної волі і не знайшов в собі сил на реальну протидію путінському режиму та фактично змирився зі знищенням сирійського Алеппо і застосуванням режимом Башара Асада хімічної зброї проти цивільного населення, буде зруйновано, так, як був вщент зруйнований передвоєнний світ, що мовчазно змирився з трагедією іспанської Герніки 80 років тому? Чи надія все ж таки залишається?