Ліберали проти консерваторів. Корейська історія

Олександр Хара

експерт фонду "Майдан закордонних справ"


У той час як світова громадськість спостерігала за епічним протистоянням між ультраправим кандидатом і лівоцентристом на президентських виборах у Франції, у протилежному куточку світу розгорталася драма з не меншим значенням для регіону. Після імпічменту очільника Південної Кореї у зв’язку зі звинуваченнями в корупції країну вперше за майже десятиліття очолить ліберальний політик. Такий вибір корейців матиме далекосяжні наслідки як для безпекової ситуації в регіоні, так і, власне, для самої Республіки Корея.

Щоб стати дванадцятим президентом та подолати дюжину суперників (найбільшу в історії кількість претендентів), Мун Чже Ін спромігся заручитися підтримкою 41% виборців при безпрецедентній за двадцять років явці у 77%. Він випередив свого найближчого суперника із консервативного табору на 17%.

Приблизно половину його електорального успіху забезпечили голоси тих, кому від 20 до 40 років. Це, зокрема, пояснюється як передвиборчими обіцянками щодо підвищення мінімальної заробітної платні та створення 500 тис. робочих місць щороку, так і наміром навести лад у взаєминах між владою та «чеболями» (великими сімейними бізнес-конгломератами). До речі, лише десять найбільших такого типу конгломератів на кшталт «Самсунга» чи «Хьонде» контролюють майже третину економіки країни. Отже, велике скупчення економічних монстрів не залишає простору для маневру малому та середньому бізнесу.

Калібруванню підлягатиме зовнішньополітична та безпекова політика. Так, президент Мун планує зміцнити дипломатичні та економічні взаємини з ключовими союзниками та сусідами – Сполученими Штатами, Китаєм, Японією та Росією. Однак його гасло «Національні інтереси – передусім» вельми співзвучне з лозунгом Дональда Трампа та передбачає можливість Кореї говорити «ні» Америці. Першим тривожним дзвіночком є наміри новообраного президента переглянути дозвіл на перебування в країні нещодавно розміщеної на території Південної Кореї американської системи протиракетної оборони. Вашингтон вдався до такого кроку, виконуючи свої союзницькі обов’язки, у відповідь на випробування КНДР ракет, здатних нести ядерний боєзаряд. На появу цієї оборонної зброї на півострові нервово відреагував Пекін: зокрема, китайці вдалися до обмежень туристичного потоку та двосторонньої торгівлі з Південною Кореєю, що негативно позначилось на економічних показниках.

Разом із посиленням власного військового потенціалу, у тому числі шляхом розгортання національної системи протиракетної оборони, президент Мун має намір перепідпорядкувати Сеулу національні Збройні сили на випадок війни з Північчю. Справа в тім, що згідно з угодами про спільну оборону та статус Збройних сил США, останні у випадку війни відповідають за командування як американським контингентом, так і південнокорейськими військовими.

Наразі найбільшої критики зазнають наміри очільника Південної Кореї пом’якшити позицію щодо Пхеньяна і навіть розпочати з ним прямі перемовини. На думку пана Муна, жорстка політика стримування не досягла своєї мети, отже, час повернутися до підходу «залучення» та економічної співпраці, що сприятимуть переговорам у шестисторонньому форматі (обидві Кореї, США, Китай, Японія та Росія).

Чи зможе подібний підхід принести бодай якийсь результат, покаже час, але викликає занепокоєння можлива розбіжність підходів Сеула та Вашингтона. Така ситуація точно стане приводом для напруження між двома країнами. І це при тому, що експертне й міжнародне середовище позитивно оцінило оперативне та зважене реагування нової адміністрації Трампа на реальні загрози безпеці союзника та потенційні – власне Сполученим Штатам. Більш активне залучення РФ до врегулювання північнокорейської проблеми лише безпідставно посилить вплив Кремля в регіоні, враховуючи зокрема й те, що єдиним регіональним гравцем, здатним вплинути на тоталітарний режим Кім Чен Ина, є Китай…

Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ»

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації