Олег Бєлоколос
експерт фонду "Майдан закордонних справ"
Через хвилю протестів та теракт в метро в Петербурзі російська влада посилює курс на репресії
Інформація з різних російських джерел вказує на те, що тамтешня влада, зокрема в регіонах, фактично розпочала переслідування тих, хто брав участь у протестних акціях 26 березня в Москві та інших містах Російської Федерації.
Так, багатьох демонстрантів, і тих, хто їх підтримує, притягають до адміністративної відповідальності за «спротив співробітникам поліції». Поліція також ретельно опитує школярів і студентів в різних навчальних закладах з метою виявлення учасників демонстрацій. До багатьох приходять додому, залякують їх та їхніх батьків, нерідко за участі класних керівників та викладачів. Декого з школярів викликають в дільничні відділи для так званих «профілактичних бесід». Представники влади намагаються поширювати твердження про те, що звинувачення проти корупції у російській верхівці є брехнею, а самі протести в Росії були інспіровані тими ж силами, які підтримували Майдан в Україні, тобто «підступним Заходом». Дехто з російських регіональних начальників навіть договорився до того, що антикорупційні акції були організовані не без участі агентів так званої Ісламської держави.
Є інформація про те, що поліція і спецслужби здійснюють моніторинг соціальних мереж задля виявлення громадянських активістів і просто потенційно невдоволених. Але й цим вони не обмежуються. Силовиками активно ініціюються справи про «хуліганство», «замахи на життя співробітників поліції», «застосування насильства до представників влади». Здійснюються й прямі акції залякування. Зокрема, російська «Нова газета» повідомила про те, що у Ставрополі в помешканні одного з організаторів мітингу 26 березня Кирила Бобро поліція начебто знайшла наркотики і він згодом був заарештований, а іншому активісту Івану Танському невідомим у масці вже 30 березня були нанесені небезпечні травми.
На цьому тлі, російськими ЗМІ активно розкручується інформація про вину уродженця Киргизії Акбаржона Джалілова у здійсненні вибуху в метро Санкт-Петербурга 3 квітня та затримання інших підозрюваних з Центральної Азії. Очевидно, це має спричинити чергову хвилю ксенофобії серед російського населення та відволікти увагу від репресій влади щодо учасників протестів 26 лютого.
Вибух в метро 3 квітня вочевидь також використовуватиметься режимом, як ще один привід для посилення відповідного контролю за населенням Росії. Сам факт здійснення цього нападу під час перебування хазяїна Кремля у Санкт-Петербурзі не може не вплинути на ставлення росіян до російських силових структур та Путіна, особисто. І це добре розуміють в Москві. Також, не секрет, що і Путін, і Лукашенко бачать за протестами не результат власної недолугої політики, а «руку Заходу». Отже, за результатами їхньої зустрічі в Санкт-Петербурзі того ж дня є підстави вважати, що вже ближчим часом буде посилена взаємодія між Росією та Білоруссю у сфері безпеки, що означатиме більшу координацію між силовиками обох країн у придушенні інакомислення та політичної опозиції. Можна також вважати, що з аналогічним закликом російський лідер звернувся до керівників служб безпеки країн СНД під час їхньої зустрічі в Кремлі 5 квітня.
Явно неспроможна до якогось діалогу з політичною опозицією та молоддю взагалі, російська влада взяла курс на «закручування гайок» і за адміністративними штрафами вочевидь слідуватимуть репресії і навіть кримінальні справи. Очевидно, йтиметься про чергову хвилю порушень прав людини в Росії, на яку також мала б реагувати Україна. Українське громадянське суспільство має здійснювати моніторинг ситуації в РФ і вимагати відкритого засудження дій російської влади з боку офіційного Києва. У подальшому слід також розпочати активну кампанію щодо запровадження Заходом персональних санкцій проти найбільш одіозних представників російської влади та перенесення з Росії Чемпіонату світу з футболу 2018 року, якому Кремлем надається великого внутрішньо і зовнішньо політичного значення.
