Крим: Підсумки моніторингу порушення санкцій і режиму окупованої території в січні 2017 року

Тетяна ГУЧАКОВА,
Андрій КЛИМЕНКО,
Ольга КОРБУТ,
BSNews, Кримський департамент «Майдану закордонних справ»


Моніторингова група BSNews і «Майдану закордонних справ» підвела підсумки щоденного моніторингу порушення санкцій і режиму окупованої території в Криму за січень 2017 року.

Підсумки за грудень 2016 року – тут.

Морський транспорт

У січні 2017 року, як і в грудні 2016-го, виявлено факти заходу до портів окупованого Криму 73 суден, усі вони внесені до загальної бази даних «Чорний список» суден, що заходили до Криму впродовж періоду окупації. 57 із 73 порушників (78%) - під прапором РФ.

1 - під прапором Болгарії (танкер-газовоз);
1 - під прапором Коморських островів;
1 - під прапором Молдови (на ремонті);
1 - під прапором Палау (пором Севастополь – Зонгулдак);
1 - під прапором Сент-Кіттс і Невіс (під арештом за рішенням суду);
1 - під прапором Сирії (перебуває у сирійському чорному списку OFAC);
2 - під прапором Монголії (обидва у сирійському чорному списку OFAC, 1 із них – танкер-газовоз);
2 - під прапором Панами (1 – пором Севастополь – Зонгулдак, 1 - зерно на Північний Кіпр);
2 - під прапором Того;
2 - під прапором Танзанії (1 - турецький пором Севастополь – Зонгулдак, 1 - зерно в Сирію);
2 - під прапором Сьєрра-Леоне (1 – під переобладнанням на круїзне судно у Севастополі);
57 (78%) - під прапором РФ (зокрема 6 – новачки «чорного списку»).

6 із них у січні 2016 року заходили до кримських портів вперше після окупації, всі вони - російські танкери, які прибули до Севастополя для ремонту та/або зимового відстою.

Серед суден-порушників 22 пороми (пасажирські, автомобільні, залізничні), два з них, в тому числі один турецький, працюють на лінії Севастополь-Зонгулдак, інші - між портом Тамань і різними портами Керчі.

Із 73 зафіксованих суден-порушників активну діяльність здійснювали 46 суден (63%), решта 27 перебували у кримських портах на ремонті або відстої.

Зазначимо, що продовжуються заходи до окупованого Криму болгарських танкерів-газовозів під прапором Болгарії. Сьогодні Болгарія - єдина країна, яка входить до ЄС і НАТО, і від початку окупації Криму демонстративно ігнорує введені з боку ЄС санкції щодо кримських портів.

Болгарський танкер-газовоз POLARIS, який перебував  у Керченському морському рибному порту з 26.12.16  до 02.01.17. Фото (там же) від 06.08.2015 р.

Серед найзлісніших порушників санкцій є морські судна, що належать сирійським судновласникам і вже перебувають у сирійському чорному списку OFAC USA. Вони демонстративно ігнорують не лише санкції, а й міжнародні морські конвенції, як правило, вимикають передавачі автоматизованої системи ідентифікації суден (АІС) безпосередньо після проходу протокою Босфор у Чорне море.

Однак,  суховантаж LAODICEA, що належить сирійській державній адміністрації морського транспорту і перебував у Севастополі у січні 2017 року під завантаженням, зацікавив нас не лише цим.

Сирійський суховантаж LAODICEA під завантаженням у Севастополі 11 січня 2017 року

Це судно раніше під назвою Beluga Enterprise входило до флоту німецької компанії Beluga Shipping, в минулому однієї зі світових лідерів у перевезенні важковагових і негабаритних вантажів. Такі судна неодноразово використовувалися для перевезення танків, ракетних установок і боєприпасів. Компанія збанкрутувала і розпродала свій флот після захоплення її судна Beluga Nomination із вантажем елітних яхт сомалійськими піратами.

Також, прибуття суховантажу LAODICEA наприкінці січня з Севастополя  до сирійського порту Тартус, де розташовується військово-морська база РФ, підтверджує здогадки про те, що це судно може використовуватися для доставки російської зброї до Сирії.

Із повним переліком морських суден, які, порушуючи законодавство України та міжнародні санкції, заходили до портів окупованого Криму в січні 2017 року, можна ознайомитися тут.

***

Попри регулярні заяви російської та окупаційної кримської влади про те, що західні санкції проти РФ не працюють, сьогоднішня ситуація в кримських портах повною мірою ілюструє ефективність санкцій.

Так, у січні глава «кримського управління Федеральної антимонопольної служби» Тимофій Кураєв заявив на нараді в «Радміні» Криму, що без модернізації кримські порти не зможуть конкурувати з автотранспортом після відкриття Кримського мосту і запропонував розділити їх на самостійні юридичні особи.

«Їх (порти) потрібно модернізувати, їх необхідно приводити до ладу. У технічному стані, в якому вони перебувають зараз, під час запуску мостового переходу вони просто помруть - не витримають конкуренції з автомобільним транспортом. А це робочі місця й виробничі потужності, не використовувати які було б неправильно. Що ми пропонуємо? Для початку - це розподіл наших портів на самостійні юридичні особи ».

За словами Кураєва, єдиний прибутковий порт «Крим» сьогодні субсидує всі інші порти, які не здійснюють господарської діяльності.

«Прибутковий порт у нас лише один - «Крим». Є надія, що колись Керч буде прибутковим портом. Решта портів не використовуються, не здійснюють господарської діяльності, але витрачають гроші на фонд оплати праці, забезпечення заходів щодо безпеки. Ми говоримо про те, що у нас прибутковий порт субсидує збиткові. Цю ситуацію потрібно якось змінювати. Рішення, прийняте у 2014 році, про розвиток Керченської поромної переправи, було виправдане, але сьогодні воно застаріло. Його потрібно змінювати».

Кураєв уточнив, що зараз управління усіма портами зосереджене в одній юридичній особі. На його думку, потрібно ухвалювати господарські та адміністративні рішення для того, щоб вводити в обіг виробничі потужності портів.

Динаміка вантажообігу основних портів Криму (млн. тонн) у 2012 - 2015 рр.

Ймовірний розподіл морських портів Криму - не перше організаційне рішення, що ухвалюється щодо кримських портів. Серед бажаних ефектів таких рішень є формальне виведення підприємств з-під санкцій. Хоча «працює» ця схема погано...

Наприклад, 2015 року Керченський морський торгівельний порт, Керченська поромна переправа, Севастопольський та інші морські торгівельні порти були внесені до списку кримських підприємств, проти яких введено економічні санкції США. Через об’єднання окупантами цих підприємств (крім Севастопольського порту) в одну юридичну особу, «виводячи» їх таким чином з-під санкцій, в 2016 році до кримського списку санкцій додано новий об'єкт - ГУП «Кримські морські порти».

Т.в.о. «губернатора» окупованого Севастополя Дмитро Овсянніков повідомляв у січні, що основна надія на подолання збитковості Севастопольського морського порту пов'язана з його можливим використанням для доставки будматеріалів для будівництва федеральної траси «Таврида».

«Ми досягнули попередніх домовленостей з підрядником про перевалку вантажів для траси «Таврида» через Севастопольський порт, у цьому ми вбачаємо відчутний розвиток Севастопольського морського порту», - сказав Овсянніков, і додав, що це допоможе порту вийти на прибуток наступного року.

За словами Овсяннікова, після анексії Криму Росією 2014 року, обсяги перевалки вантажів у порту Севастополя впали майже в 100 разів, причиною є неможливість заходу іноземних суден через санкції.

А директор «департаменту транспорту і розвитку транспортної інфраструктури» окупованого Севастополя Ігор Тітов повідомив, що Севастопольський морський порт перестав бути транзитним.

За його словами, у місті має бути ринок споживання і генерація продуктів, які вивозитимуться з порту. Але сьогодні немає ані того, ані іншого. Севастопольський морський порт має вузькі рамки можливостей, проте «звинувачувати його в тому, що він не працює на повну силу, не можна».

«Змінилася його функція через нові реалії, які треба враховувати», - зазначив Тітов.
 

Цивільна авіація
 

У січні 2017 року до аеропорту окупованого Криму здійснювали польоти 11 російських авіакомпаній. Стільки ж авіаперевізників було рік тому, а на початку 2015 року до аеропорту Сімферополя літали 14 російських авіакомпаній.

Деякі з авіакомпаній, що літали до окупованого Криму 2016 року зупинили свою діяльність через фінансові проблеми. Замість них у січні 2017-го до аеропорту Сімферополя здійснювали інші російські авіаперевізники. 

Кількість авіарейсів до аеропорту Сімферополя і з нього змінювалася відповідно з 1500 рейсів у грудні 2015-го до 1930 у 2016 р. і 1496 рейсів у 2017 р.

Кількість авіарейсів до окупованого Криму (січень 2015-2017 рр.)

Серед авіакомпаній, які продовжують здійснювати незаконні польоти до окупованого Криму станом на січень 2017 року: 

«Аерофлот», «Росія», «Уральські Авіалінії», «Глобус/S7 Airlines», «ВИМ-Авіа», «ЮВТ», «Red Wings», «Nordwind Airlines», «Ikar (Pegas)», «Ямал», «Оренбуржье». 

Детальніше результати моніторингу незаконних польотів авіації, а також перелік бортів російських авіакомпаній, які виконували польоти до Криму, і в аеропорти країн ЄС, можна побачити тут.


Природні ресурси
 

У січні захоплений Росією Чорноморнафтогаз відзвітував про кількість видобутого з українських надр природного газу: 1 млрд 644 млн. кубометрів, при цьому річний план видобутку газу перевиконано на 27 млн. м3.

Крім того, в 2016 році Чорноморнафтогаз видобув понад 53 тисячі тонн газового конденсату та нафти.

За повідомленнями прес-служби, за підсумками минулого року підприємство перерахувало до бюджету близько 1,6 млрд. рублів податків та інших обов'язкових платежів.

На початку минулого року Чорноморнафтогаз повідомляв про видобуток 1,84 млрд кубометрів у 2015 році. За той же час газового конденсату і нафти було видобуто 61,1 тис. тонн.

Бурова установка «Україна», перейменована окупантами на «Крим-1». Фото Держприкордонслужби України

***

У січні з'явилася інформація, що число ліцензій на розвідку, оцінку і розробку надр, виданих «Мінекології» Криму, досягло 632.

Ще в грудні 2016 року в окупаційному «міністерстві екології та природних ресурсів» Криму звітували, що за рік на півострові видано 479 ліцензій на вивчення, розвідку і видобуток за ділянками надр місцевого значення.

Ліцензії стосуються видобутку води, піску, пиляних вапняків. Видано нові ліцензії і на розробку кар'єрів з видобутку магматичних порід (діоритів) для виробництва твердого щебеню. Зазвичай видобуток такого каменю здійснюється вибуховим способом, тому кар'єри поблизу житлових будинків викликають обґрунтований страх серед місцевого населення.

Видобуток щебеню дозволений окупантами і поблизу кримських курортів.

Не лише місцеві жителі, але й туристи звертають увагу на те, що довкола Шархинського кар'єру (Малий Маяк, Алушта) гинуть дерева, повзе грунт, з'являються тріщини в стінах будинків. Але кар'єр належить групі компаній «Консоль», яка є власністю родини т.зв. спікера «парламенту» Криму Володимира Константинова, тому подібні скарги не виходять за межі соціальних мереж.

Водночас, «уряду» Криму вже довелося втрутитися в скандали, що виникли в Бахчисарайському районі.

Трудолюбовський кар'єр, Бахчисарайський район. Фото webmineral.ru, травень 2014 р.

Тепер, ті ж компанії, хамська поведінка яких вже спричинила спалахи протестних настроїв, отримали від «Мінекології» нові ліцензії. «Агропроменерго» шукатиме і оцінювати гравійно-галькові породи на ділянці Роздолля в Сімферопольському районі (поблизу Миколаївки) і магматичні породи на Новотрудолюбовській ділянці.

Неподалік від нього ТОВ Радгосп «Гурзуфський» (з тими ж господарями і юридичною адресою) отримав Миколаївську ділянку гравійно-галькових порід, розташовану на відстані 1 км на південний схід від Миколаївки і 1,7-2,2 км від моря.

«Кримгеологія» отримала право на геологічне вивчення гравійно-галькових сумішей у Сімферопольському районі - аналізуватимуть околиці сіл Вінницьке, Курци, Партизани.

На Чокоташській ділянці під Судаком (в горах над курортним містом) «Кримської нерудної компанії» (статутний капітал 10 тис. руб., засновники живуть в Іваново і Підмосков'ї) дозволені розвідка і видобуток магматичних порід.

На розробку кар'єру «Караджа» під Судаком на замовлення «Кримавтодору» претендують дві краснодарські компанії17 cічня краснодарські компанії «Кубаньвзривпром» і «УНІВЕРСАЛБУД» подали заявки на право укладення договору на виконання бурових і вибухових робіт в кар'єрі «Караджа» під Судаком на замовлення «Кримавтодор» з початковою ціною понад 92 млн руб.

Згідно з документацією, розміщеної на офіційному порталі держзакупівель РФ, «Кримавтодор» закуповує «роботи з ударно-обертального буріння свердловин на кар'єрі «Караджа» глибиною буріння до 11,5 м обсягом 31 тис. погонних метрів і вибухові роботи гірської маси (в щільному тілі) обсягом майже 302 тис. кубометрів».

Урочище Караджа під Судаком

20 січня на прес-конференції «міністр екології та природних ресурсів» окупованого Криму Геннадій Нараєв повідомив, що впродовж 2016 року на півострові відкрито майже півтора десятки нових родовищ корисних копалин:

«За минулий рік відкрито 14 нових родовищ корисних копалин. Вісім із них - родовища пиляних вапняків (22 587 тис. куб. м). На балансі перебуває близько 38 млн кубометрів ресурсів».

За інформацією прес-служби «міністерства», за минулий рік в окупованому Криму також відкрито три родовища піщано-гравійних порід (10 603 тис. куб. м), два - пісків (1 587 тис. куб. м) в Білогірському районі і родовище андезитових порфіритів (3 507 тис. куб. м) у Феодосії.

Через декілька днів Держдума Росії в першому читанні ухвалила законопроект, що дозволяє учасникам т.зв. кримської і севастопольської вільної економічної зони добувати підземні води, лікувальні грязі та інші природні лікувальні ресурси.

26 січня кримські ЗМІ повідомили, що підприємство «Кримгеологія» підписало договір про спільну діяльність з генеральним підрядником будівництва федеральної траси «Таврида» - ЗАТ «ВАД», який передбачає «виявлення і введення в експлуатацію нових родовищ та інертних матеріалів для будівництва автомобільної дороги».

За словами керівника «мінприроди» Криму Геннадія Нараєва,

«Введення нових родовищ скоротить транспортні витрати і зменшить навантаження через транспортування матеріалів вже існуючими автомобільними дорогами».

Загалом, окупантів бентежить дефіцит будматеріалів, які раніше поставлялися до Криму з території материкової частини України.

Гендиректор АНО «Дирекція з управління федеральною цільовою програмою «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим і Севастополя до 2020 року» Андрій Нікітченко заявив у січні, що в 2017 році, з початком активних будівельних робіт, що проводяться в рамках російської ФЦП, в окупованому Росією Криму є ймовірність відчутного підвищення цін на будівельні матеріали.

Перераховуючи ризики, з якими Крим зіткнувся торік, і може зіткнутися цьогоріч, Нікітченко, серед основних, назвав доступ підрядників до будівельних матеріалів:

«Одним із таких ризиків до 2020 року буде доступ підрядників до будівельних матеріалів. Ми вважаємо, що ринок будматеріалів на Кримському півострові є недосконалим, тож існує ризик підвищення цін на різні будівельні матеріали, що позначиться на вартості об'єктів».

Рішення проблеми окупанти вбачають, перш за все, у «максимальному залученні можливостей півострова»:

«Ми вважаємо, що максимально повинні бути задіяні можливості півострова, а також зовнішні джерела як з боку РФ, так і з боку інших країн».

Офіційна позиція окупаційної влади щодо скарг кримчан, які не бажають терпіти звалища і кар'єри під вікнами, найбільш яскраво відображена у виступі глави «громадської палати» Криму Григорія Іоффе на засіданні «Радміну» Криму 25 січня:

«На мій погляд, на жаль, з'явилося суспільне явище, так званий «екологічний егоїзм». Громадську палату завалено зверненнями громадян, які протестують проти організації кар'єрів, звалищ поблизу місць їх проживання. Якщо так далі піде, сміття нам доведеться вивозити кудись за межі Криму, і отримувати все, навіть найелементарніші будматеріали з-за кордону! Треба розглядати цю екологію зовсім по-іншому, потрібен суспільний консенсус. Потрібно матеріали, пов'язані з розташуванням усіх цих об'єктів, узгоджувати з громадськістю, а не тільки читати ці голосіння!»

***


Середній чорноморський сейнер СЧС-1004, порт реєстрації - Керч. Одне із кримських риболовецьких суден, що змінили прапор. Фото зроблено у квітні 2014 року.

Прагнення якомога швидше «освоїти» природні ресурси окупованого півострова спостерігається у всіх галузях.

До прикладу, наприкінці січня прес-служба «кримського відділу» Азово-Чорноморського територіального управління Росриболовства гордо оголосила, що кримські рибалки побили рекорд українського періоду з вилову біоресурсів:

«Загалом кримськими рибалками видобуто 59,8 тис. рекордних тонн (Чорне море - 47,4 тис. тонн, Азовське - 12,4 тис. тонн). Ці показники на 13% перевищують минулорічні, коли вилов склав 52,7 тис. тонн. Також, рекордні вилови кримських рибалок на 4,6 тис. тонн перевищили обсяги видобутку за 2013 рік, який вважається найуспішнішим за українську історію Кримського півострову».

Водночас, кримські рибалки зберегли лідерство за обсягами видобутку в Азово-Чорноморському рибогосподарському басейні, де загальний вилов за минулий рік досяг рекордних 103 тис. тонн.

Тим часом, українські екологи пропонують домовитися з Росією про п'ятирічну заборону на вилов риби в Азовському морі.

«За даними Держекоінспекції Мінприроди України, за останнє десятиліття більш ніж у двадцять разів знизився обсяг вилову пеленгаса, вп’ятеро - судака, усемеро - камбали-калкана. Еколог Геннадій Молодан, директор національного природного ландшафтного парку «Меотида», переконаний, що настільки критичною ситуація ще не була», - повідомляє прес-служба Асоціації рибалок України.

За словами Молодана, здатність екосистеми Азова до самовідновлення ще не втрачена:

«Повернути Азовському морю колишній потенціал можна за однієї умови - якщо закрити промисловий вилов на п'ять років. До того ж, жорсткі заходи необхідно вводити як  з українського, так і з російського боку».

 

Майно

Триває процес «приватизації» захопленої власності.

31 січня з'явилися накази «Мінмайна», які визначають механізм і терміни підготовки до «приватизації» Євпаторійського авіаційного ремонтного заводу, Науково-дослідного інституту аеропружних систем (Феодосія), Феодосійського оптичного заводу, і «28 управління начальника робіт»(Євпаторія).

За усіма чотирма підприємствами заплановано у першій половині 2017 року завершити етапи інвентаризації, визначення складу «приватизованого майна», оформлення відповідних документів та до липня-серпня «ухвалити рішення щодо умов приватизації майнового комплексу».

Феодосійський оптичний завод. Перефарбовування основного заводського корпусу в кольори російського прапора. 2014.

Щодо «приватизаційних» аукціонів із продажу невеликих об'єктів нерухомості, то вони, вже традиційно, пройшли невдало.

Жоден із трьох аукціонів, призначених на 23 і 30 січня, на яких було заплановано продати загалом 6 лотів, не відбувся через відсутність заявок покупців.

* * *

До процесу «відновлення історичної справедливості» у перерозподілі захопленої української власності підключилася і Російська православна церква.

Сімферопольська і Кримська єпархія готує повторний запит до Росмайна про передачу в безоплатне користування 24 об'єктів музею-заповідника «Херсонес Таврійський», які, за ствердженнями єпархії, раніше належали Володимирському чоловічому монастирю.

В офіційній заяві Сімферопольської і Кримської єпархії йдеться про те, що «передача Російської православної церкви об'єктів музею-заповідника «Херсонес Таврійський» у разі ухвалення відповідного рішення стане актом відновлення історичної справедливості»:

«Набуття церквою колись втрачених нею храмів і святинь, у тому числі Херсонеського монастиря, стане не лише актом відновлення історичної справедливості, а й поверненням до початкового задуму творців обителі, а також може стати хорошим початком для вироблення певного досвіду у співпраці співробітників музею з церквою на благо затвердження духовності в нашому суспільстві і подальшого вивчення сторінок православної історії на землях Херсонесу».

За словами авторів заяви, питання повернення єпархії колишніх будівель Володимирського Херсонеського чоловічого монастиря порушується впродовж декількох років.

«Відродження Херсонеської обителі є надзвичайно важливим для Православної церкви, оскільки на цьому святому місці прийняв хрещення святий рівноапостольний князь Володимир», - вважають представники єпархії.

Зараз єпархія формує відповідний пакет документів, передбачений постановою Уряду РФ від 26 квітня 2011 року.

У Сімферопольській і Кримській єпархії також запевнили, що «із розумінням» ставляться до того факту, що історико-археологічний музей-заповідник «Херсонес Таврійський» включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«Зі свого боку єпархія готова шукати компромісні варіанти вирішення, скажімо, щодо  об'єктів, які визначить нинішній балансоутримувач, наприклад, укласти договір про спільне використання чи розглянути інші пропозиції».

31 січня на посягання РПЦ на український об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відреагувало МЗС України, направивши ноту протесту МЗС РФ.

Посилаючись на резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року і 71/205 від 19 грудня 2016 року, якими підтверджується суверенітет і територіальна цілісність України в межах її визнаних міжнародною спільнотою кордонів, а також рішення 194-ї, 195-ї, 196-ї, 197-ї, 199-ї і 200-ї сесій Виконавчої Ради ЮНЕСКО «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)», ухвалені впродовж 2014-2016 років, у ноті вкотре висловлюється вимога до РФ як до держави, що здійснює тимчасову незаконну окупацію українських територій, забезпечити виконання своїх зобов'язань згідно міжнародного права.

МЗС України, зокрема, зазначає, що, перебуваючи в Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, український об'єкт «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора» вимагає особливого режиму захисту, передбаченого положеннями Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини у 1972 році, стороною якої є Російська Федерація.

МЗС України підкреслює, що будь-яке втручання в цілісність об'єктів культурної спадщини, що знаходяться на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополь, будуть розцінюватися Україною як порушення Росією своїх обов'язків як держави-окупанта з покладанням на неї за такі дії міжнародно-правової відповідальності.

* * *

Поки РПЦ намагається «відновити історичну справедливість щодо православних святинь», в Гурзуфі на території Артеку розпочато знищення стародавнього мусульманського кладовища.

Роботи з розчищення території кладовища під нове будівництво розпочалися 26 січня.

«Тут спочиває мусульманський святий. В Криму всього три азізи. Жителі Гурзуфа телефонують і пишуть заяви в поліцію. Кладовище не чіпали ні при СРСР, ні при Україні. Раніше тут було видно плити з арабською в'яззю, потім кладовище заросло. З’явилося багато туполистої фісташки, занесеної до Червоної книги. Будівельники кажуть, що тут буде величезний спальний корпус для нового табору «Сонячний». Але в народі ходять настирливі чутки, що місце розчищають для гостей і спонсорів «Артеку»!», - зазначають місцеві активісти.

***

У ситуації, коли вирішуються питання щодо великих об'єктів власності, права жителів Криму на користування майном з легкістю ігноруються.

Вночі 12 січня в окупованому Севастополі військові опечатали приміщення гуртожитку колишньої Української банківської академії разом із розташованими всередині людьми.

За розповідями колишніх викладачів академії, напередодні пізно ввечері їм у примусовому порядку вручили повідомлення від імені керівництва Нахімовського училища з вимогою надати обґрунтування їх проживання в гуртожитку. У повідомленні також пропонувалося надати військовим ксерокопії паспортів мешканців, трудові книжки, інформацію про сімейний стан та інші персональні дані.

Нагадаємо, 10 листопада майно «Московського банківського коледжу Банку Росії» (до експропріації - Севастопольського інституту банківської справи Української академії банківської справи) було передано до федеральної власності з подальшим закріпленням за Чорноморським вищим військово-морським училищем ім. Нахімова (ЧВВМУ).

Після захоплення і ліквідації у 2014 році українського вузу в кімнатах його гуртожитку залишилося проживати кілька сімей колишніх співробітників. Право на проживання мешканці відстояли в судах проти уряду Севастополя і Московської банківської школи Центробанку Росії.

Севастопольський інститут банківської справи Української академії банківської справи

В окупованій Керчі вирішили організувати муніципальний готель, але для цього треба виселити кілька сімей.

У Керчі вирішили організувати готель для будівельників Керченського мосту, робочих дорожніх служб та інших організацій, які ведуть будівництво різних об'єктів на території міста.

Під готель окупанти хочуть переобладнати гуртожиток судноремонтного заводу «Залив». Зараз там проживає кілька сімей.

Інформацію про те, куди подіти людей, які зараз мешкають в будинку, чиновники воліють не розповсюджувати.

За словами т.зв. заступника голови «адміністрації» міста Романа Кириченко, цих людей переселять: «У власності міста є маневрений фонд. Декілька адрес. Я їх не називатиму. Можу сказати, що умови будуть не гіршими».
 

Туризм, візити іноземних делегацій
 

Головним інформаційним приводом у січні для розмови про візити до окупованого Криму іноземців був туризм – туристичний потік в період новорічних свят і підсумки 2016 року.

Окупаційна влада рапортувала про різке збільшення кількості туристів в період новорічних свят - їх нарахували вдвічі більше, ніж в минулому році.

«Цьогоріч на новорічні та різдвяні свята Крим відвідали 87,1 тис. туристів, тоді як минулого року ця цифра становила близько 43 тисяч осіб. Показники говорять про те, що Крим досі має попит, а отже, міністерству і представникам туристичного бізнесу вдалося злагоджено спрацювати», - повідомив глава «міністерства курортів і туризму» окупованого Криму Сергій Стрельбицький.

Однак, ці хвацькі цифри погано узгоджуються зі статистикою авіаперельотів - за даними моніторингової групи BSNews і «Майдану закордонних справ» кількість авіарейсів до аеропорту Сімферополя і в грудні 2016 року, і в січні 2017 була нижчою, ніж у той же період попереднього року.

Окупаційні ЗМІ, з посиланням на кримське «мінкурортів», повідомляють, що Ялта посіла третє місце у рейтингу російських міст, популярних серед іноземних туристів в період новорічних свят у 2017 році. А четверо кримських міст (Ялта, Алушта, Феодосія і Севастополь), за їх інформацією, увійшли до топ-10 найпопулярніших курортів Росії для відпочинку іноземних туристів у 2017 році.

Рейтинг складений російським сервісом пошуку готелів RoomGuru.ru.

Загалом, за 2016 рік у Криму нарахували туристів із 64 країн світу.

За словами голови комітету з санаторно-курортного комплексу і туризму т.зв. «Парламенту» окупованого Криму Олексія Черняка, іноземних туристів від відвідин кримських курортів стримує «відсутність прямих регулярних і чартерних рейсів».

«Їм доводиться добиратися самотужки. Торік, представники понад 64 країн світу побували в Криму. Усі вони - неорганізовані туристи, але вони їдуть до Криму», - заявив Черняк.

Слід зазначити, що в жодній із публікацій кримських і російських ЗМІ, які розповідають про потоки іноземних туристів в Криму, не наводилося кількісних характеристик цих потоків.

А онлайн-сервіс відпочинку OnlineTours.ru повідомляє, що онлайн-продажі турпакетів до окупованого Криму від провідних туристичних операторів Росії в 2016 році знизилися втричі.

За даними організації, в 2016 році частка продажів на кримські курорти впала до 6,9%, тоді як в 2015 році становила 17% серед інших напрямків всередині Росії.

«Експерти вважають, що в такій стагнації кримського напрямку велику роль могла зіграти своєрідна цінова політика багатьох готельєрів курорту», ​​- пише Retail & Royalty News.

* * *

25 січня кримські ЗМІ повідомили про прибуття до Сімферополя грецького режисера Ангелоса Сідератоса.

Режисер приступив до постановки п'єси Евріпіда «Троянки» в Державному академічному музичному театрі «Республіки Крим».

У коментарі виданню РІА Новини (Крим) Ангелос Сідератос підкреслив, що, незважаючи на 2,5-тисячолітню історію, п'єса «Троянки» і сьогодні залишається надзвичайно актуальною.

«Цією п'єсою ми, зокрема, прагнемо засудити санкції Європи щодо Росії та Криму й штучно впроваджуване фінансове банкрутство Греції Європейським Союзом і міжнародними неоколоніальними імперіалістами, а також варварську військову окупацію Кіпру Туреччиною. Тому я приїхав до Криму», - пояснив грецький режисер.

Прем'єру заплановано на 15 березня цього року.

* * *

У січні з'явилися подробиці незаконного візиту до Криму депутата Європарламенту Маркуса Претцеля, який брав участь у «міжнародному» економічному форумі в квітні 2016 року.

За повідомленням німецького журналу Der Spiegel, депутат Європарламенту від правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» поїздку Маркуса Претцеля до окупованого Росією Крим було здійснено за кошти російського фонду.

Йдеться про поїздку депутата на триденний Ялтинський міжнародний економічний форум у квітні минулого року. На заході, серед учасників якого були росіяни, що внесені до «чорного списку» Євросоюзу, німецький політик «тішив» організаторів вимогами скасування європейських санкцій проти Росії. Під час візиту депутат зупинявся у п'ятизірковому курортному готелі «Мрія». За даними Spiegel, вартість участі у форумі склала від 1500 до 1800 євро без врахування вартості перельоту до Криму і назад російською авіакомпанією «Аерофлот».

Німецьке видання зазначає, що Претцель надав документи лише під тиском комісії Європарламенту через півроку після поїздки, хоча, за правилами, євродепутати зобов’язані євродепутатів звітувати за оплачені поїздки не пізніше, ніж в кінці наступного місяця. Претцель, натомість, здав звіт про квітневу поїздку лише наприкінці листопада.

У квітні 2016 року Україна направила ноту протесту до Міністерства закордонних справ Німеччини в зв'язку з незаконним візитом німецьких політиків Маркуса Претцеля і Маркуса Фромеера до Криму.

Про це у Twitter повідомив посол України в Німеччині Андрій Мельник:

«Направили ноту протесту в МЗС ФРН у зв'язку з нелегальним візитом до Криму німецьких політиків», - написав він.

*   *   *

Розслідування проведено в рамках проекту "Журналістське розслідування "Міжнародні санкції через анексію Криму: ефективність і вплив, дотримання і технології обходу "за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

*   *   *

Моніторинг порушень міжнародних санкцій до РФ та правового режиму на тимчасово окупованій території Криму здійснюється за підтримки Європейської програмної ініціативи  Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації