Незаконне видобування природних ресурсів у Криму. Частина 2. Морське видобування

До окупації Криму Росія видобувала в Азово-Чорноморському басейні у середньому близько 30 тисяч тон біоресурсів. Це сумарні об'єми вилову підприємств Краснодарського краю, Ростовської області, Волгоградської області і Республіки Адигея. Як повідомляєть

Тетяна Гучакова

Юрій Смєлянський

експерти Моніторингової групи «Інституту чорноморських стратегічних досліджень»
і «Майдану закордонних справ», Ялта-Київ

«Ми заволодыли величезними багатствами,
які видобувають і видобувають»,

Олександр Сєргєєв, президент Академії наук РФ

Фраза президента російської Академії наук Олександра Сєргєєва, винесена як епіграф, не має стосунку до власне морських ресурсів окупованої території. Вона прозвучала 8 лютого 2018 на засіданні президентської ради з науки і освіти у Новосибірську. Мова була про результати численних археологічних розкопок на території Криму, тако незаконних. Однак саме ця фраза найточніше характеризує ставлення держави-окупанта до ресурів захопленої території.

До окупації Криму Росія видобувала в Азово-Чорноморському басейні у середньому близько 30 тисяч тон біоресурсів. Це сумарні об'єми вилову підприємств Краснодарського краю, Ростовської області, Волгоградської області і Республіки Адигея.

Об'єм вилову був практично стабільним упродовж семи років – з 2007 до 2013. Це випливає з матеріалів до засідання Колегії Федерального агенства з рибальства за підсумками діяльності у 2013 році і завданнях на 2014 рік.

У 2014 році кримські риболовецькі господарства кілька місяців були без ліцензій і не виходили у море. Але навіть у цей перший рік окупації, вкрай невдалий для бізнесу, загальний об'єм російського видобування в Азово-Чорноморському басейні відчутно зріс за рахунок кримської частини.

У рекордні для РФ 2015 і 2016 роки на «Республіку Крим» припадало, відповідно, 52,7 і 59,8 тис. тон риби і молюсків. Кінцеві підсумки по Криму за 2017 рік поки не опубліковані.

Об'єми вилову риби Російською Федерацією в Азово-Чорноморському басейні, тис. тон

Про перемоги на «риболовецькому фронті» російським телеглядачам у 2015 році розповідав телеканал «Зірка»:

«У Чорному морі тепер відбувається ловля шпротів або ж кільки чорноморської, як її ще називають, під російським прапором. Після возз'єднання Криму з Росією на материку з'явилося чимало охочих купувати чорноморську продукцію.

Балтійські шпроти втратили свою привабливість. Замість імпортних шпротів місцеві рибалки пропонують свої, вітчизняні. На багатотонний вилов кримських рибалок чекають у всій Росії, адже за якість своєї продукції рибалки ручаються».

*  *  *

Як повідомляється на сайті російського Федерального агенства з рибальства, кількість користувачів водних біоресурсів Криму зросла більш ніж утричі після «входження півострова до складу Росії».

В Азово-Чорноморському територіальному управлінні Росрибальства цю тенденцію пояснюють «особливостями дозвільної і податкової політики».

До березня 2014 рибальством в українському Криму займалися 89 підприємств та індивідуальних підприємців. За підсумками 2015 рибалили вже 181 господарські суб'єкти, до кінця 2016 р. – 267. А в 2017 році кількість користувачів зросла до 304.

Інфографіка www.blackseanews.net

До моменту анексії рибогосподарський комплекс Криму був представлений 89 рибодобувними підприємствами, які використовували на промислі 42 одиниці реєстрового флоту і близько 300 одиниць маломірного флоту, а також 27 підприємствами аквакультури, що спеціалізувалися на вирощенні і реалізації як прісноводної риби, так і морських молюсків.

Як повідомляв керівник Азово-Чорноморського територіального управління Росрибальства, «в Криму станом на 1 квітня 2015 року право плавання під прапором Російської Федерації і право власності на судна російського зразка отримали 32 середньостатистичних рибопромислових судна». Маломірних суден на сьогодні було зареєстровано у Державному судновому реєстрі РФ 197 (65% від загальної кількості).

Станом на 1 квітня 2015 року Росрибальство видало 269 дозволів 90 рибодобувним підприємствам та індивідуальним підприємцям «Кримського федерального округу».

У серпні 2016 окупаційна влада відзвітувала про практично повне завершення процесу перереєстрації рибопромислового флоту – було зареєстровано під прапором РФ 38 риболовецьких суден.

Таким чином, можна переконатися у тому, що збільшення кількості місцевого кримського риболовецького флоту цими роками не було. Відповідно, численне зростання кількості рибодобувних підприємств, що працюють у водах і за квотами захопленого Криму, відбулося саме за рахунок російських суб'єктів підприємницької діяльності.

При побіжному перегляді списку тих, хто отримав дозвіл на вилов риби, можна побачити, що, наприклад, сімферопольське ТОВ «Крим-ресурс» було засноване у січні 2015 товариством з обмеженою відповідальністю «Мангуст» з російського міста Курган. А засновниками ТОВ з гучною назвою «Великий Крим» у липні 2015 стали два жителі Чечні...

*  *  *

В Азовському морі у 1991 році налічувалося 17 видів промислових риб. Сьогодні, за інформацією Державної екологічної інспекції Мінприроди України, залишилося три – хамса, бичок и піленгас. За останнє десятиріччя в Азовському морі майже вдвічі зменшився об'єм вилову піленгаса, втричі – судака, в чотири – камбали-калкана. Основною причиною в інспекції вважають нераціональне ведення рибного господарства і неналежну охорону водних живих ресурсів.

Екологи стверджують: ще нещодавно запаси здавалися практично невичерпними, однак сьогодні загибель Азовського моря здається неминучою через безперервне варварське винищення риби.

З 26 одиниць водних біологічних об'єктів, які раніше видобувалися у басейні Чорного моря, зараз в промислових об'ємах нараховується всього шість видів. Про це у жовтні 2017 повідомила співголова комітету з біоресурсів Міжнародної Середземноморської наукової комісії, завідувач лабораторією фіторесурсів Інституту морських біологічних досліджень імені Ковалевського РАН Наталія Мільчакова. За словами російського спеціаліста, «перевилов біологічних ресурсів призводить до того, що цей ресурс зникає взагалі».

У вересні 2017 на нараді в адміністрації Керчі повідомлялося, що запаси хамси у кримських водах скоротилися до 68-100 тисяч тон. При цьому, позначка на 60 тисяч тон вже є вкрай небезпечною, і риба «перебуває на стадії пригнічення».

Будьмо відвердими: проблема загрозливого зниження рибних запасів Чорного і, особливо, Азовського морів виникла не сьогодні. Ці тенденції, як і проблеми з екологією в цілому, спостерігали упродовж кількох десятиріч.

Вимагали вирішення проблеми:

-  системного забруднення моря промисловими викидами з рік, які його живлять, у тому числі й радіаційного забруднення;

-  зменшення об'ємів надходження прісної води у Чорне море;

-  поява, через зміну погодних умов, колоній нової морської фауни, які загрожують балансу всієї екосистеми Чорного моря;

-  зменшення рибних запасів, у тому числі цінних і унікальних порід риб.

Однак після російської окупації Криму перспективи вирішення проблем виснаження біоресурсів Чорного і Азовського морів стають ще примарнішими.

За чотири роки стало цілком очевидним, що РФ ставиться не лише до рибодобувної галузі, але й до Криму в цілому, як до чергового військового трофею. Використовуючи його, зовсім не обов'язково задумуватися про майбутні покоління. РФ не лише прагне витиснути усе можливе з природних ресурсів території, але й наносить непоправну шкоду екології півострова і його морській зоні.

Через інтенстивний розвиток військової бази, створеної Росією у Криму, збільшилося забруднення Чорного моря, у першу чергу в кримських прибережних водах. Додаткові ризики створює відновлення і розвиток об'єктів з розміщення і зберігання ядерної зброї на окупованій території.

Не меншу шкоду наносить і «мирна» діяльність щодо будівництва мосту через Керченську протоку, траси «Таврида», а також ще багато видів діяльності окупантів...

На фото: У Феодосії з прибережної смуги в акваторію Чорного моря стікає струмок бузкового кольору, жовтень 2017

Оригінал за посиланням.