Аудит «Укроборонпрому»: старі трюки під новим соусом

Олександр Поліщук

експерт Фонду "Майдан закордонних справ"

Оприлюднене журналістське розслідування щодо скандальних оборудок із оборонними закупівлями продовжує лихоманити найвищі владні кабінети. За млявими поясненнями генпрокурора по суті кримінальної справи, насправді приховуються пошуки винуватців у «зливі» інформації журналістам, покарання яких буде вочевидь більш жорстким ніж самих корупціонерів. Гучні та показні арешти середньої ланки чиновників «Укроборонпрому», які буквально на наступний день виходять під заставу із під варти є лише частиною спектаклю «рішучої боротьби з корупцією» режисованого президентом. Однак його зірваний до хрипоти голос звучить непереконливо, як і чергові обіцянки навести порядок у оборонці.

Пафосно проголошений П.Порошенком міжнародний аудит «Укроборонпрому» є звичайним старим трюком по «матеріалізації духів». Адже концерн ще у 2016 році розробив стратегію реформування оборонно-промислового комплексу, яка була з помпою презентована у Верховній Раді України і використана для піар-акції президентської політсили. Саме на початковому етапі анонсованої реформи передбачалося здійснити незалежний аудит діяльності «Укроборонпрому», який мав забезпечити поміж іншого залучення провідних міжнародних експертів, визначення пропозицій щодо захисту інвестицій, ефективного використання ресурсів, застосування міжнародних стандартів управління тощо.

Пройшло два роки, але аудит так і не відбувся. Причини цього сформулював Голова Наглядової Ради ДК «Укроборонпром», ректор НТТУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» Михайло Згуровський у інтерв’ю виданню «DEFENSEEXPRESS». Вони полягають у тому, що «проблема міжнародного аудиту «Укроборонпрому» є більш політичною, ніж вузькопрофесійною. Її зміст полягає у тому, чи дійсно ми є країною тотальної корупції, яку за визначенням можна вважати такою, чи в нас є перспектива стати цивілізованим членом світової спільноти». Уже тоді для експертного середовища було зрозуміло у чому «корінь зла», але їх думка була проігнорована президентом і сьогодні зрозуміло з яких причин. Риба гниє з голови.

Під тиском громадськості, зокрема Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) у травні 2018 року ДК «Укроборонпром» зобов’язався провести незалежний аудит у відповідності до міжнародних стандартів і вніс зміни до тендерної документації на закупівлю консультаційних послуг, які були оприлюднені на платформі ProZorro. Відповідно до нових умов, міжнародний аудит передбачав проведення: (1) оцінки корпоративного управління та стратегічний консалтинг ДК «Укроборонпрому» та його учасників згідно зі стандартами ОЕСР; (2) юридичний огляд та діагностика концерну; (3) незалежний фінансовий аудит у відповідності до міжнародних стандартів.

Однак через відсутність зацікавленості на Банковій у виведенні з тіні процесів, що відбувалися у «Укроборонпромі», усі ініціативи залишися на папері. Допоки не грянув «Бігус»-грім, який продемонстрував на весь світ як рубають «капусту» в Україні на оборонних контрактах під час війни.

Тому, якби Порошенко хотів насправді прозорості у оборонних закупівлях та виробництві озброєння для армії, він би ще у 2016 році вирішив це питання. Тому його «нова» ініціатива щодо міжнародного аудиту ДК «Укроборонпрому» має затхлий сморід старої як світ брехні у яку ніхто вже не вірить. Ні в Україні, ні закордонні партнери.

По великому рахунку рецепт реформи ДК «Укроборонпром» дуже простий. Концерн було створено ставлеником Януковича – росіянином Дмитром Саламатіним для встановлення повного контролю над українськими підприємствами – виробниками оборонної продукції. Це дозволяло, насамперед, вибудовувати корупційні схеми та гарантовано отримувати надприбутки у вигляді «відкатів» з будь-яких оборонних контрактів. По-друге – здійснювати планомірне знищення потенціалу українського ОПК та посилювати його залежність від російських підприємств. Наслідки цієї діяльності дають взнаки до сьогодні і впливають на нашу спроможність давати збройну відсіч російському агресорові.

Сьогодні приватні підприємства – виробники продукції оборонного призначення виконують до 80% державного оборонного замовлення. Вони ж отримують до 90% закордонних інвестицій на підтримку науково-дослідних та дослідно-конструкторські робіт із проектування нових озброєнь і техніки. А ДК «Укроборонпром» лише породжує майже півмільярдні заборгованості по заробітній платі.

Тому реформа у напрямі демонополізації, корпоратизації та впровадження кластерного підходу у виробництво ОВТ повинна завершитись логічним розформуванням цієї структури.

Поряд з цим необхідно створити ефективне конкурентне середовище. Як шляхом збільшення кількості національних постачальників товарів, послуг та робіт,так і за рахунок допуску на ринок іноземних підрядників.

Для цього необхідно адаптувати у національне законодавство Директиву ЄС 2009/81/ЄC «Про оборонні та чутливі закупівлі у галузі безпеки» (зі змінами), яка встановлює зрозумілі для всіх європейців правила закупівель зброї, боєприпасів та військових матеріалів, а також робіт та послуг. Директива передбачає правила, які підвищують прозорість і відкритість на оборонних ринках між країнами ЄС, а також забезпечують захист інтересів безпеки окремих країн. Із запровадженням цих правил український ринок озброєння стане зрозумілим і передбачуваним для національних виробників і для закордонних партнерів.

Таким чином буде закритий шлях до зловживань.

Водночас, через міжнародні контракти із закордонними виробниками і реалізацію офсетних програм та налагодження спільного виробництва в Україні можливо отримати сучасні технології та забезпечити модернізацію національного ОПК. Роздержавлення сфери виробництва озброєння за одночасного ефективного експертного контролю з боку держави є стратегічним завданням у цій сфері для нової влади.

І це потребує більших зусиль ніж внесення декларативних змін до Конституції щодо європейської та євроатлантичної інтеграції.

Фото: Укоборонпром

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації