Брекзит: важко нести, страшно кинути

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олексій Куроп'ятник

експерт Фонду "Майдан Закордонних Справ"

У той час як Україна мріє отримати запрошення до вступу в Європейський Союз, Британія розпочала активну фазу процедури виходу з даної організації. Аналіз ситуації дозволяє нам отримати додаткове розуміння переваг та недоліків функціонування цієї «митної організації плюс». Йдеться про підготовку двох документів: угоди про умови виходу Британії з ЄС 29 березня 2019-го та про перехідний період до кінця грудня 2020 року, а також про політичну декларацію щодо бачення майбутніх відносин між партнерами після завершення перехідного періоду.

Після 17 місяців напружених переговорів з офіційним Лондоном Єврокомісія, Європарламент та 27 країн-членів у цілому консолідували позицію щодо тексту угоди про Брекзит, яка полягає в тому, що після виходу з ЄС Британія втрачає колишні привілеї доступу до спільного європейського ринку. Остаточне рішення стосовно тексту документа ще не ухвалено, однак країни-члени прагнуть уникнути необхідності знову повертатися до його обговорення. Крім того, у Євросоюзі також уже погодили пропозицію подовжити, у разі необхідності, перехідний період для Британії щодо виходу з ЄС до кінця 2022 року. При цьому така необхідність може виникнути не з боку Євросоюзу, а з боку ініціатора «розлучення». Голова комітету Європарламенту щодо Брекзиту Данута Хюбнер вважає, що ЄС зможе ратифікувати угоди ще 11 березня. Єврокомісія регулярно інформує країни ЄС про перебіг переговорів з Британією, тож Євросоюз навряд чи заблокує погоджений текст угоди. 19 листопада ц. р. міністри провідних країн – членів ЄС провели у Брюсселі фінальний «інтенсивний раунд переговорів» з англійцями щодо остаточних умов виходу Британії з Євросоюзу. Євросоюз налаштований «не відпускати Британію» доти, доки Брюссель не отримає бажаного результату, оскільки після Брекзиту сторони мають залишитися партнерами. І це на тлі того, що окремі країни-члени незадоволені браком гарантій на вилов риби у британських водах, а Іспанія – відкладенням питання про зміну статусу Гібралтару як британської території.

Тепер Брюссель та Лондон рухаються до політичної декларації, яка має деталізувати план дій та характер взаємовідносин між сторонами після виходу Британії з ЄС. Саме на цьому сконцентровані поточні переговори. 20 листопада Євросоюз опублікував своє бачення відносин із Британією. Станом на 18 листопада документ із шести сторінок уже був складений та охоплює майже 20 погоджених позицій. 19 листопада ц. р. дискусії 27 міністрів ЄС продовжилися в рамках підготовки до саміту, призначеного на 25 листопада (неділя), коли цю двосторонню угоду мають підписати міністри європейських справ країн – членів ЄС та прем’єр Британії Тереза Мей. Такий план перемовин лобіює президент Європейської ради Дональд Туск. Лідери ЄС сподіваються узгодити в тексті угоди остаточні деталі досягнутих домовленостей щодо майбутнього формату відносин.

У той час, коли 27 країнам – членам ЄС на чолі з керівником переговорної групи Мішелем Берньє вдається зберігати єдність протягом 17 місяців, британський переговорний табір потерпає від внутрішніх чвар. На тлі прагнення отримати максимально деталізовану угоду в частині ЗВТ на перехідний період, уряд Терези Мей намагається утримати збалансовану позицію. Проте завершення переговорів все більше проявляє ідею Брекзиту як украй авантюрну та політично ризиковану. З одного боку, Кабінет Терези Мей опинився під тиском старших міністрів-євроскептиків з числа колег-консерваторів, які наполягають на перегляді самих підходів до практично готової для ратифікації угоди про вихід Британії з ЄС у бік більш жорстких заходів. Водночас лейбористи просувають своє бачення Брекзиту й планують скористатися ситуацією для усунення консерваторів від влади. Крім того, на уряд чекають сюрпризи в парламенті. За п’ять місяців до виходу з Євросоюзу члени парламенту, замість підготовки до ратифікації погодженого тексту угоди, занурюються в боротьбу щодо термінів та умов виходу Британії з ЄС. Причому в цій невизначеній ситуації окремі депутати навіть намагаються змінити політичний курс країни шляхом проведення ще одного референдуму про членство в ЄС.

Однак це ще не все. Крім угоди про вихід із Євросоюзу сторонам також потрібно обговорити майбутній характер відносин ЄС та Британії після Брекзиту. Ці перемовини будуть значно складнішими, ніж угода про сам Брекзит. Саме тому ЄС вибрав дату 25 листопада для голосування щодо угоди про Брекзит, аби залишився час для обговорення майбутніх відносин. У англійців усе більш складно: законодавство Сполученого Королівства вимагає завершення роботи над текстом угоди про Брекзит пізніше – до 21 січня 2019 року, і саме тут на уряд консерваторів чекають нові неприємності. У разі, якщо уряд не виконає цієї вимоги й угода з ЄС не буде узгоджена, парламент може натиснути на урядовців і примусити їх змінити курс. У такому разі чинний британський прем’єр ризикує втратити посаду. Більш того, навіть якщо уряд подасть до парламенту узгоджений текст угоди, там можуть її відхилити. У такому випадку Британія постане перед найгіршим сценарієм – виходом із ЄС без угоди. Вірогідність такого сценарію існує: яструби серед консерваторів – ініціаторів Брекзиту та уніоністи Північної Ірландії, які підтримують Терезу Мей, уже погрожують провалити голосування за текст угоди попри те, що вихід Британії з ЄС без такої угоди містить для країни значні ризики та потенційні негаразди.

Дебати у британському парламенті виявили, що насправді англійці прагнуть зберегти свою інтегрованість із континентальною Європою у форматі Євросоюзу. Публічно європейці відмовляються втручатися у внутрішні дебати бритів, однак у приватному порядку вони наполягають на тому, що в ході роботи над текстом угоди сторони вичерпали можливості для подальшого маневрування щодо її умов.

Стисло про текст угоди про вихід Британії з ЄС на перехідний період: 14 листопада ЄС опублікував на 585 аркушах повний текст угоди, яка визначає умови взаємодії сторін на період після «розлучення». Ключовим у ній стало питання про уникнення жорсткого кордону між країнами ЄС та Північною Ірландією, який загрожує мирному процесу між Північною Ірландією та Ірландією – членом ЄС. Сторони погодились створити кордон ЄС – Британія з єдиною митницею, Північна Ірландія дотримуватиметься правил єдиного ринку для всіх категорій імпортованих із ЄС товарів, а Британія – дотримуватиметься митного кодексу ЄС. Економіка Північної Ірландії збереже вільний доступ до ринку Британії.

На єдиній митній території ЄС – Британія англійські товари підпадають під нульові тарифи та вільні квоти для країн – членів Євросоюзу. Для забезпечення чесної конкуренції промисловими товарами на європейському ринку Британії заборонено надавати виробникам державну допомогу, також збережено дію промислових стандартів і правил ЄС щодо конкуренції, оподаткування, соціальних та природоохоронних стандартів. Такі умови не дозволять британським компаніям виробляти більш дешеву продукцію.

Зберігаються права для понад 3 млн громадян ЄС, які постійно мешкають на території Британії, та для 1 млн англійців, які мешкають у ЄС разом із членами своїх родин: ці люди можуть і надалі там проживати, працювати й навчатися, мати рівні права з місцевими громадянами до кінця перехідного періоду. Це стосується охорони здоров’я, пенсій та інших програм соціального забезпечення. Невирішеним залишилося питання щодо передачі Іспанії території Гібралтару. Британія зберігає свої військові бази на Кіпрі, для її персоналу та 11 тисяч цивільних кіпріотів, які мешкають та працюють на їхній території, зберігаються всі права.

Закон урегульовує значні фінансові зобов’язання Лондона перед Брюсселем і пропонує справедливе вирішення цього питання для британських платників податків та уряду Британії – відступний внесок, який сягає 44 млрд дол. (39 млрд фунтів). Суперечки між бізнесовими компаніями та іншими особами надалі вирішуватимуться шляхом консультацій або залучення незалежного арбітражу.

З тексту розглянутої угоди видно, що членство будь-якої країни в «митній організації плюс» (тобто Європейському Союзі) є системою збалансованих компромісів. Спроба британських консерваторів зруйнувати у 2016 році цей баланс заради отримання більших вигод руйнує всю конструкцію балансів для країни, і зрештою нація, найімовірніше, опиниться у програші. Нам залишається тільки спостерігати та вчитися, як правлячий клас великої нації вибирається з халепи, яку створив власноруч.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації