Богдан Яременко
дипломат, голова правління фонду "Майдан закордонних справ"
Час не лікує.
Так називався мітинг "Об"єднання дружин і матерів бійців учасників АТО" приурочений до однієї з найтрагічніших сторінок сучасної історії України - битви під Ілловайськом.
Час не лікує рани батьків і дружин загиблих героїв. Як не закликали організатори мітингу, щоб виступаючі говорили про практичні проблеми, з якими зіштовхуються родини загиблих, але пані говорили сльозами про втрати, про біль засинати і прокидатися з однією думкою, що коханої людини вже ніколи поруч не буде, про дітей, які на могилі у батька дивуються і не вірять, що більше ніколи не побачать татка.
Час не лікує і нас, киян. Після повноводних людських потоків вихідних і святкових днів в центрі Києва нічого крім злості не викликає, те що поділити біль з тими, кому ми зобов"язані, зібралися кілька сотень людей. Що нас вилікує від сліпоти байдужості?
А їм же саме цього найбільше і хочеться - якоїсь невеликої людської уваги, що хоч би якось компенсувала пустку, що лишається в душі від втрати близької людини.
Є у них і величезні побутові та економічні проблеми. Як мені здалось, теж пов"язані з тим, що ті, кому належало би цим займатися професійно, не надто цим переймаються. Але сьогодні критикувати не буду. Як керівник міської партійної структури я деякі висновки і для себе зробив.
Оригінал за посиланням.
