Поки Київ офіційно не розірвав відносин з Москвою, ні про яку збройну агресію говорити не можна.
Богдан Яременко
дипломат, голова правління фонду "Майдан закордонних справ"
спеціально для "Главред"
Чи є сенс у збереженні дипломатичних відносин з країною, яка здійснює проти України збройну агресію? Відповідь, в крайньому разі для мене, абсолютно очевидна.
Питання в іншому — якою є юридична формула, за якою Верховна Рада збирається висловити свою волю? Адже в українському законодавстві прерогатива визнавати іноземні держави і встановлювати чи розривати з ними дипломатичні відносини належить президенту. "Накази" президенту з боку парламенту будуть втручанням у його діяльність, порушенням його повноважень і балансів між різними гілками влади.
Але відсутність юридичної формули не означає, що як спільнота, так і парламент не повинні вимагати від президента здійснення його конституційних обов'язків. А реакція глави держави на агресію Росії — це його прямі функції.
Зараз все частіше лунає питання, а що дасть Україні розрив дипвідносин з Росією? З таким самим успіхом можна запитати — а що Україні дає війна з Росією? Це — не наш вибір. Питання не в тому, "що ми отримаємо", а в тому, що ми повинні зробити, якщо проти нас розв'язали війну. А ми повинні розірвати дипвідносини і впровадити воєнний стан. Це наші обов'язки, відповідно до закону. Це — нормальна логічна послідовна політика. Без розриву відносин і впровадження воєнного стану ми не можемо повністю реалізувати своє право на самоозахист. Через це починаються ускладнення у міжнародних організаціях, де вже навіть Росія спекулює на тому, що Україна не розриває дипломатичні відносини, а тому ні про яку збройну агресію говорити не можна, а, значить, Росія не є учасником конфлікту.
Очевидно, що дипломатичні способи припинення війни на Донбасі вичерпані, і Москва продовжує агресію. Тому кожний український військовослужбовець, вбитий російською зброєю, кожна диверсійно-розвідувальна група, яка приходить з території росії або окупованої частини Донбасу на територію України, продовження окупації Криму — це акт агресії і привід для того, щоб розірвати дипвідносини. І такі приводи ми отримуємо щодня. І щодня життя нам нагадує про актуальність цього питання. Цього, на сьогоднішній день, чомусь не розуміє лише президент.
