Олег Бєлоколос
дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
Державний департамент США оголосив про скасування економічних санкцій проти Судану. Очевидно, нам в Україні було б цікаво розібратися, чому, попри серйозні звинувачення на адресу президента Судану Омара аль-Башира в порушенні прав людини, Вашингтон нещодавно прийняв таке рішення.
Як відомо, Сполучені Штати запровадили санкції проти Судану ще в середині 1990-х років – у відповідь на звинувачення суданського уряду в підтримці терористичних угруповань. Саме в цей період Судан став базою для бойовиків «Аль-Каїди», діяльність якої координував особисто Осама бен Ладен, котрий за наявними даними з 1991 по 1996 рік перебував у країні. Окрім цього, Омара аль-Башира, який незмінно править Суданом з 1989 року, звинувачують у військових злочинах та етнічних чистках, що були пов'язані з Дарфурським конфліктом. Зокрема, у 2009-2010 роках Міжнародний кримінальний суд видав кілька ордерів на його арешт, які Судан не визнав.
Тривалий збройний конфлікт на півдні Судану між суданською армією й повстанцями також характеризувався чисельними жертвами серед мирного населення. За інформацією, отриманою з різних джерел, ще у 2001 році у Вашингтоні обіцяли послабити режим санкцій, нормалізувати відносини з Хартумом (столиця Півночі) та виключити Судан зі списку країн, що підтримують тероризм, якщо влада країни піде назустріч у питанні проведення референдуму стосовно самовизначення Південного Судану та протидії тероризму. Також варто відзначити, що мирна угода 2005 року, яка стала першим документом, що формально уможливив референдум про незалежність Південного Судану, була укладена при посередництві та під істотним тиском Вашингтона.
Втім, як зазначають ЗМІ, незважаючи на скасування деяких економічних обмежувальних заходів, Судан і надалі ймовірно залишатиметься в американському чорному списку країн, що підтримують тероризм.
Напередодні прийняття самого рішення в американському дипломатичному відомстві пояснили, що цьому передували близько 16 місяців переговорів із суданським урядом, а серед позитивних чинників, котрі спонукали до скасування санкцій з боку Вашингтона, названо успішну співпрацю Судану й США з метою поліпшення гуманітарної ситуації, врегулювання локальних конфліктів і боротьби з тероризмом.
Очевидно, йдеться про взаємодію стосовно протидії Ісламській державі, що є одним із найголовніших зовнішньополітичних пріоритетів адміністрації Трампа. Як відомо, під час саміту лідерів країн Арабського світу, що проходив 20-21 травня цього року в Саудівській Аравії, президент Сполучених Штатів наголосив, що Америка не може самотужки боротися з тероризмом і радикалізацією молоді, та висловився за дієву участь у протидії цим небезпечним явищам саме з боку мусульманських держав.
Водночас, мабуть, слід зазначити, що позиція чинної адміністрації США, яка пропонує арабським країнам будувати партнерство, «базуючись на спільних інтересах і цінностях» (роблячи наголос саме на інтересах), навряд чи дозволить їм системно впливати на реальні суспільні трансформації в регіоні. А це може означати лише консервацію нинішнього стану справ і, як наслідок, – нові й нові хвилі терористів, що не сприймають і правлячу еліту, і ненависний їм Захід, який, на їхню думку, спонсорує ворожі їм режими.
Тобто вищеозначений крок Сполучених Штатів слід розглядати як своєрідне заохочення Судану до більш тісної співпраці на напрямах, актуальних сьогодні для адміністрації Трампа. Поки відкритим залишається й питання подальшої можливої участі американських компаній у видобутку і транспортуванні нафти в Судані, чому раніше перешкоджав режим економічних санкцій.
Вочевидь, слід зачекати й подивитись, чи вдасться нинішній адміністрації США досягнути успіху там, де зазнала невдачі попередня…
Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».
