Олександр Хара
дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
спеціально для "Главреду"
Спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер вважає, що створені Росією утворення "ДНР" і "ЛНР" на Донбасі мають бути ліквідовані, оскільки для них "немає місця в українському конституційному укладі. Мінські угоди спрямовані на відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, і ці утворення мають зникнути". У Росії, звичайно, не сприйняли такої заяви, вкотре продемонструвавши діаметрально протилежне бачення подальшого розвитку ситуації. Так, голова комісії Ради Федерації з інформаційної політики Олексій Пушков зазначив з цього приводу, що Волкер "забув, видно, что вони ["ЛДНР"] — частина Мінських угод. І без їхньої згоди жодних миротворців на Донбасі не буде".
Олексій Пушков, звичайно, є російським високопоставленим чиновником, але він — точно не той, хто визначає російську політику, зокрема, не він вибудовує політику стосовно України і не він ухвалює рішення про припинення війни на території України. Це все, скоріше, залежить від того, хто спілкується безпосередньо з Куртом Волкером, а також є архітектором "ЛДНР" і, ймовірно, він же сам і стане тим, хто "поховає" ці псевдоутворення — Владислав Сурков.
Зрозуміло, чому Росія сперечається і не хоче ліквідації "ЛНР" і "ДНР", адже лише з їхньою допомогою їй вдасться чинити тиск на Україну, вони дозволяють Москві говорити про те, що на території України йде громадянська війна, а тому всі вимоги, що виголошувалися раніше, і висовуватимуться й зараз, є легітимними. Інакше, якщо "ЛНР" і "ДНР" є окупацінийними адміністраціями Російської Федерації, говорити про автономію цих псевдоутворень або про щось подібне просто не є можливим.
Заява Волкера свідчить про те, що його позиція цілком співпадає з офіційною позицією України і реальним станом справ. Безумовно, це не влаштовує Москву і вона намагається зайняти кардинально негативну позицію.
Кажуть, що після "виборів Путіна" відкриється нове "вікно можливостей", і Росія нібито може піти на поступки перед Україною. Та, на мій погляд, для України "Мінськ" взагалі — це капітуляція на папері, тому не можна сприймати як поступки припинення війни Росією і реалізацію Україною Мінських угод у їхньому поточному вигляді. Точно так само не варто сприймати як поступку Росії її згоду на введення миротворців на Донбас. Це — не поступки з боку Москви. Це — можливість для Росії вийти з міжнародної ізоляції з найменшими втратами.
Нещодавня заява Волкера про перспективи введення миротворчої місії на Донбас не виглядала обнадійливою. Адже він сказав, що досі не розуміє, чи дійсно росіяни готові піти на цей сценарій.
Не зважаючи на старі розбіжності і непримирність позицій Росії і України, вважаю, малойморівним сценарій використання військового шляху вирішення проблеми. Так, безсумнівно, на Донбасі буде стрільба, можливо навіть певна ескалація ситуації. До слова, трагічні події Іловайська і Дебальцевого були напередодні підписання Мінських домовленостей. Росіяни використовують шантаж, вбивства, загострення на фронті і подібне для покращення своїх переговорних позицій.
Однак широкомасштабна війна Росії проти України, як на мене, вже неможлива, в крайньому разі — на поточному рівні відносин. Це абсолютно недоцільно для Росії, адже, у такому разі, буде набагато жорсткішою реакція не лише західного співтовариства, але й України. А частина ілюзій Москви вже розвіяна — вона вже побачила і переконалася, що Україна готова давати відсіч.
Іншим питанням є те, що введення миротворчої місії — це лише інструмент ведення війни проти України. Це — спроба Росії нав'язати нам свою політичну волю, аби обмежити суверенітет України. Цей інструмент залишатиметься доти, доки в Росії при владі залишається Путін, поки залишається та сама еліта, яка сповідує аналогічні цінності і переслідує ті самі цілі, що й Путін.
Так що це — не остання війна Росії з Україною, це точно. Поки Росія не стане демократичною, вона становитиме загрозу і для власних громадян, і для України, і для світу. Мультфільми про нову зброю в рамках виборчої кампанії Путіна ми вже мали можливість побачити... Росія — це агресивна країна, яка добиватиметься своїх цілей, поки перебуває у поточних рамках, поки вона не демократична, поки вона має ресурси, аби діяти таким чином. Сподіватися на те, що Росія захоче вирішувати якісь питання дипломатичним шляхом — то марні сподівання.
