Чорногорія зберегла шанси на вступ до ЄС

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олексій Куроп’ятник

дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»


У Чорногорії 15 квітня пройшли чергові президентські вибори, перші після вступу до НАТО у 2016 році, на яких з обіцянкою привести країну в Євросоюз у першому турі переміг політичний важковаговик Міло Джуканович із 53,9% голосів. Його головний опонент Младен Боянич визнав свою поразку з показником 33,4%.

Жодна президентська кампанія в Чорногорії не була такою короткою та фінансово скромною, як теперішня. Політична орієнтація та позиція кожного кандидата були відомі заздалегідь, тож їхня риторика виявилася нудною. Попри нечисленні публічні випади деяких кандидатів, сама кампанія була порівняно чесною. Їй бракувало інноваційних підходів, проте на риториці окремих кандидатів позначалася їхня підтримка з-за кордону. Волевиявлення 15 квітня пройшло спокійно та без вуличних протестів, хоча досвід попередніх кампаній свідчить про таку можливість.

Вибори відбулися при невисокій явці 63,9% з мінімальною кількістю порушень, які не вплинули на результати. Для порівняння, явка на парламентських перегонах 2016 року становила 71% – попри заклики опозиції ігнорувати вибори.

Чорногорія має свою специфіку і є єдиною країною в Європі, у якій одна партія та її лідер Міло Джуканович правлять 25 років. Це дуже впливовий, але суперечливий політик, проте його переконлива перемога без другого туру засвідчила успішне завершення чергового етапу змагань за справжній суверенітет та кращу долю країни з населенням 620 тисяч осіб. Прозахідний економіст Джуканович перебував на прем’єрській посаді шість разів та одну каденцію – на президентській і привів Чорногорію до незалежності від Сербії у 2016 році та до вступу в НАТО – у 2017-му. Його повернення напередодні виборів (18 березня) в активну політику після двох років роботи «за лаштунками» стало запорукою перемоги прихильників прозахідного курсу, які прагнуть трансформувати православну націю з потужними симпатіями до Росії у розвинену країну – частину Євросоюзу. Джуканович ще в грудні, до оголошення дати президентських виборів та висунення своєї кандидатури, мав персональний рейтинг майже 40%, водночас провідний на той час кандидат від опозиції Алекса Бечич – лише 30%.

За оцінками політологічного центру The International Institute for Middle-East and Balkan Studies (IFIMES) у Любляні, Словенія, нинішні вибори не обійшлися без інтриги. Націоналісти Великої Сербії не змирилися з незалежністю Чорногорії, а Росія та Сербська православна церква продовжують зберігати значний вплив у країні. На поточних виборах ці сили намагалися розвернути політичний курс держави й мали потребу в потужному кандидаті на посаду президента. Перед оголошенням перегонів існував навіть сценарій дострокових виборів та високі шанси на перемогу опозиційного кандидата з фінансуванням його кампанії з-за кордону. Після його перемоги за задумом мав відбутися референдум за скасування незалежності та автономії Чорногорії, відкликання її членства в НАТО та визнання нею Республіки Косово, навіть попри те, що це не відповідає міжнародному праву. Проте так не сталося.

Словенські експерти вважають, що розроблена за кордоном стратегія зміни влади передбачала залучення окремих кандидатів до маніпулювання громадською думкою навіть несвідомо. Створена в країні напередодні виборів політична ситуація цілком відповідала інтересам Росії та Сербії. Не до кінця зрозумілим у цьому сценарії залишилася тільки роль соціал-демократів, молодших партнерів по правлячій коаліції, які раніше проводили потужну прозахідну політику та виступали за членство в НАТО. Відносини між правлячою коаліцією та опозицією загострилися, проте навіть хакерські атаки з-за кордону на підтримку окремих кандидатів не допомогли.

Однак попри ці несприятливі обставини опозиція сама посприяла перемозі Джукановича тим, що не спромоглася виставити гідного єдиного кандидата. Бізнесмен і депутат Младен Боянич мав підтримку більшої частини опозиції, включаючи її проросійські частини, однак вів кампанію як незалежний кандидат. Крім того, опозиція припускалася помилок, зокрема відштовхнула від себе нацменшини, які стали для Джукановича вирішальною силою. Це голоси албанців, босняків та хорватів, які становлять 15% виборців і бачать своє майбутнє в потужній незалежній країні – повноправному члені НАТО та ЄС.

У свої 56 років Джуканович ішов до перемоги під гаслом «захистити» країну від впливу Росії (не відкидаючи варіант встановлення «нормальних відносин») та вберегти від загроз мультикультурний стиль життя мешканців Чорногорії. Він сподівається трансформувати інститут президентства в реальний центр влади.

Слід зазначити, що держава перебуває в транзитному періоді та має ті самі проблеми, що й більшість країн на Балканах: злочинність, корупція. Відсутність потужних і компетентних державних інституцій стримує проведення позитивних змін. Середня зарплатня в Чорногорії становить 500 євро, рівень безробіття – вище 20%, тож дискурс «Євросоюз проти Росії» як вектор подальшого розвитку не домінував на виборах. У країні панують бізнесові олігархи, економіка залежить від грошових перерахунків трудових мігрантів і від туризму. Найбільш актуальним у виборчій кампанії стало питання шляхів подолання організованої злочинності, у причетності до якої опозиція звинуватила Джукановича. Йдеться про торгівлю людьми, відмивання грошей та контрабанду сигарет через порт Бар. Боротьба уряду з організованою злочинністю також має суперечності: у 2017 році правляча коаліція зняла під цим приводом депутатську недоторканність з опозиційного політика Небойші Медоєвича, відомого своєю різкою критикою дій уряду. У країні в усіх сферах домінує корупція, політичне кумівство, фаворитизм, конфлікт інтересів держслужбовців. За Індексом сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) у 2016 році Чорногорія опинилася на 64-му місці. Однією з проблем країни залишається свобода слова, на що вказав у грудні 2015 року Європарламент.

Але тепер Чорногорія посилила свої шанси на вступ до ЄС після 2025 року, підготовка до якого розпочалася 2017-го: ведуться переговори по 26 статтях з 33, призначено спеціального прокурора з питань організованої злочинності та корупції, покращено відносини уряду з громадянським суспільством, зовнішня політика узгоджується з курсом ЄС. Як і у випадку з Україною, Єврокомісія визначила головним пріоритетом для влади посилення верховенства права, реальну боротьбу з корупцією та організованою злочинністю, необхідність поліпшення ситуації в економіці, зважаючи на загрозливе зростання державного боргу, покращення адміністративного управління для забезпечення виконання нормативно-правової бази ЄС. Важливо додати, що вступ країни до ЄС є начебто невигідним саме для правлячої партії Джукановича, оскільки це посилить зовнішній нагляд за його роботою, парламент отримає більше повноважень, буде посилено верховенство права, зросте навіть вірогідність висунення проти глави держави звинувачень, як це сталося з прем’єром у Хорватії.

Таким чином, Росія та її союзники-націоналісти в Сербії втратили ще одну нагоду розширити на Балканах плацдарм для свого «руського міра». Водночас досвід сучасної Чорногорії може стати для України позитивним прикладом послідовного руху до європейської родини цивілізованих країн.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації