Олег Бєлоколос
Фонд «Майдан закордонних справ»
Характер розвитку ситуації на міжнародній арені не лише змушує багатьох констатувати, що маховик наступного глобального конфлікту вже фактично запущено, але й, вочевидь, згадати дещо заяложене ще з часів «холодної війни» гасло «розрядки міжнародної напруги». І не лише згадати, але й почати всерйоз задумуватися на тему: чи можна зупинити сповзання світу до ймовірної конфронтації?
Справді, новий етап світової гонки озброєнь, підвищення градусу інформаційних провокацій, збільшення агресивності у поведінці наддержав (особливо Росії і Китаю), активний пошук ними баз у різних кутках світу, системні заходи з формування альянсів – все це явно наближає світ до непередбачуваної конфронтації і не може не турбувати міжнародне співтовариство.
При цьому очікуване завершення дії Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності в Європі (РСМД) 1987 року, яким США й Радянський Союз взяли на себе зобов’язання не виробляти, не випробовувати та не розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування середньої (1000–5500 км) і малої (500–1000 км) дальності, створює нову безпекову реальність не лише в Європі, а й у цілому світі.
Вкрай невизначеною виглядає й ситуація навколо американо-російського договору про Стратегічні наступальні озброєння (СНО-ІІІ), дія якого завершується у 2021 році. Сьогодні ж фактично чи не єдиним механізмом забезпечення хоч якоїсь міжнародної довіри залишається лише Договір про відкрите небо 1992 року, який дозволяє країнам-учасницям здійснювати спостережні польоти над територією одна одної.
Вочевидь, невипадково президент США Дональд Трамп нещодавно дав доручення своїй Адміністрації розпочати підготовку пропозицій щодо укладення можливої нової міжнародної угоди з контролю над ядерною зброєю, сторонами якої, окрім Сполучених Штатів, за задумом мають стати Росія й Китай.
За наявною інформацією, ця ініціатива наразі перебуває на ранній стадії і безсумнівно потребуватиме непростого процесу уточнення багатьох важливих параметрів. Однак, сама важливість цієї теми вже спричинила активну дискусію у медіа та експертних колах. Лунають різні оцінки й підходи. Уже почалися попередні консультації.
Саме в цьому контексті слід розглядати й візит до Росії 14 травня Державного секретаря США Майкла Помпео, який під час зустрічей із російською стороною згадав зазначену ініціативу Трампа і наголосив на відповідальному ставленні чинної Адміністрації до питання контролю над озброєннями. Ефективність такого контролю, на думку американської сторони, лише підвищиться із включенням до цього процесу «країн за рамками традиційного формату США-Росія та більш широкого спектру озброєнь».
Тобто у світі зростає розуміння того, що у сьогоднішніх умовах будь-яка серйозна криза може призвести до конфронтації, а існування надійної системи контролю за ядерною зброєю є запорукою збереження нашої цивілізації та й загалом життя на планеті.
Разом із тим, вбачається, що на сьогоднішній день немає головної передумови для укладання домовленостей стратегічного характеру у сфері міжнародної безпеки, які наразі пропонує Дональд Трамп, а саме – клімату довіри між США, Росією і Китаєм...
