Олексій Куроп`ятник
експерт Фонду "Майдан закордонних справ"
21 січня 2019 розпочався черговий 49-й щорічний економічний форум в Давосі, Швейцарія. На тлі помітного зниження рівень представництва політичних лідерів на форумі, що вказує на занепад самого формату, його Президент Бьорге Бренде (Børge Brende), висловив сподівання, що гострі проблеми створять потрібну для дій динаміку на форумі. Інакше шторм прийде до непідготовленого суспільства. Проте, як показує практика, діючі еліти неспроможні вирішувати серйозні світові проблеми, оскільки ті не співпадають із їх короткотерміновими пріоритетами. Аналітик Ананд Гірідхарадас (Anand Giridharadas) висловив думку багатьох, коли назвав зібрання в Давосі «родиною людей, які зруйнували світ».
На форум із Групи Сімки були присутні лідери тільки ФРН, Італії та Японії. Скасував участь у форумі гість № 1 Президент Д.Трамп разом із урядовою делегацією, віддавши перевагу проекту стіни з Мексикою, британський прем’єр Т.Мей через халепу з Брекзитом, президент Е.Макрон через бунт «жовтих жилетів», прем’єр Індії та президент КНР. Ключовими персонами заходу стали А.Меркель та прем’єр Японії Шинзо Абе. Групу нових лідерів склали канцлер Австрії С.Курц, популіст-президент Італії Дж.Конті, реформіст-прем’єр Ефіопії, лідерка Нової Зеландії та новообраний ультра націоналіст президент Бразилії Болсонаро, Українську делегацію очолив президент П.Порошенко.
Поточний форум відбувся на тлі загострення політичних відносин, торгівельних війн та передчуття нової економічної рецесії. Цього року символом форуму стала дівчина із повітряною кулею перед зливою, що наближається. Традиційна аналітична доповідь «Oxfam» виявила значний відкат політики глобалізації на тлі неспроможності світової еліти протистояти популізму. Основними проблемами, які пропонується невідкладно вирішувати, названо невідворотність боргової кризи, поглиблення нерівності між бідними та багатими через нерівномірний розподіл вигод від глобалізації, різну здатність країн приваблювати кваліфіковану робочу силу, виклики через появу нових технологій та кліматичні зміни, усе те, що становить загрозу для існування людства. Однак поточна ситуація нагадує 1930-ті роки: люди з великими повноваженнями повторюють помилки, вдаються до ізоляціонізму, нативізму та протекціонізму і тільки погіршують ситуацію.
Світ очікує боргова криза: Незвичною подією цьогорічного форуму став лист до інвесторів – найбільш багатих родин світу, авторитетного бостонського мільярдера-інвестора Сета Клармена (Seth Klarman), відомого своїм тверезим та досконалим аналізом. Цей лист викликав жваву дискусію, оскільки в ньому була висловлена стурбованість наслідками невпинного зростанням рівня державного боргу в розвинених країнах та посиленням соціальної напруги. Стверджувалося, що неможливо займатися бізнесом в умовах постійних протестів, повстань, припинення фінансування уряду. Соціальну єдність віднесена автором до ключових індикаторів здорової економіки. Однак основну небезпеку автор бачить у невпинному зростанні державного боргу в більшість розвинених країн після фінансової кризи 2007-2008 років. Державний борг США зріз с 2008 по 2017 рр. на 100% по відношенню до ВВП і наблизився до непід’ємних показників Франції, Канади, Британії та Іспанії. Саме тут Клармен бачить корені наступної світової фінансової кризи, його особливо турбує можлива втрата доларом США статусу світової резервної валюти, що виключно негативні вплине на економіку країни і може закінчитися панікою. Додаткову небезпеку Клармен бачить у зневажанні вказаних загроз з боку населення та інвесторів. Автор висловив впевненість у неминучості чергової фінансової кризи, яка не тільки зруйнує ринки, але має потенціал спровокувати значне соціальне насильство: люди будуть відчувати себе зрадженими урядом через зависокі рівні державних богів.
Другою темою форуму стало зростання нерівності доходів в світі із тенденцією до погіршення. Згідно доповіді «Oxfam», за останній рік статки мільярдерів зросли на 12% (або на 2,5 млрд.дол. щоденно). Водночас, найбідніша половина людства (3,9 млрд.) втратила 11% своїх статків. Після світової фінансової кризи 2007-2008 рр. кількість мільярдерів у світі подвоїлася, водночас ставки оподаткування для найбільш багатих осіб та корпорація держави зменшили до мінімуму за останні 10 років, що є типовим і для нашої країни. Ситуація визнається неприйнятною, але лідери не демонструють навіть бажання її вирішувати. Опитування «Edelman Trust Barometer» показали, що тільки 1 із 5 вважає, що існуюча система працює для них. Більше 70% відчувають несправедливість та прагнення до змін, що веде до смут і безладу.
Третьою темою форуму стало переосмислення глобалізації, від якої постраждало багато людей в розвинених країнах. Держави та бізнес стають більш закритими та припиняють співпрацювати: тільки 61% європейців ставиться позитивно до багатосторонності, у порівнянні до 88% в Південній Азії та в Африці. Ознаками зростання гніву та невдоволення стали прихід до влади Д.Трампа в США, появи «жовтих жилетів» у Франції. Директор програми Давосу С. Бакап стверджує, що світ рухається до ізоляціонізму. МФВ, який довгі роки агітував за глобалізацію, зараз боїться наслідків зростаючої нерівності, протекціонізму та націоналізму, які штовхають «сонну світову економіку» до чергової кризи.
Стан найбільших економік світу начебто має турбувати лідерів світу в першу чергу, оскільки світова економіка гальмує, принаймні частково. Це стало наслідком торгівельної війни, яку ініціював Д.Трамп, хибно вважаючи її «доброю справою», яку легко виграти. Голова МВФ К.Лягард вважає, що два роки економічного зростання завершилися і світ переходить до фази гальмування, особливо в Європі. Водночас, посилюється поляризація націй на тлі активізації торгівельних війн. КНР повідомила 21 січня про те, що її економіки зросла на 6.6% в 2018 році. Ця цифра є недосяжною для більшості економік світу, але для Китаю це найнижчі темпи росту за останні 28 років. Відмова США від участі у форумі спростувала надію на досягнення прориву у конфліктних торгівельних відносинах США та КНР.
Водночас, відчуття наближення кризи не є загальним у еліти. Тільки дуже незначна частина лідерів світу вважає світову економічну рецесію неминучою і відносить до ризиків зростання відсоткових ставок по кредитам, зависокий рівень державних боргів, поляризацію світової політики. Щоправда, в останні роки Форум не вперше оголошує негативні прогнози, однак вони не збуваються. Тим не менш, 30% провідних бізнесменів очікують падіння обсягів торгівлі в 2019 році. Песимізм найбільше відчувають в Північній Америці, де кількість оптимістів впала за рік з 63% до 37%.
Доповідь «Oxfam» виявила посилення за останні 5 років розриву між розвиненими та нерозвиненими країнами у здатності приваблювати та утримувати кваліфіковану робочу силу. Перші позиції тут займає Швейцарія, Сінгапур, США, Норвегія та Данія, потім йдуть Німеччина та Франція. Серед міст найбільше привалює таланти Вашингтон DC, Копенгаген, Осло, Відень та Цюріх. Ця здатність надає вказаним країнам неабиякі переваги. Водночас, країни, що розвиваються, як Україна, поступово втрачають свою привабливість для молодих талантів через відсутність безперервності політики надання освіти, яка реалізуються непослідовно: освітні програми в таких країни залежать від поточної внутрішньополітичної кон’юнктури. На відміну від них, розвинені країни отримують позитивний кумулятивний ефект безперервності зусиль уряду. Саме добра освіта приваблює таланти, які відповідно надають бізнесу нові можливості для розвитку, що має за наслідок підвищення рівня життя, покращення інфраструктури. Тут прикладом слугує Південна Корея, яка з 1960-х років почала потужно інвестувати в освіту та технології, і ця комбінація спрацювала. Альтернативний варіант – державні інвестування в інфраструктуру. Країни Скандинавії очолюють індекси найбільш привабливих країн, Німеччина та Франція займають відповідно №14 та № 21. Україна в цьому списку не просто пасе задніх, а все більше виступає джерелом кваліфікованих кадрів для розвинених країн.
Форум підтвердив, що після чисельних попереджень щодо кліматичних змін лідери бізнесу, політики та економісти нарешті в це повірили, а сама тематика перейшла в категорію провідної. Однак погіршення міжнародних відносин та зростання націоналізму ускладнюють шляхи до її вирішення: в епоху Трампа світ зрікається колективних форм дій. Іншими темами для обговорення цього року стали наслідки халепи з Брекзитом та ментальне здоров`я, на яке роботодавці мало звертають уваги попри зростання рівня депресії, тривожності та інших розумових проблем на робочих місцях через те, що найманим працівникам з року в рік стає все складніше годувати свої родини.
Фото: The New Economy
