Деякі роздуми на полях саміту АТЕС, або Перспективи протистояння між США та Китаєм

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олег Бєлоколос

експерт фонду «Майдан закордонних справ»

«Захищайте ваші інтереси. Зберігайте вашу незалежність. Завжди віддавайте пріоритет інтересам вашої країни, як це робить Америка», – саме так висловився віце-президент США Майк Пенс, звертаючись до учасників форуму Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), що проходив у Папуа – Новій Гвінеї 17-18 листопада цього року. І, звичайно, ні для кого не було секретом, що він звертався до держав – членів АТЕС із закликом протистояти насамперед впливам з боку Китаю. Взагалі ж, увесь цьогорічний саміт проходив під знаком американсько-китайського суперництва, що стало найбільш обговорюваною темою заходу. Невипадково вперше за багато років саме на цій зустрічі АТЕС виникли труднощі з узгодженням спільного комюніке.

Що ж сталося?

Як зазначалось у нещодавньому матеріалі «Із Парижа з любов’ю», стосунки між Вашингтоном і Пекіном цього року настільки загострилися, що державний секретар США Майк Помпео в одному з нещодавніх інтерв'ю зазначив, що Китай є «одним з найбільш довгострокових стратегічних і багатоформатних викликів для Сполучених Штатів Америки».

Отже, які основні претензії висуває сьогодні Білий дім на адресу китайської влади?

Виходячи з резонансного виступу віце-президента США Майка Пенса, що відбувся 4 жовтня в аналітично-дослідницькому центрі Hudson Institute, аналізу інших заяв американських високопосадовців і різноманітних документів, зокрема інформації за результатами другого засідання американсько-китайської групи з дипломатичного й безпекового діалогу (9 листопада), можна зробити висновки, що наразі Сполучені Штати найбільше турбує таке:

  • Втручання Китаю у внутрішні справи США шляхом фінансування у власних інтересах американських підприємств, кіноіндустрії, університетів, аналітичних центрів, медіа.
  • Нечесна торговельна практика, запровадження тарифів, квот і різноманітних регуляторних норм щодо американських компаній та субсидування власних. Адже свого часу, надаючи Китаю доступ до власного ринку та можливість вільно працювати за стабільними правилами західної світової фінансово-економічної системи, Сполучені Штати сподівалися, що Пекін згодом повною мірою почне їх дотримуватися.
  • Агресивна поведінка КНР у Світовому океані, зокрема в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР).
  • Активний розвиток китайських ракетних систем, літаків і безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які можуть бути використані для ураження американських цілей у Тихому океані (очевидно, може йтися про такі наявні зразки та перспективні програми, як ракетний комплекс WS-600L, протикорабельний комплекс CM-401, радар 609, бомбардувальник H-20, винищувач четвертого покоління J-10B, малопомітний БПЛА CH-7, БПЛА радіолокаційного спостереження JY-300 тощо).
  • Сучасна жорстка позиція КНР щодо Тайваню, адже в Пекіні наразі вважають, що материковий Китай і Тайвань належать до одного Китаю як неподільного цілого та гостро реагують на будь-які повідомлення про посилення співпраці між США й Тайванем у сфері безпеки.
  • Порушення прав людини в Китаї.
  • Розширення власного впливу КНР шляхом втягування інших країн у боргові зобов’язання через надання різноманітних кредитів, зокрема під інфраструктурні проекти – так звана боргова дипломатія (debt diplomacy).
  • Монополізація з боку Китаю глобального ринку рідкоземельних металів, критично важливих для світового високотехнологічного виробництва.
  • Крадіжка інтелектуальної власності, нелегальне здобуття американських технологій цивільного характеру й оборонного призначення, включаючи, зокрема, і ноу-хау щодо виготовлення сучасних БПЛА.
  • Нерозбірливий експорт широкого спектру озброєнь по всьому світу, зокрема різноманітних ракет та безпілотників.

Водночас Сполучені Штати з багатьох причин зовсім не бажають переходу сьогоднішнього доволі гострого протистояння у можливу неконтрольовану конфронтацію. У США наразі віддають перевагу конструктивній взаємодії з Піднебесною, свідченням чого є спільна зацікавленість у протидії поширенню зброї масового знищення та відповідних технологій; денуклеаризації Корейського півострова; стабільності в Афганістані; протидії міжнародній наркоторгівлі.

При цьому сьогоднішня позиція Вашингтона щодо Пекіна є цілком логічною: якщо Китай всерйоз претендує на новий центр світової сили, то він має брати на себе відповідний обсяг міжнародних зобов’язань, а значить – іти на взаємоприйнятні домовленості зі США.

Очевидно, що подальший розвиток американсько-китайських відносин багато в чому залежатиме від результатів зустрічі лідерів обох країн на саміті «Великої двадцятки» у столиці Аргентини 30 листопада цього року. Адже зовсім невипадково віце-президент США Майк Пенс в інтерв’ю газеті «Вашингтон пост» 13 листопада зазначив, що, якщо Китай хоче уникнути нової холодної війни, він має кардинально змінити свою поведінку, і зустріч у Буенос-Айресі матиме в цьому контексті критично важливе значення.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації