Дежавю: успіх популістів Словенії на виборах завдяки темі біженців

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олексій Куроп'ятник

експерт фонду "Майдан закордонних справ"


3 червня у Словенії відбулись чергові парламентські вибори, на яких перемогла популістська Словенська демократична партія під проводом Янеша Янзи. Це стало ознакою приєднання до Угорщини, Польщі та Австрії ще однієї країни ЄС, у якій посилилися позиції ультраправих партій. Антисистемна політсила Мар’яна Шареца набрала 12%, лівоцентристи отримали 10%, а правлячі центристи – 9%. Прохідний бар’єр до парламенту (4%) пройшли дев’ять із 25 партій, загальна явка склала 51,5% при загальній кількості виборців 1,7 млн (у 2014 році – 51,7%).

Вибори до парламенту, який має 90 місць, проводилися цього року на кілька тижнів раніше, ніж звичайно, через відставку в березні 2018-го діючого прем’єра Міро Церара. Верховний суд заблокував реалізацію важливого інвестиційного проекту уряду вартістю 1,17 млрд дол. щодо модернізації національної залізничної мережі, анулювавши результати референдуму від 24 вересня 2017 року, який схвалив цей проект, що прем’єр розцінив як вияв недовіри до свого уряду.

На відміну від більшості сусідніх країн, економічні проблеми не домінували в передвиборчих дискусіях словенських партій. У 2013 році банкам Словенії вдалося уникнути колапсу без фінансової допомоги Брюсселя. З 2014-го під проводом новоствореної перед минулими виборами «Сучасної партії центру» економіка швидко відновила своє зростання до 5%, у 2018 році очікується зростання ВВП на 5,1%, що вважається одним з найбільших темпів росту економіки в Євросоюзі.

Правляча «Сучасна партія центру» посіла четверте місце з 9,5%, що стало для неї повним розгромом. Політсила почала втрачати популярність після потужного страйку держслужбовців у 2017 році. Крім того, критику опонентів викликала манера влаштування конфлікту з Хорватією щодо лінії спільного кордону. Виборча кампанія була затьмарена суперечками навколо контроверсійного минулого країни та закидів у корупції діючим партіям.

На цьому тлі демократи-популісти Янеша Янзи отримали чверть голосів (25 місць). Вони активно експлуатували тематику міграції, позиціонуючи її як найбільшу загрозу для Словенії та Європи.

Довідково: міжнародний захист у Словенії отримують дуже мало осіб – у середньому 20 на рік. Більшість біженців прямує до Німеччини, а Словенія – одна з ключових транзитних країн на Балканах. У 2015 році тисячі мігрантів пройшли транзитом через Словенію до Німеччини, що дещо налякало місцевих політиків і мешканців. Уже в серпні 2016-го Словенія спершу закрила в’їзд на свою територію особам без шенгенської візи. У 2017 році було отримано 1476 заяв на притулок, переважно з Афганістану (578, відмовлено 83,3%), Алжиру (201, відмовлено 100%), Сирії (94, надано 87 особам). Проте транзит біженців у 2018-му, зокрема нелегальних, не вщухає: з початку року поліція вже затримала 1226 таких осіб, що більше порівняно з минулим роком. Цьогоріч було отримано 798 заяв на притулок.

Праві популісти виступили проти політики квот Брюсселя щодо перерозподілу біженців по країнах-членах та надання їм притулку. Крім того, Янеш Янза використав прикордонний конфлікт із Хорватією як один з ключових пунктів своєї виборчої кампанії, звинувативши Церара у «здачі території» відповідно до рішення міжнародного суду. В цілому, вказана стратегія спрацювала.

Сам Янза є ветераном національної політики, який за комуністичного режиму був дисидентом, а зараз вважає себе близьким союзником Орбана. Він був прем’єром двічі – у 2004-2008 рр. та у 2012-2013 рр., чинив тиск на своїх політичних опонентів та незалежні ЗМІ, називаючи їх «залишками колишнього комуністичного режиму». Також Янза посилив контроль над провідними державними підприємствами. У 2014 році він провів шість місяців у буцегарні за хабарі, які стосувалися оборудок з продажу зброї у 2006-му, однак політика звільнили за рішенням конституційного суду.

Слід зазначити, що після отримання незалежності політика у Словенії мала консервативний відтінок, при цьому центристські та ліві партії домінували у правлячих коаліціях. Зростання правого популізму сталося під час міграційної кризи 2015-2016 рр. так само, як у сусідній Італії, Угорщині та Польщі.

Президент Борут Пахор віддав право першої спроби з формування уряду партії, що набрала найбільшу кількість голосів. З технічної точки зору популістам потрібно щонайменше дві партнерські партії для створення коаліції та уряду. Однак у лідера політсили Янеша Янзи виникли проблеми при формуванні коаліції, оскільки більшість інших партій, які пройшли в парламент, відкинули можливість утворення коаліції з демократами-популістами.

Центристська партія під проводом Мар'яна Шареца, колишнього актора та мера містечка Камника, здобула друге місце з 12,6% голосів (13 мандатів). Торік Шарец майже переміг на виборах діючого президента Борута Пахора, і наразі позиціонує себе як антисистемний кандидат та лідер нового покоління словенців, для яких основними проблемами є економіка, робочі місця, соціальна захищеність, включно з потужною пенсійною системою. Мар’ян Шарец негативно поставився до виборчої стратегії популістів і зазначив, що стосовно імміграції Янза «перетнув усі червоні лінії».

Третіми на виборах стали соціал-демократи з 10% на чолі з Деяном Зіданом, які поступово втрачають підтримку виборців. Однак центристи та соціал-демократи відмовляються входити в коаліцію з популістами. У разі, якщо Янза не зможе сформувати коаліцію, у Шареца з’явиться шанс зробити це з другої спроби. Якщо й вона виявиться невдалою, відбудуться перевибори.

Чого очікувати від правих популістів, якщо їм вдасться сформувати уряд? Їхня альтернативна політика щодо біженців передбачає не сприяння імміграції іноземців до Європи, а спонукання їх покращувати життєві умови у власних країнах. Гроші ЄС у рамках програми на прийняття біженців пропонується витрачати переважно на сили безпеки для протидії загрозам, які створюють біженці, зокрема підриву самоідентифікації європейських націй та зростанню рівня злочинності.

У сфері економіки партія Янеша Янзи обіцяє скоротити податки та прискорити процес приватизації державних підприємств. Приватизація найбільшого банку країни Nova Ljubljanska Banka стала пріоритетним питанням: попередній уряд погодився його продати в обмін на згоду Єврокомісії на те, що держава надала йому допомогу у 2013 році. Новий уряд має намір реформувати неефективний державний сектор охорони здоров’я та пенсійну систему.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації