Дипломатична пікіровка між Афінами та Москвою

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олександр Хара

експерт фонду «Майдан закордонних справ»


Дипломатична перепалка між традиційно дружніми Афінами та Москвою стала причиною скасування запланованого на листопад візиту міністра закордонних справ РФ Лаврова до Греції.

Усе почалося дещо раніше з висилки грецькою владою на початку липня двох російських дипломатів та заборони двом іншим громадянам в’їжджати на територію Греції на підставі фактів їхнього втручання у внутрішні справи. До речі, це є безпрецедентним кроком, оскільки ані за часів холодної війни, ані навесні цього року, коли солідарні зі Сполученим Королівством країни члени ЄС та НАТО випровадили російських дипломатів за застосування хімічної зброї проти Скрипалів, Афіни не наважувалися на таке. За оголошення дипломатів non-grata (небажаними особами) Москва пригрозила симетричною відповіддю та істерично голосила, що Греція приєдналася «до кампанії брудних провокацій» не зі своєї волі, натякаючи на буцімто існуючу «вказівку» з «Вашингтонського обкому». МЗС Грецької Республіки відповіло, що їхні колеги з російського зовнішньополітичного відомства виявили не лише неповагу до країни, а й «нерозуміння, що у сучасному світі держави будь-якого розміру є незалежними та можуть здійснювати самостійну, багатовимірну та демократичну зовнішню політику».

За що ж виставили з країни російських дипломатів? За підкуп місцевих політиків правого спрямування з метою організації ними «народних» акцій протесту проти досягнутого 17 червня між урядами Греції та Македонії компромісу щодо назви останньої. Річ у тому, що в прикордонному районі, неподалік від Салонік, проживає численна громада понтійських греків – вихідців  із колишнього СРСР. Отже, для російських спецслужб і дипломатів існують сприятливі можливості для підривної діяльності під прикриттям розвитку культурних чи релігійних зв’язків. Греки блокували перемовини майже тридцять років, оскільки воліли не дозволити сусідам використовувати назву прикордонного району як конституційне ім’я держави. Щойно відбудуться внутрішньодержавні процедури, Північна Македонія зможе позбутися чи не єдиної великої зовнішньополітичної проблеми та стати 30 членом НАТО. На Бухарестському саміті Альянсу в 2008 році (на тому, де було формально підтверджено євроатлантичну перспективу й Україні) було заявлено готовність організації прийняти країну після владнання суперечки з ім’ям, а на цьогорічному Брюсельському саміті оголошено запрошення. Власне, тому росіяни, яким не вдалося зупинити розширення простору трансатлантичної безпеки переворотом в Чорногорії, вирішили спробувати зробити це, використовуючи Грецію.

Греки позитивно ставляться до Росії (57%) та Путіна (67%) й негативно до Трампа (73%) і Меркель (56%), утім, мають сумніви щодо демократичності Росії (60%) та поваги прав людини в ній (51%), не дуже воліють навчатись там (3,5%), віддаючи перевагу ВУЗам ЄС (68%). Разом із тим, сентименти пересічних греків до Росії та русофільська риторика нинішнього уряду не заважають усвідомлювати, що стосунки з США та країнами ЄС і НАТО як в економічній, тим більше й у безпековій сфері для Афін є значно важливішими.

Так, обсяг двосторонньої торгівлі торік становив 3,6 мільярда доларів (загальний товарообіг Греції – 28,8 мільрда євро), доля Росії у зовнішній торгівлі трохи більша 6%, у той час, коли ЄС становить понад 55%. Москва ані мала бажання, ані ресурсів допомогти «братній» Греції вийти з банківсько-фінансової кризи. ЄС та МВФ у критичні 2010-2012 роки надали допомоги на суму понад 400 мільярдів євро.

Зближення Москви та Анкари у політичній та безпековій сферах (плани придбання комплексів ППО С-400) не є в інтересах Афін, отже, там більше покладаються на США, Німеччину та Францію. Греки купують у своїх європейських партнерів новітню зброю, а від США сподіваються отримати програму модернізації винищувачів F-16, а також подальшого розвитку військової інфраструктури на острові Крит. Проявляють активність греки й у загальноєвропейських оборонних та безпекових ініціативах. Тож, ефективне НАТО та охоплення ним балканського півострову є життєвим інтересом Греції. Напевно, саме це й зумовило нервову реакцію Кремля, який просто не усвідомлює, що отримав гідну відповідь на нахабну поведінку…

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації