У неділю, 8 квітня ц. р., в Угорщині відбулися чергові парламентські вибори, на яких правляча правоцентристська партія «Фідес» (Fidesz) прем’єр-міністра Віктора Орбана отримала конституційну більшість. Подія стала історичною не лише персонально для Орбана та партії «Фідес», а й для всього регіону Mitteleuropa (Центральна Європа), куди, окрім Угорщини, входять Польща, Австрія, Чехія та Словаччина. Тут уперше після 1989 року та ж сама партія отримала переконливу перемогу втретє поспіль, причому зі зростаючим результатом. Для прем’єра Віктора Орбана третій поспіль термін на посаді означає можливість продовжити свій націоналістичний курс, який підриває міграційну політику ЄС, утискує мусульман, циган, незалежні ЗМІ, неурядові організації (НДО) та чинить спротив подальшій інтеграції в рамках Євросоюзу. Результати голосування стали несподіваними для виборчого штабу самої «Фідес» і, водночас, викликали неабияке розчарування у багатьох політиків в інституціях ЄС, а також у нас, в Україні.
Вибори проходили у вкрай сприятливий момент для партії «Фідес», яка залишається єдиною найбільшою політичною силою в країні з населенням 9,5 млн осіб. Електоральною базою партії залишається промислово розвинений регіон Мішкольц у Паннонії. Перемозі Орбана сприяли доволі позитивні економічні показники, які демонструє країна: при темпах зростання економіки 2% (у 2016 році) такі проблеми, як дефіцит бюджету, макроекономічні показники та реформи, просто випали з виборчої риторики, а увага змістилася в бік охорони здоров`я та освіти. Пошук консенсусу навколо таких питань, як спільне процвітання та спільний інтерес, втратив своє значення в умовах, коли значна кількість соціальних груп ставить власні інтереси вище інтересів меншин, іноземців та біженців.
Орбан талановито й досить вдало використав цей новий суспільний напрямок думок і перетворив його на популярний тренд. Кожен в Угорщині знає, що Орбан корумпований, що він погано керує країною, однак саме на нього покладаються у вирішенні такої проблеми, як політика імміграції та національних меншин (іноземців і циган). Влада почала вдаватися до антиіноземної риторики на хвилі міграційної кризи в ЄС 2015 року, і виборча кампанія «Фідес» цього року також була побудована навколо питання про небезпеку для нації імміграційної політики Брюсселя, яку так непродумано просували свого часу Берлін і Париж. Тобто «Фідес» стала для угорців єдиним захисником від «навали чужинців». Раніше виграш виборів за допомогою одного гасла вважався неможливим, однак в останні роки результати низки виборів у Європі залежали від позиції політичних партій саме щодо імміграційного питання. Об`єктом критики Орбана став також ліберальний американський фінансист Джордж Сорос та його Інститут відкритого суспільства.
За результатами голосування партія «Фідес» отримала 133 місця в парламенті зі 199, тобто 2/3 місць та конституційну більшість. Теоретично це дозволяє навіть змінювати конституцію країни. На попередніх виборах 2014 року партія одержала 44% голосів виборців і створила коаліцію з християнськими демократами (KNDP), які отримали 25% голосів. Разом коаліція здобула таку саму більшість у парламенті – понад 2/3 місць – 133 зі 199. Друга найбільш впливова партія в країні – «Йоббік» – тоді набрала лише 20% голосів. Аналогічним чином у 2017 році був обраний президент від партії «Фідес». На нинішніх перегонах явка виборців виявилась історично високою (70%), а «Фідес» набрав 49% голосів і фактично здобув можливість управляти державою.
Напередодні виборів партія встановила жорсткий контроль над ЗМІ та скористалася значними розколами в опозиційних партіях. Опозиція мала шанс: із 199 депутатів парламенту 106 обиралися за одномандатними округами, у яких «Фідес» одержав лише відносну більшість. Спільний результат кандидатів від опозиції в окремих виборчих округах був значно вищим, ніж у «Фідес», проте для перемоги опозиція мала висувати єдиного кандидата, чого не сталося. Результати виборів стали холодним душем для опозиційних сил, одразу декілька лідерів з їхнього числа заявили про свою відставку. Ультраправа партія «Йоббік», попри спроби її нового лідера Габора Вони набути центристського іміджу, безуспішно вела кампанію на заперечення лідерства Орбана, пом’якшила свою антисемітську, антициганську та антиєвропейську програму, але спромоглася лише відтворити свій результат у 26 місць (20%) і залишилася другою найбільшою партією країни. Коаліція у складі Соціалістичної партії (MSZP) разом з лібералами отримали лише 20 місць. Демократична коаліція (ліберали) має 9 місць , Зелені (LMP) – 8 місць, маленькі партії та незалежні політики – 3 місця, опозиція сукупно здобула менше третини місць.
Перемога «Фідес» відбулася на тлі загострення відносин Будапешта з Брюсселем, який вважає, що курс уряду Віктора Орбана не відповідає в належній мірі ліберальним цінностям, проте одночасно отримує вигоди від програм ЄС, які фінансуються зі спільного бюджету. Дійсно, з 2010 року Орбан та його партія послідовно ліквідують систему стримувань та противаг (запобіжників проти узурпації влади), обмежують незалежність судової гілки влади та свободу незалежних ЗМІ, що сприймається у Брюсселі як згортання демократії. За кілька тижнів перед виборами Європарламент навіть розпочав процедуру застосування до Угорщина статті 7 Лісабонської угоди, яка передбачає скасування права голосу країни в Європейській раді та блокування субсидії з фондів ЄС. Однак остаточні рішення ухвалюють виключно уряди країн-членів, тож погроза виглядає малоймовірною. Найімовірніше, будуть запроваджені спеціальні вимоги на право користуватися фондами ЄС за умови дотримання верховенства права. Цю ідею підтримують уряди Франції та Італії, однак процедура її ухвалення може затягнутися до 2024 року. Такі субсидії становлять близько 6% національної економіки Угорщини, що є абсолютним рекордом у ЄС (для порівняння, у Болгарії – 4,5%). Крім того, Брюссель турбує зростання рівня корупції: у період 2009-2017 рр. Угорщина за індексом змістилася з 44-го місця на 66-те.
Відповідно, ця перемога веде до подальшої конфронтації Угорщини з Брюсселем та інституціями ЄС, передусім з Єврокомісією. В основі конфлікту лежить ідея Віктора Орбана стосовно того, що Європа втратила спроможність говорити про свої проблеми щиро й відверто. Тим часом Орбан прагне трансформувати Євросоюз у суто адміністратора європейських субсидій та єдиного ринку без права формувати Європу як територію з єдиними політичними цінностями та втручатися у внутрішні справи країн-членів. Перемога Орбана надихає ультраправі та популістські партії по всій Європі, які європейський істеблішмент розглядає як загрозу для ліберальної демократії.
Між тим схоже на те що Єврокомісія та її президент Жан-Клод Юнкер не бажають наразі надто гостро й системно конфліктувати з Орбаном, оскільки той належить до домінуючої в ЄС правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП).
Чого надалі чекати від «Фідес»? Перед голосуванням Орбан обіцяв своїм прихильникам зміни у сфері політики, моралі та правових засад, «важкі перемоги на шляху, обраному на виборах».
Партія «Фідес» виступає за посилення Вишеградської групи (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія), відкрито підтримує нову правлячу коаліцію в Австрії, наполягає на збереженні співпраці з Росією. Водночас Орбан відверто схвалив нещодавнє рішення низки країн вислати російських дипломатів.
Слід визнати, що, незважаючи на неоднозначний імідж в Європі, Орбан має потужну електоральну підтримку в Угорщині. Він здатний чітко формулювати політичні цілі, які імпонують широким верствам населення, і пропонує зрозумілу пересічним угорцям національну ідентифікацію. Крім того, партія «Фідес» має надзвичайно ефективну організаційну структуру, а опозиція поки не здатна на бодай якусь конкуренцію. Тож ера Орбана далека від завершення.
