Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень»

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олександр Хара

дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"


Головні події: майбутні італійські вибори як лакмусовий папірець ситуації в ЄС; каталонський синдром домінуватиме в іспанський політиці; Північна Корея – яблуко розбрату між Сполученими Штатами та Китаєм; рішення надати летальну зброю українцям та грузинам перелякало Москву.

 

28 грудня президент Італії розпустив парламент. Отже, 4 березня відбудуться вибори, що в цілому відображатимуть стан справ у всій об’єднаній Європі. Безумовно, результати волевиявлення у Німеччині та Франції дещо обнадіяли схвильованих відцентровими та праворадикальними тенденціями європейців. Але чи допоможе це вирішенню актуальних проблем? На перегонах змагатимуться правляча лівоцентристська Демократична партія, «Рух п’яти зірок» та «Вперед, Італіє!».

«Рух п’яти зірок», який заснували популярний комедійний актор Грілло та підприємець Касаледжіо, позиціонує себе як сила, що виступає проти істеблішменту, за пряму демократію та екологічну політику. Ця партія популістського штибу поділяє євроскептичні погляди. «Вперед, Італіє!» – найбільша права політсила, котру очолює один із найзаможніших італійців, неодноразовий очільник уряду, одіозний Берлусконі. Останні опитування свідчать, що правляча партія отримає майже третину голосів (28%), «зіркова команда» – близько чверті (23%), а партія друга Путіна – 16%. Поряд з питаннями економіки та демократії, однією з найгостріших виборчих тем буде проблема біженців. Італія найбільше постраждала та дотепер відчуває негативний вплив міграційних процесів з Північної Африки та Близького Сходу. Так, з 2014 року до країни (населення – понад 60 млн) потрапило 1,7 млн біженців, здебільшого з Нігерії та Сирії.

Не вщухає криза в Іспанії. Результати виборів до каталонського парламенту (21 грудня), який центральна влада розпустила у зв’язку з неузгодженим з Мадридом референдумом про незалежність, не змінили його політичної композиції. Сепаратистські партії, що вели кампанію у вкрай невигідних умовах, втратили лише два місця (порівняно з попереднім результатом). Отже, вони зберегли здатність самостійно створити правлячу коаліцію, залишивши проурядовим юніоністським політсилам лише роль опозиції. Електоральні втрати останніх обумовлені реакцією виборців на насильство центру під час проведення референдуму та необґрунтоване обмеження, нехай і тимчасове, повноважень автономії.

Хоча протестні настрої щодо політики Мадрида не означають прагнення більшості до незалежності, сепаратисти отримали доволі потужний мандат і довели, що регіон глибоко розділений. Ба більше, ця поляризація поширюється за межі власне Каталонії та може охопити все політичне та економічне життя Іспанії. Отже, у прийдешньому році слід очікувати нового витка політичного протистояння між автономією та центральним урядом на тлі проблем з погодженням спільного підходу партій-переможців у регіоні до нового курсу Каталонії для досягнення своєї мети. Вірогідно, посилиться суперництво урядових політичних сил у Мадриді та уряду меншості, сформованого в 2016 році, на фоні актуалізації питання національної єдності, що збільшить ризики проведення дострокових національних виборів та зміни лідерів. Водночас, ставлення до сепаратизму в Каталонії з боку Мадрида може стати більш жорстким.

Щойно Рада Безпеки ООН прийняла нову резолюцію, яка значно посилює санкційний режим проти Північної Кореї (на 90% зменшує обсяг нафти, що дозволено постачати Пхеньяну), як американська розвідка виявила факти перевантаження нафти з китайських суден на північнокорейські. У своїй вибуховій манері Трамп зазначив, що Китай «упійманий на гарячому», а він був надто м’який до Пекіна в торговельних питаннях, сподіваючись на сприяння вирішенню північнокорейської проблеми. Китайці з невдоволенням сприйняли той факт, що їх визнано викликом у нещодавно прийнятій Стратегії національної безпеки США, але можливі репресивні кроки адміністрації Трампа в торговельно-економічній площині можуть збільшити ступінь протистояння в нинішньому суперництві між двома надпотугами.

У Москві обурені рішенням Вашингтона надати летальну зброю Україні та Грузії. Російська дипломатія висловила занепокоєння «мілітаризацією» Грузії! І це при тому, що частину грузинської території окупувала саме Росія, країна, що входить у п’ятірку світових лідерів за видатками на «оборону» та розміром збройних сил. Російські офіційні чиновники у найкращих радянських традиціях назвали США «поплічниками розпалювання війни» в Україні. Американців звинуватили в «активній ролі в організації державного перевороту в Києві», підтримці «майданної влади, коли вона забороняла російську мову й бомбила тих, хто не бажав ставати під бандерівські прапори». МЗС РФ вкотре висловило своє бачення миротворчої місії на Донбасі, що не передбачає ані контролю над українсько-російським кордоном, ані будь-яких функцій, окрім охорони Спостережної місії ОБСЄ. Тож, попри позитивну подію кінця року – обмін українських заручників на злочинців так званих ДНР / ЛНР, годі сподіватися на готовність та бажання Кремля припиняти збройну агресію проти України.

 

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації