Олег Бєлоколос
експерт фонду "Майдан закордонних справ"
«Ми глибоко стурбовані катастрофічною нестачею продовольства, яка ускладнюється конфліктами й нестабільністю, що вже спричинили голод у деяких районах Південного Судану, та ризиком голоду в Сомалі, Ємені та Північно-Східній Нігерії, який може вразити понад 20 мільйонів осіб» – саме так було зазначено у «Спільному комюніке» за результатами зустрічі лідерів «Великої сімки», що нещодавно проходила в Таорміні (Італія).
І справді, міжнародні урядові й гуманітарні організації та ЗМІ з початку цього року б’ють на сполох: майже 20 мільйонам людей загрожує посуха на Африканському Розі, у Нігерії та в Південному Судані. Найбільш загрозливою є ситуація в Сомалі: там на межі голоду перебувають понад 6 мільйонів осіб, 680 тисяч людей залишили домівки через посуху, а майже 1,5 мільйона сомалійських дітей уже цього року можуть стати жертвами гострого недоїдання. Вважається, що на всій території цієї багатостраждальної країни допомоги потребують 5,5 мільйона осіб.
І така ситуація спостерігається в регіоні майже щороку. У чому ж причина?
Міжнародні гуманітарні організації вбачають її насамперед у зміні кліматичних умов, що спричиняють посуху, та у нестачі води взагалі й питної ֪– зокрема. У той час як шляхом виправлення ситуації, на їхнє переконання, є виділення цільових коштів найбільш постраждалим родинам. При цьому, вочевидь з метою уникнення розкрадання коштів, донори перераховують гроші на SIM-картки, що роздаються родинам заздалегідь. Частково ця допомога фінансується за рахунок ЄС.
Але насправді ситуація значно складніша: у Сомалі вже декілька десятиріч (точніше, з 1991 року) триває внутрішня війна «всіх проти всіх», а сама країна фактично стала «африканським Афганістаном» з точки зору дестабілізуючого впливу в регіоні, хоча у деяких, зокрема безпекових аспектах, ситуація в країні є навіть гіршою.
У Сомалі повністю зруйновані економіка й транспорт, знищені системи охорони здоров’я та освіти, а хронічний голод, злидні та злочинність стали звичними явищами. Центральний уряд наразі контролює лише столицю – Могадишо. Юнаки, що раніше прагнули долучитись до лав сумнозвісних піратів, тепер намагаються у будь-який спосіб потрапити до омріяної Європи або просто шукають бодай якусь роботу. Глибоко вкорінена клановість і відсутність навіть базових засад для реалізації підштовхує молодь до пошуку соціальної справедливості, яку їм обіцяють ісламські фундаменталісти в рамках пропагованої ними держави без кордонів, побудованої на принципах загальної рівності перед Аллахом. Це, звісно, не може не приваблювати неосвічені й бідні верстви тамтешнього населення.
Невипадково в Сомалі вільно почувається створене 2005 року екстремістське угруповання «Аль-Шабаб», що в перекладі з арабської означає «молодь» (повна назва – Harakat Al Shabaab Al Mujahidin), яке сповідує фундаменталістську ісламську ідеологію та здійснює терористичні акти як всередині країни, так і за її межами.
Наразі найбільш резонансними злочинами «Аль-Шабаб» вважаються: захоплення у 2013 році популярного торговельно-розважального комплексу «Вестгейт» у столиці Кенії Найробі, внаслідок якого загинуло щонайменше 67 осіб, та жорстокий напад у 2015 році на університет кенійського міста Гарісси, жертвами якого стали 148 осіб, переважно студентів-християн. А нещодавно, у травні 2017 року, представник угруповання через Інтернет закликав бойовиків «Аль-Шабаб» створити «армію для захоплення Кенії», а мусульман у Кенії, Уганді, Ефіопії, Танзанії – до повстання проти «невірних».
Отже, головні причини голоду в Африці, зокрема в Сомалі, полягають не у змінах клімату, а насамперед у відсутності безпеки, економічної та соціальної інфраструктури, вільної від корупції влади, здатної навести лад у країні.
Вочевидь, міжнародна спільнота має нарешті знайти в собі сили й почати кардинально змінювати бачення ситуації в регіоні та відповідні підходи, у тому числі до тамтешньої влади, яка зацікавлена у консервації сьогоднішньої ситуації, що дозволяє їй отримувати величезні тіньові кошти й нехтувати потребами пересічних мешканців.
Лише так можна домогтися якихось змін, припинення потоку молоді до лав терористів і екстремістів та ліквідації справжніх причин голоду у багатьох регіонах Африки на південь від Сахари.
Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».