Голод в Африці: у чому причини?

Олег Бєлоколос

експерт фонду "Майдан закордонних справ"


«Ми глибоко стурбовані катастрофічною нестачею продовольства, яка ускладнюється конфліктами й нестабільністю, що вже спричинили голод у деяких районах Південного Судану, та ризиком голоду в Сомалі, Ємені та Північно-Східній Нігерії, який може вразити понад 20 мільйонів осіб» – саме так було зазначено у «Спільному комюніке» за результатами зустрічі лідерів «Великої сімки», що нещодавно проходила в Таорміні (Італія).

І справді, міжнародні урядові й гуманітарні організації та ЗМІ з початку цього року б’ють на сполох: майже 20 мільйонам людей загрожує посуха на Африканському Розі, у Нігерії та в Південному Судані. Найбільш загрозливою є ситуація в Сомалі: там на межі голоду перебувають понад 6 мільйонів осіб, 680 тисяч людей залишили домівки через посуху, а майже 1,5 мільйона сомалійських дітей уже цього року можуть стати жертвами гострого недоїдання. Вважається, що на всій території цієї багатостраждальної країни допомоги потребують 5,5 мільйона осіб.

І така ситуація спостерігається в регіоні майже щороку. У чому ж причина?

Міжнародні гуманітарні організації вбачають її насамперед у зміні кліматичних умов, що спричиняють посуху, та у нестачі води взагалі й питної ֪– зокрема. У той час як шляхом виправлення ситуації, на їхнє переконання, є виділення цільових коштів найбільш постраждалим родинам. При цьому, вочевидь з метою уникнення розкрадання коштів, донори перераховують гроші на SIM-картки, що роздаються родинам заздалегідь. Частково ця допомога фінансується за рахунок ЄС.

Але насправді ситуація значно складніша: у Сомалі вже декілька десятиріч (точніше, з 1991 року) триває внутрішня війна «всіх проти всіх», а сама країна фактично стала «африканським Афганістаном» з точки зору дестабілізуючого впливу в регіоні, хоча у деяких, зокрема безпекових аспектах, ситуація в країні є навіть гіршою.

У Сомалі повністю зруйновані економіка й транспорт, знищені системи охорони здоров’я та освіти, а хронічний голод, злидні та злочинність стали звичними явищами. Центральний уряд наразі контролює лише столицю – Могадишо. Юнаки, що раніше прагнули долучитись до лав сумнозвісних піратів, тепер намагаються у будь-який спосіб потрапити до омріяної Європи або просто шукають бодай якусь роботу. Глибоко вкорінена клановість і відсутність навіть базових засад для реалізації підштовхує молодь до пошуку соціальної справедливості, яку їм обіцяють ісламські фундаменталісти в рамках пропагованої ними держави без кордонів, побудованої на принципах загальної рівності перед Аллахом. Це, звісно, не може не приваблювати неосвічені й бідні верстви тамтешнього населення.

Невипадково в Сомалі вільно почувається створене 2005 року екстремістське угруповання «Аль-Шабаб», що в перекладі з арабської означає «молодь» (повна назва – Harakat Al Shabaab Al Mujahidin), яке сповідує фундаменталістську ісламську ідеологію та здійснює терористичні акти як всередині країни, так і за її межами.

Наразі найбільш резонансними злочинами «Аль-Шабаб» вважаються: захоплення у 2013 році популярного торговельно-розважального комплексу «Вестгейт» у столиці Кенії Найробі, внаслідок якого загинуло щонайменше 67 осіб, та жорстокий напад у 2015 році на університет кенійського міста Гарісси, жертвами якого стали 148 осіб, переважно студентів-християн. А нещодавно, у травні 2017 року, представник угруповання через Інтернет закликав бойовиків «Аль-Шабаб» створити «армію для захоплення Кенії», а мусульман у Кенії, Уганді, Ефіопії, Танзанії – до повстання проти «невірних».

Отже, головні причини голоду в Африці, зокрема в Сомалі, полягають не у змінах клімату, а насамперед у відсутності безпеки, економічної та соціальної інфраструктури, вільної від корупції влади, здатної навести лад у країні.

Вочевидь, міжнародна спільнота має нарешті знайти в собі сили й почати кардинально змінювати бачення ситуації в регіоні та відповідні підходи, у тому числі до тамтешньої влади, яка зацікавлена у консервації сьогоднішньої ситуації, що дозволяє їй отримувати величезні тіньові кошти й нехтувати потребами пересічних мешканців.

Лише так можна домогтися якихось змін, припинення потоку молоді до лав терористів і екстремістів та ліквідації справжніх причин голоду у багатьох регіонах Африки на південь від Сахари.

 

Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації