Україна продемонструвала найбільше зростання мобільності в світі за рік, відповідно до рейтингу, що складає компанія Henley & Partners і який показує ступінь свободи пересування громадян різних країн. У травні 2017 року наша держава оформила безвізовий режим з країнами ЄС і піднялася відразу на 16 позицій з 99 місця на 83. Тепер власникам українських паспортів відкритий безвізовий доступ в 118 країн.
З 2014 року лідером рейтингу була Німеччина, яку зараз випередили одразу дві країни. Лідерами у 2018 році стали Японія і Сінгапур. Громадяни цих держав можуть без візи відвідати 180 країн світу. З паспортом Німеччини, яка займала перше місце за цим показником з 2014 року, можна зараз відвідати 179 країн.
Третє місце розділили відразу сім країн. Це Італія, Фінляндія, Іспанія, Данія, Франція, Швеція та Південна Корея, жителі яких мають право безвізового в'їзду до 178 країн світу.
"Україна стає більш відкритою для світу. Ми не Північна Корея, не Радянський Союз. Наші громадяни мають тепер можливість потрапити в Європу за спрощеною процедурою."
Про це в коментарі для Gazeta.ua розповів дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ" Олександр Хара.
"Наша держава стає більш мобільною, сильніше інтегрується в світове товариство. Мобільність стосується не тільки сфери туризму. Це також навчання, і найголовніше — робота.
Цей фактор важливий з точки зору економіки. Наприклад, в США і Канаді населення дуже мобільне і це означає, що в них дуже динамічний ринок праці. Люди переїжджають, набувають нового досвіду. У нас зараз, на жаль, це не так розвинено. Українці не люблять змінювати місце проживання," - сказав він
За словами експерта, у нас зараз є можливості, але більшість розглядає їх у виключно туристичній площині.
"Вона, безперечно, теж важлива, але фактор навчання і роботи більше впливає на розвиток країни. Проблема полягає ще в тому, що велика кількість українців їдуть закордон з планом залишитися там у подальшому на завжди. Це відома проблема, але відкриті світові кордони це позитивно. Українців добре сприймають на Заході, але в більшості випадків як дешеву робочу силу. Нам треба завойовувати Захід не в плані збирання полуниці, а в плані навчання та професіональності," - додав Олександр Хара.
