Євросоюз узявся боротися з ухиленням від сплати податків

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олексій Куроп'ятник

експерт фонду "Майдан закордонних справ"


12 червня 2018 року економічний, монетарний та правовий комітети Європарламенту ухвалили у Страсбурзі директиву Єврокомісії, згідно з якою зареєстровані в ЄС транснаціональні корпорації (ТНК) мають оприлюднювати деталізовані податкові звіти про прибуток та сплачені з нього податки щодо кожної країни Євросоюзу, де вони ведуть свою діяльність. Цю пропозицію, спрямовану на посилення прозорості ТНК, було подано ще у квітні 2016 року на хвилі скандалу Luxleaks. Голосування в комітеті парламенту має бути підтверджене погодженням на пленарній сесії Європарламенту, однак воно вже свідчить про значний поступ у напрямку посилення податкової прозорості компаній з оборотом від 750 млн євро. Аналогічні дії раніше пропонувалися на рівні ЄС, однак успіху не мали. Наразі в Європі обов’язкове звітування існує лише у двох сферах: видобуток корисних копалин та банківська діяльність.

У 2013 році учасники ОЕСР – організації, яка об’єднує 34 найрозвинутіші країни світу, ухвалили стратегію протидії розмиванню бази оподаткування та переміщення прибутків (РБОПП – Base Erosion and Profit Shifting), яка передбачає автоматичний обмін інформацією про податковий режим. Про що йдеться? На хвилі скандальних публікацій про ухилення від податків, у яких фігурують крупні корпорації та банки, під тиском громадських організацій та менш заможних країн ЄС розвинені держави Заходу зважилися принаймні суттєво обмежити можливості ТНК «оптимізувати» свої податки у країнах, де вони отримують левову частку прибутку, та виводити в офшори його більшу частину. Це руйнує базу оподаткування менш розвинених країн, заважає чесній конкуренції та створює небажану напругу в суспільстві. Для України це добра новина, адже нові правила оподаткування ТНК на Заході створюють прецедент реформування національної податкової системи та ускладнюють можливість виведення за кордон прибутків без оподаткування.

Відповідно до РБОПП, країни-члени мають ухвалити єдині стандарти фінансової та податкової звітності. У Євросоюзі цей процес розпочався 2016 року за ініціативи Єврокомісії. Нова модель має сприяти розвитку бізнесу та одночасно ліквідує основні канали приховування прибутків. Європарламент схвалив цю ініціативу (англ. абревіатура CCCTB) 7 червня 2018 року, однак вона поки застрягла в Європейській раді, попри риторику про необхідність припинення введення в оману податкових органів.

Надання звітності щодо кожної країни в сфері банківського бізнесу вже довело свою корисність спершу у Франції в 2013 році, а потім і по всій Європі. Ця практика сприяє виявленню випадків шкідливої «оптимізації» податків, що її практикують великі банки у Європі. 20 найбільших банків єврозони сховали майже чверть своїх прибутків за 2015 рік у офшорах, найбільше в Люксембурзі та Ірландії. У березні 2018-го НДО Oxfam оприлюднила доповідь «Банки в екзилі», де вперше проаналізовано публічну звітність європейських фінустанов та виявлено значні прибутки в офшорах, де реальна економічна діяльність є незначною.

Наразі країни ЄС ідуть далі, хоча непослідовно: створюють спільний чорний список офшорів, до якого не будуть включені ані країни – члени ЄС, ані їхні найбільші торговельні партнери (США та Швейцарія), хоча декілька країн-членів мають серйозні проблеми з податковою системою. Тож неповний чорний список із політично вмотивованими винятками не може бути ефективним.

Тепер Євросоюз взявся за великі ТНК, включно з Google, Amazon та Apple (більшість яких є американськими), і просуває нове законодавство для протидії ухиленню від сплати податків у країні діяльності. В окремих випадках завдяки таким угодам у Люксембурзі компанії платили 1% податків, як це виявили журналісти у 2014 році. Скандал виник через серію викриттів, які зробили боротьбу з ухиленням від податків пріоритетом роботи ЄС. Єврокомісія запропонувала низку ініціатив та відкрила розслідування щодо окремих ТНК, зокрема Apple, Starbucks, Amazon, McDonald’s та FIAT. Унаслідок цього Apple примусили додатково виплатити 13 млрд євро податків після того, як в Ірландії вона сплатила лише 0,005% від необхідного.

У жовтні 2015 року Єврокомісія наказала Нідерландам витребувати від компанії Starbucks 20-30 млн євро недоплачених податків, а Люксембургу – таку ж суму від італійсько-американського гіганта Fiat Chrysler Automobiles. Цей крок завдав певного удару по заходах ТНК з ухилення від оподаткування в Європі. Але найбільший ефект очікується для ТНК, які розробили стратегії ухилення від оподаткування в різній формі спільно з урядами, які не мають достатньо коштів на бюджетних рахунках. Фактично йдеться про фундаментальні зміни в системі оподаткування Євросоюзу.

Економісти ЄС оцінюють приховування прибутків корпорацій від оподаткування в таких офшорах, як Бермуди та Ірландія, до 40%. Відповідно, держави ЄС недоотримують п’яту частину доходів від діяльності компаній на своїй території. Посилення конкуренції між компаніями в 1980-х роках з початком нормалізації вільної торгівлі призвело до безпрецедентного падіння ставок корпоративних податків – з 49% до 24% в середньому у 2018 році. Тепер низка експертів ставить під сумнів розумність такого зниження. Всупереч теорії «ідеальної конкуренції», згідно з якою економічні гравці розвивають бізнес у тих країнах, де кращі умови для інвестицій та ділової активності, економісти тепер вважають, що 40% доходів компаній штучно перераховуються в офшори. Це вказано в документах таких компаній, як Alphabet, материнська компанія Google, яка перевела 19,2 млрд євро у 2017 році на Бермуди, де вона взагалі не веде діяльності. Причина одна – нульова ставка корпоративного податку.

Попри скандал 2015 року щодо викриття «полюбовних» угод між урядом та низкою корпорацій, кількість таких домовленостей у 2016-му зросла до 2053 (на 64% до попереднього року). Угоди про попереднє ціновизначення (УПЦ – advanced pricing agreements) укладаються між транснаціональними корпораціями та податковими адміністраціями країн – членів ЄС для затвердження цін при трансферах між різними підрозділами фірми. Ці УПЦ та податкові правила є таємними й досягаються між національним урядом та корпораціями. Хоча не всі вони незаконні, уряди використовують їх в окремих випадках для пропонування виключно вигідних умов роботи для корпорацій з метою залучити їх до діяльності на національній території.

Ще в листопаді 2016 року Єврокомісія презентувала свій останній план дій щодо гармонізації корпоративного податку, що є одним з ключових положень плану гармонізації податкової системи в єврозоні, яку з осені 2017-го почав просувати Еммануель Макрон та яка стане центральною темою на саміті ЄС наприкінці червня ц. р.

14 березня 2018 року Єврокомісія опублікувала останню доступну інформацію про такі угоди в ЄС. Єврокомісія прагне знайти «неправове» рішення практичної проблеми, яку становить визначення ціни на внутрішні трансфери компаній. Представники ЄК аргументували позицію тим, що ці угоди дозволяють національним урядам мати ясність та певність щодо доходів, яких вони очікують від транснаціональних компаній. Проте в останні роки окремі подібні угоди з гігантами на зразок Starbucks та Fiat потрапили під жорстку критику, оскільки вони суттєво скоротили базу свого оподаткування.

Хто кого дурить? Індекс дохідності компаній (дохідність іноземних компаній) – це основний показник для фахівців. В офшорах такі компанії мають більш низьку дохідність, ніж місцеві. Водночас іноземні компанії в офшорах прагнуть швидкого зростання своєї дохідності (у статистиці). В Ірландії ставки дохідності компаній є незвично високими і становлять до 80% від середнього, тоді як 30-40% було б більш реалістичним показником.

Єврокомісія намагалася протидіяти таким практикам у непрямий спосіб, трактуючи подібні податкові правила як незаконну державну допомогу та вимагаючи ретроактивного повернення коштів. Однак ЄК зробила лише перший крок у цьому напрямку в 2016-му, через дев’ять років після того, як вона наказала компанії Apple виплатити значну суму податків Ірландії.

Єврокомісія запропонувала встановити Спільну консолідовану корпоративну базу оподаткування (Common Consolidated Corporate Tax Base (CCCTB)). Однак ця ініціатива містить можливість для широких знижок при оподаткуванні для ТНК на їхні науково-дослідні розробки. Це означає, що суттєва кількість прибутків ТНК у Європі оподатковуватиметься менше, а в окремих випадках – взагалі не оподатковуватиметься (хоча потреба нагально збільшити в ЄС обсяги інвестицій у наукові розробки справді існує). Це створить проблему, коли ТНК вестимуть діяльність одночасно в розвинутих і менш розвинутих країнах, намагаючись перевести свої прибутки в розвинену країну ЄС, де оподаткування є нижчим. Крім того, основні конкуренти Євросоюзу, зокрема Сполучені Штати й Китай, також створять податкові «дірки» для своїх компаній, у результаті посилиться нечесна конкуренція з країнами, що розвиваються.

Накладання економічних санкцій на країни з низькими ставками оподаткування буде більш ефективним, ніж спроби повернути виведений капітал, який робить статистику недостовірною. Крім того, оптимізація податків компаній перетворює на недостовірну всю статистику країн ОЕСР стосовно реальних значень ВВП, доходів компаній і торговельного балансу. Частка капіталу компаній у Європі може виявитися вдвічі вищою, ніж це вказується в річних фінансових звітах.

Однак ці ініціативи не завжди є ефективними в країнах, що розвиваються, які прагнуть покращити свою податкову систему.

Водночас пропозиції Єврокомісії містять положення, що послаблюють зобов’язання компаній бути прозорими. Три парламентські групи – ліберали ALDE, правоцентристи (EPP) та євроскептики (ECR) внесли зміни, що дозволяють європейським компаніям уникати зобов’язання щодо податкової прозорості у разі, якщо вони доведуть шкідливість для свого бізнесу розкриття такої інформації за межами Європи та якщо їхні конкуренти не зобов’язані цього робити. Другий запобіжник проти прозорості міститься у пропозиції Єврокомісії щодо порогу у 750 млн євро річного обороту, нижче якого нові зобов’язання не застосовуватимуться. Ці винятки підпали під критику організацій громадянського суспільства, які тривалий час ведуть боротьбу за посилення податкової прозорості, що вважається ключовим елементом у протидії практиці ухилення від сплати податків та приховування прибутку.

На практиці держави Заходу самі визначають, з якими країнами вони обмінюватимуться інформацією, а з якими – ні. За даних обставин країнам, що розвиваються, дуже складно оподатковувати ТНК. Причому стандарти ЄС та ОЕСР їм у цьому не допомагають. Водночас МВФ та інші міжнародні інституції потужно тиснуть на такі країни для пошуку джерел надходження податків. Одним із можливих варіантів може стати оподаткування ПДВ споживачів та малих компаній, які зазнають більшого податкового навантаження, ніж ТНК та великі компанії. При цьому оцінити збитки для країн, що розвиваються, від великих компаній, що ухиляються від сплати податків, надзвичайно складно: за даними UNCTAD такі збитки щороку сягають щонайменше 100 млрд дол.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації