Ініціатива трьох морів

«Ініціатива трьох морів»

Проблеми, потенціал і перспективи для України

Тоні Міхель

Що таке «Ініціатива трьох морів»?

  • Вільний міжнародний форум співпраці, який іноді також називають Міжморям, що складається з Австрії, Болгарії, Хорватії, Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини та Словенії. Група межує з Чорним, Балтійським та Адріатичним морями. Усі країни, крім Австрії, раніше були комуністичними.
  • Історичне коріння заглиблюється в XIX столітті, коли ідея такого союзу поширювалася для захисту Центральної та Східної Європи від німецького та російського імперіалізму.
  • Дотепер відбулося три саміти: у місті Дубровник (у серпні 2016 р.), Варшаві (липні 2017 р.), де брав участь президент США Дональд Трамп, а також Бухаресті (липні 2018 р.).
  • Ініціатива має наразі три центральні проекти: спільний бізнес-форум, північно-південне шосе через Карпатські гори від Литви до Греції, а також проект інфраструктури зрідженого природного газу з морськими терміналами в Польщі та Хорватії та сполучною трубою

Перспективність «Ініціативи трьох морів»

  • Не існує потреби задля створення повноцінної міжнародної організації з окремими інституціями, оскільки сьогоднішні члени інтегровані в НАТО (за винятком Австрії) та є частиною спільного ринку ЄС.
  • Однак, група може бути ефективною в лобіюванні регіональних інтересів в межах ЄС та НАТО. До таких належать:
  • Сильна оборона проти Росії, що відроджується, і сильний трансатлантичний зв’язок
  • Контекст: Німеччина, Франція та країни Бенілюксу, ймовірно, у найближчі роки зосередяться на створенні більш незалежної європейської зовнішньої та безпекової політики, але не матимуть політичної волі для інтеграції України, Грузії та Молдови.
  • Більш глибоке регіональне військове співробітництво, базоване на оцінці спільної загрози, стратегічній військовій культурі і часто навіть аналогічній військовій техніці
  • Протистояння «Північному потоку-2» і зниження регіональної енергетичної залежності від Росії
  • Пост-Брекзит: утримувати Велику Британію залученою до питань регіональної безпеки і захищати права громадян ЄС у Сполученому Королівстві
  • Балансування проти Німеччини, що посилюється в ЄС після Брекзиту – Велика Британія тривалий час була сильним союзником держав Східної Європи в Брюсселі
  • Протидія будь-якій схемі Брюсселя щодо переселення мігрантів, оскільки держави-члени відкидають мультикультуралізм і скептично ставляться до імміграції з культурно-чужих країн
  • Використати китайську ініціативу «Один пояс, один шлях» та її значний бюджет на інвестиції в інфраструктуру для реалізації енергетичних і транспортних проектів, щоб відкрити регіон і колективно вести переговори за кращу угоду з Пекіном.

Проблеми та перешкоди

  • Внутрішні розбіжності та приховані страхи польського домінування. Більш помірковані держави не бажають бути включеними до планів явно анти-європейських Варшави. Результатом є розгортання багатосторонніх ініціатив замість спільного підходу:
  • У Вишеградській четвірці Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини неявно домінує Варшава
  • баланс регіональної ініціативи Австрії, Чехії та Словаччини проти Вишеградської четвірки вже існує
  • Україна та Молдова (спільно з Грузією) тим часом намагаються співпрацювати з метою членства в ЄС / НАТО
  • Сумнівно, чи можна Угорщину до сих пір вважати прибічником консенсусу щодо антимосковських інтересів регіону, з огляду на її відкрите невдоволення санкціями ЄС і збільшення прихильного ставлення Кремля. З економічної точки зори, Будапешт погодився на низку непрозорих оборудок, які включають в себе будівництво атомної електростанції, відповідно до російських проектів і стандартів.
  • Міждержавні відносини в усьому регіоні дуже вразливі до раптових спалахів націоналізму через історію та мову, які можуть швидко зірвати ретельно продумане співробітництво

Україна та «Ініціатива трьох морів»

  • Узгодження поглядів на оборону, російську агресію та економічні інтереси регіону щодо ЄС: а саме, мобільність ринку праці, використовуючи фонди структурної перебудови, технічну підтримку та гарантії безпеки.
  • Регіональна інтеграція пропонує Україні «третій шлях», відмінний від членства в ЄС чи НАТО, одночасно підвищуючи безпеку, регіональну торгівлю та співробітництво.
  • Україна – це безпековий актив для регіонального військового співробітництва (займає 29-те місце у світі в військовій потужності і випереджає Чехію, Угорщину, Болгарію, Румунію, Швецію та Фінляндію, зокрема) і має прямий бойовий досвід з регулярними російськими силами. Ширший регіон за межами України відчуває себе під загрозою з боку Москви, і Київ, таким чином, є далеко не тільки «одержувачем безпеки», але й «постачальником безпеки» для інших країн, адже стримує російську увагу та військові сили.
  • Регіональне співробітництво правоохоронних органів може допомогти викорінити транскордонну контрабанду та організовану злочинність у Західній Україні та, у поєднанні з активними реформами управління та децентралізацією, допоможе повернути велику частину тіньової економіки в легальний стан - з додатковою вигодою для Києва в плані податків, легітимності та лояльності.

Рекомендації для України

  1. Розпочати комплексну ініціативу з військово-політичного співробітництва в регіоні на основі спільних інтересів, викладених вище
  2. Підкреслити роль України як постачальника безпеки для інших; нагадати сусіднім державам, що Україна наразі стримує величезні російські військові, розвідувальні та політичні ресурси на Донбасі, які інакше могли б бути використані проти них
  3. Наполягати на військовій співпраці та положенні про взаємодопомогу між державами регіону; незважаючи на різні інтерпретації країн НАТО щодо того, що становить атаку за статтею 5, регіональні держави повинні зібратися разом і створити додатковий елемент протидії російському відкритому та прихованому втручанню
  4. Спробувати створення регіональних сил швидкого реагування, які можуть працювати разом з усіма арміями і сприятимуть взаємодії та контактам між військовими
  5. «Ініціатива трьох морів», швидше за все, буде успішною як об’єднаний, спільний проект; однак, він, безумовно, зазнає невдачі, якщо буде сприйматись як група, в якій переважає польська сторона. Україна повинна всебічно залучати менші країни, такі як Чехія, Словаччина та Хорватія, щоб вирішувати подібні занепокоєння на ранній стадії та розробити спільні інституціоналізовані рішення - Київ не повинен зосереджувати свої зовнішньополітичні ресурси тільки на відносинах з «великими гравцями», як Польща, Німеччина, Франція або США
  6. Уникати пасток історії та ідентичності: розробити підходи до потенційно суперечливих питань щодо освіти, мови та історії взаємодіючі з сусідніми державами і докладати зусиль, аби пояснювати заходи широко і проактивно
  7. Реалізувати рекомендації Міжнародної кризової групи щодо реформ управління в Західній Україні, щоб забезпечити більш офіційні економічні зв’язки та транскордонну інтеграцію із західними сусідніми державами.

Зв’язатися з автором

Toni.Michel@Lockbreakers.org

Twitter: @villageescape

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації