Херсонщина: дефіцит планування майбутнього

Юрій Смєлянський

експерт фонду "Майдан закордонних справ"


Ще в початковому періоді окупації Криму новообраний президент України Петро Порошенко заявив, що «Крим повернеться», коли побачить, що в Україні жити краще. По суті, президент заявив про те, що соціально-економічний розвиток України стане тим «ласим шматочком», який буде залучати жителів Криму до возз'єднання зі своєю державою.

Основною комунікаційною базою мешканців окупованого півострова з державою стала Херсонська область. Між Херсонською областю та окупованою територією Криму проходить лінія фронту. Але тут є три КПВВ, виключно через які жителі окупованого Криму мають можливість в'їхати на материкову Україну. Найближчі до Криму райони Херсонщини - Каланчацький, Скадовський, Чаплинський, Новотроїцький, Генічеський, на території яких громадяни України з Криму можуть отримати необхідні і єдино законні документи - свідоцтво про народження, паспорт, нотаріальне посвідчення угод тощо. Херсонський аеропорт, з огляду на режим закритого неба Криму, може стати вікном у великий світ. По закінченню майже чотирьох з половиною років окупації допустимо оцінювати процеси, які ведуть до створення привабливого для жителів Криму образу успішної України. Можемо констатувати, що вітриною Херсонська область в цілому і її прикордонний з Кримом південь зокрема поки що не стали. Чому?

У 2014 – 2015 роках обговорювалася ідея створення образу кримської автономії в прилеглих до окупованого Криму районах Херсонської області, зокрема, в Генічеському районі. Ця ідея піддавалася активній критиці. Зокрема озвучувався аргумент, що в разі реалізації подібного проекту неминуче виникне конфлікт інтересів між місцевими елітами і елітою новоствореної «автономії в екзилі». Тим самим соціально-економічний розвиток південних районів Херсонської області буде штучно загальмований. До того ж, ця ідея не вписується в плани адміністративної реформи.

Децентралізація – одна з найпопулярніших тем останнього часу, яку чинна влада використовує для демонстрації своїх досягнень. Одним з основних результатів реформи децентралізації має стати фінансова самодостатність регіонів і територіальних громад. Похвалитися своєю фінансовою самодостатністю Херсонська область не може. У рейтингу «Фінансова самодостатність» за 2017 рік, який опублікувало Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Херсонська область посідає 22 місце з 25 областей України.

Успішний розвиток – це, в першу чергу, бачення і розуміння перспективи. Саме це бачення і розуміння, підкріплене аналізом, лягає в основу формування Стратегії та тактики розвитку підприємства, територіальної громади, регіону, держави в цілому. Свій відбиток це незнання знайшло на офіційних сайтах районних адміністрацій.

Отже, п’ять прилеглих та найближчих до окупованій території Криму районів Херсонської області, згідно з інформацією, розміщеною на сайтах цих держадміністрацій.

Скадовський район. Стратегії соціально-економічного розвитку немає. Розділ сайту «Реформи» порожній. Розділ «Економічний розвиток», підрозділ «Агропромисловий комплекс» – наради, оголошення, семінари, акції тощо.

Підрозділ «Розвиток підприємництва» містить лише одну публікацію – звернення до підприємців з пропозицією… звертатися за допомогою в Регіональний Центр сталого розвитку, причому зазначені посилання ведуть на порожні сторінки сайту цього центру, який є пілотним проектом Мінрегіонрозвитку за підтримки Херсонської ОДА.  

Програма розвитку Скадовського району приймається щорічно. Без Стратегії розвитку будь-яка програма – це реагування в оперативному порядку на виклики, що виникають протягом календарного року. Такий підхід не має жодного стосунку до поступального розвитку. Навіть при деякому збігу проміжних підсумків. З цієї причини в Програмі не позначені конкретні мікроцелі, які райдержадміністрація планує досягти за підсумками 2018 року. Програма носить загальноописовий характер побажань і намірів від імені районної влади за принципом «хочемо, щоб завтра було краще, ніж сьогодні». Але Програма розвитку, яка приймається на один рік – це план конкретних дій в рамках досягнення стратегічних цілей з визначенням вимірних результатів. Наприклад, кількість створених нових робочих місць; рівень середньої зарплати по регіону; введені в експлуатацію підприємства; кілометри побудованих чи відремонтованих доріг тощо.

У Програмі зазначається, що головний вектор уваги районної державної адміністрації в 2018 році направлений на вирішення питань забезпечення безпеки території району від зовнішніх загроз. Правда, джерело загроз з якоїсь причини не визначено.

Курортне селище Лазурне Скадовського района Херсонської області. Фото: express.kr.ua

Неймовірно, але в програмі розвитку портового міста слово «порт» взагалі не згадується. Відомо, що показники діяльності Скадовського порту в останні роки впевнено знижуються, судячи з усього, не випадково – Мінрегіонрозвитку планує передати його в концесію. Хоча ще пару років тому була надія, що порт стане драйвером розвитку міста: в 2015 році турецькі судновласники заявляли про намір запустити регулярний пором Зонгулдак-Скадовськ. Але, на жаль, після скандалу з першим цитрусовим рейсом, викликаного діями митників,які вилучили 9 тонн апельсинів і встановили завищені ставки, турки відмовилися від своїх планів.

Зміцнення фінансової незалежності, тобто збільшення податкових надходжень влада району бачить лише за рахунок легалізації заробітних плат (це питання дійсно потребує вирішення) і збільшення орендних ставок по землі, тобто через збільшення собівартості виробленої сільськогосподарської та іншої продукції. Чи вплине позитивно підвищення орендних ставок на землю на «створення високоефективного аграрного сектора» в районі і на підвищення рівня доданої вартості в продукції аграрного сектора, покаже тільки час. Хоча, з точки зору взаємозв’язків і взаємовпливу цих двох завдань позитивний підсумок в економічних реаліях України викликає сумніви.

Дивно, що в розділі Програми «Підвищення якості життя населення» за підсумками реалізації мети «забезпечення ефективної зайнятості населення» в якості результату очікується збільшення кількості безробітних.

Виникає відчуття, що в районі не розуміють, за якими принципами і правилами відбувається процес економічного розвитку і як в цілому повинні вибудовуватися економічні стосунки в умовах ринкової економіки.

Каланчацький район. Стратегії соціально-економічного розвитку району на сайті немає.

Завдання районної державної адміністрації, згідно з інформацією сайту – створювати базу і вирішувати питання культури, соціального захисту тощо, що вимагає наявності бюджетних ресурсів. А значить, постійної дотаційної підтримки з державного бюджету.

Програма соціально-економічного розвитку розробляється також на один рік. Річний пріоритет і, відповідно, мета – це реалізація конкретного етапу з досягнення стратегічної мети. Але за відсутності Стратегії цю стратегічну мету або цілі визначити неможливо.

Районна адміністрація визначає для себе мету – поліпшення бізнес-клімату та створення сприятливих умов для функціонування і розвитку підприємницької діяльності. Ось тільки пріоритети не визначено. Тобто, районній державній адміністрації в Каланчацькому районі однаково, які види і напрямки бізнесу розвиватимуться, аби населення чимось займалося і самозабезпечувалося. Якщо подібні підходи й припускають якийсь розвиток, то тільки стихійний. Будь-який стихійний розвиток в результаті лише породжує нові проблеми. Ставлячи за мету «реалізацію державної цінової політики», в райдержадміністрації, найімовірніше, не розуміють, що «проведення роз’яснювальної роботи серед суб’єктів підприємницької діяльності щодо необґрунтованого підвищення роздрібних цін на продукти харчування і їх (підприємців – авт.) соціальної відповідальності…» не мають жодного сенсу без формування дієвого конкурентного ринку на території району. А ось як раз цілей з конкретними кроками на 2018 рік з формування чи розвитку цього самого конкурентного ринку не передбачається.

Що Програма Скадовського району, що Програма Каланчацького району – це зразки формального підходу для зручності районного чиновника легко відзвітувати за підсумками року.

Генічеський район. Стратегія соціально-економічного розвитку району на сайті РДА відсутня. Оцінка стану соціально-економічного розвитку району дана станом на 1 червня 2012 року. Стану розвитку рослинництва і тваринництва – на 1 лютого 2013 року.

Генічеський район, Херсонська область. Фото: investigator.org.ua

В районі, що має, як і вся Херсонська область, яскраво виражену аграрну спеціалізацію, тільки 8 господарств займаються тваринництвом: скотарство – 1; свинарство – 3; вівчарство – 4. Може це і не так, але такі дані офіційного сайту РДА. Про інвестиційний потенціал інформації немає. Відсутня Стратегія розвитку району в цілому і аграрного сектора зокрема.

В той же час, в ситуації, що склалася з плануванням розвитку районів Херсонської області, Програма розвитку, затверджена в Генічеському районі, може служити певним «маяком» для керівництва чотирьох інших згадуваних районів Херсонської області. В документі конкретизовані мікроцелі. Програма дійсно виглядає як етап в досягненні стратегічних, правда, не визначених Стратегією цілей у вигляді отримання результатів розвитку конкретних підприємств району із зазначенням оціночних показників. В той же час, фінансової участі в розвитку агросектора керівництво району не планує. Причини можуть бути різними. Від «немає необхідності», до «в бюджеті немає фінансових ресурсів». Питання полемічне, і відповідь на нього може дати тільки час і досягнуті / не досягнуті стратегічні цілі.

Новотроїцький районСтратегії соціально-економічного розвитку на сайті адміністрації району немає. Опублікована деяка інформація для виробників сільськогосподарської продукції. В основному вона стосується цін із закупівлі зернових. Інвестиційні програми висвітлені тільки ті, що реалізовувалися в 2017 році і фінансувалися з бюджету. Чи можна їх віднести до інвестиційних проектів?

З восьми інвестиційних проектів в області розвитку аграрного сектора первинно оцінити значення і ефективність можна тільки по одному (придбання нової сільгосптехніки). Слід зазначити, що РДА пропонує під реалізацію свої інвестиційні проекти, але вони страждають на брак описової інформації, щоб стати привабливими для потенційного інвестора. Крім того, пропоновані під реалізацію інвестпроектів земельні ділянки не мають правовстановлюючих документів щодо підтвердження власності. Земля передається тільки в оренду без попереднього вказівки термінів тривалості оренди. Вимоги до подання експлуатації пропонованих ділянок відсутні. Така ситуація є відображенням відсутності пріоритетів розвитку і стратегії розвитку району. Складається враження, що всі внесені пропозиції розраховані виключно на великого монопольного інвестора. Ролі та активності населення району в розвитку економіки свого району і формування його фінансової самостійності не спостерігається.

Будівництво вітропарку «Новотроіцьке» на Херсонщині. Фото: investigator.org.ua

Програма підтримки та розвитку малого бізнесу носить загальний характер: інформування, нагородження, проведення Днів, круглі столи, семінари тощо. При цьому, Програма наголошує на необхідності розвитку малого бізнесу в напрямку надання побутових послуг населенню. Але – стимулювання відкриття якоїсь кількості швейних майстерень, лазень, кафе, майстерень по ремонту побутової техніки тощо місцева влада не планує. Можливо, озвучена необхідність – це всього лише модні декларації? І попиту на подібні послуги в районі немає? Судячи з інформації, розміщеної на сайті РДА, місцеві органи самоврядування цього не знають. І як та в якому напрямку має розвиватися аграрний бізнес в районі, не знають теж.

 Чаплинський район. Стратегії розвитку району на сайті РДА немає. І цілком природно, що перспективний план роботи райдержадміністраціі на 2018 рік більше схожий на рішення районного пленуму Комуністичної партії часів СРСР: поліпшити; посилити; розширити; узагальнити; виконати; залучити; підвищити; удосконалити.

Допустимо зробити висновок, що в своїй роботі співробітники районних адміністрацій перерахованих районів керуються загальною Стратегією соціально-економічного розвитку Херсонської області до 2020 року. Майже на всіх сайтах РДА присутні вона або відсилання до неї. Але стратегій розвитку п’яти прикордонних районів немає, є програми соціально-економічного розвитку, які приймаються на рік. А це не одне і те ж, погодьтеся.

Заповідник «Асканія-Нова», Чаплинський район. Фото: discoverkherson.com.ua

Зауважимо, що деякі завдання, інвестпроекти і майданчики під них, які наводяться в цих програмах розвитку, кочують з року в рік. Причина, нескладно здогадатися, банальна – відсутність інвестора або власних ресурсів. При цьому шукати їх в районах не поспішають. Хоча гроші для проектів розвитку є, навіть в Україні, не кажучи вже про міжнародні донори.

Один приклад. У три етапи – з 27 грудня 2017 по 22 березня 2018 року – міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України проводило конкурс проектів регіонального розвитку з фінансуванням за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу. Було визначено 70 переможців з 15 областей України. 11 проектів-переможців передбачають розвиток агросектору, 16 – розвиток туризму. Проектів з Херсонської області в переліку переможців немає. Просто жодного. Хоча на участь в конкурсі від Херсонської ОДА було подано 18 проектів. З них тільки один – з розвитку аграрного сектора і 10 проектів, пов’язаних з розвитком охорони здоров’я, культури, спорту. Тобто 55,6% від загальної кількості поданих проектів, в разі їх реалізації, вимагали б подальшого бюджетного супроводу! На думку автора, подібне співвідношення є проявом патерналізму або свідомості соціального утриманства. Ця свідомість, на жаль, сьогодні притаманна значній частці громадян України, як пострадянська спадщина. Притаманне воно і чиновникам місцевих органів управління. Вони не мають чіткого уявлення про те, яка економічна модель повинна бути сформована в керованих ними регіонах в рамках єдиної економічної моделі України.

Однією з причин того, що серед переможців національного конкурсу немає проектів від Херсонщини, фахівці, які брали участь в його організації, назвали автору відсутність в області Агентства регіонального розвитку. Вірніше, на папері воно створене рішенням обласної ради та ОДА ще рік тому – в червні 2017 року, ось тільки наочних результатів її роботи поки що немає.

Аграрний сектор

Херсонська область має яскраво виражену аграрну спеціалізацію. В 2014 році російські апологети в Україні лякали загибеллю аграрного бізнесу в найближчих до Криму районах через припинення подачі днепровской води  Північно-Кримським каналом на окуповану територію. Противники громадянської блокади Криму восени 2015 лякали соціально-економічною катастрофою в Херсонській області через втрату кримського ринку для збуту сільськогосподарської продукції. В першу чергу, в п’яти прилеглих до окупованій території Криму районах. Але вже наприкінці 2016 року херсонські фермери хвалилися збільшенням в рази експорту помідорів, ягід і фруктів на ринки Європейського Союзу. Директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА в ефірі радіо «Скіфія» розповідав, що в 2014 році херсонська продукція експортувалася в 30 країн світу, з них – 12 країн ЄС; в 2015 році ця цифра становила 72 країни, в 2016 році – 76 країн, в тому числі – 20 країн ЄС. Також збільшується загальний обсяг експорту: в 2015 році ця цифра становила 340 тис. тонн, а в 2016 році – вже – 491 тис. тонн.

Херсонські кавуни. Фото: gazeta.ks.ua

Щорічно збільшується кількість країн, які імпортують херсонську сільгосппродукцію, географія експорту розширюється з року в рік, так само, як і асортимент найменувань. Сьогодні херсонські виробники сільгосппродукції торгують з Європою, Азією, країнами СНД і навіть з далекими Канадою, США та Австралією. Найбільше Херсонщина експортує зернові культури – їхня частка в торішньому експорті становила 39%.

Херсонська область вже десять років є лідером України в плодоовочевому напрямку, тому саме цей продукт треба активніше просувати на експорт. З плодоовочевого напрямку зараз експортуються переважно овочі, в цілому експорт овочів тільки за два роки 2014-2015 збільшився з 18 000 тонн до 25 000 тонн, прогрес спостерігається і в подальшому.

Свіжі ягоди і фрукти експортуються зараз набагато менше, ніж овочі, хоча попит на них за кордоном є. Складність полягає в тому, що така продукція швидко псується і вимагає повного дотримання «холодного ланцюга» при транспортуванні. Загалом, логістичні витрати в кінцевій вартості продукції займають досить велику частку, тому знайти зараз зручні і недорогі способи доставки – це важливе завдання для виробників. В Україні відзначається поступове зростання експорту в ЄС заморожених ягід, і все питання – в будівництві потужностей з заморожування продукції в місцях її виробництва. У тому числі і в Херсонській області. Найбільш перспективними, на погляд автора, були б невеликі міжфермерські або кооперативні підприємства з глибокого сухого заморожування ягід, фруктів і овочів.

Херсонська обласна адміністрація розробила Стратегію соціально-економічного розвитку області на п’ять років – до 2020 року. Зокрема, Стратегія передбачає збільшення обсягу виробництва продукції з високою доданою вартістю. Але отримати високу додану вартість можливо при випуску складної промислової продукції. Або шляхом збільшення обсягу і розширення асортименту продукції із завершеним для споживання циклом переробки. Для цього потрібні високі технології. Судячи зі змісту Стратегії, в Херсонській ОДА про це не знають. Як і те, що навряд чи високу додану вартість зможе забезпечити пункт збору від населення та тимчасового зберігання охолодженого молока. Подібні проекти цікаві лише великим переробникам, які за низькими цінами скуповують у сільських жителів вироблену ними сировину. Бо саме такий (і єдиний!) Проект розвитку аграрного сектора був представлений на загальнодержавний конкурс від Херсонської області, про який згадувалося вище.

У той же час Стратегією передбачається розвиток кооперації між дрібними виробниками для організації переробки сільхозпродукціі. Що, зауважимо, підвищило б і її додану вартість. Але жодного подібного проекту Херсонською областю на конкурс запропоновано не було.

Про Стратегію розвитку області

Аналіз самої Стратегії соціально-економічного розвитку Херсонської області – тема окремого великого аналізу, але зупинюся на тому, що явно кидається в очі. При знайомстві з текстом Стратегії виникло стійке відчуття, що розробники і замовники цього документа в черговий раз планують побудувати соціалізм в окремо взятій області. Зокрема, зазначено, що однією зі стратегічних цілей є «Розвиток і збереження населення». Досягнення цієї мети розглядається, як «пряма соціальна інвестиція, яка забезпечує поступальний розвиток соціуму, забезпечує умови розвитку для кожної особистості, демонструє цінність кожного для створення загального добробуту». Але в умовах ринкових відносин «загальний добробут» формується не за рахунок «цінності кожного», а за рахунок «добробуту кожного» і в першу чергу – економічного добробуту. Ось тільки в описі досягнення мети «Розвиток і збереження населення» завдань з досягнення економічного добробуту кожного жителя Херсонської області не ставиться.

В цілому поставлені загальні цільові завдання викликають ряд питань. Стратегічним баченням, згідно документу, є те, що:

«Херсонська область в 2020 році: територія толерантності та взаєморозуміння; дельта достатку: область орієнтована на міжрегіональну та транскордонну співпрацю в ім’я людини; благополуччя і процвітання – на основі інноваційних, орієнтованих на експорт «зелених» технологій у всіх сферах життя ».

Стратегія соціально-економічного розвитку Херсонської області до 2020 року розроблялася в період 2014-2015 років, можливо, почалося це й раніше. З лютого 2014 року сусідня з Херсонською областю територія – Автономна республіка Крим – знаходиться в окупації. Для області, яка знаходиться на лінії фронту, виникають нові загрози та ризики. Але в Стратегії ці загрози й ризики не враховуються і не розглядаються. Звідси виникає неоднозначне сприйняття описаного стратегічного бачення для Херсонської області за підсумками реалізації прийнятої Стратегії. 

Наприклад: «… область орієнтована на … транскордонне співробітництво в ім’я людини…» Херсонська область не має прямого виходу до державного кордону України, якщо не вважати державним кордоном лінію фронту з окупованих Кримом. І, на жаль, право так трактувати ситуацію дає прийнятий у 2014 році Закон України про створення вільної економічної зони в окупованому Криму. Можливо, автори Стратегії мали на увазі морський кордон, але такого акценту в тексті Стратегії не зроблено.

Ще одна цитата стратегічного бачення: «Херсонська область в 2020 році: …територія екологічно безпечного виробництва; екологічно дружнього відпочинку; екологічно комфортного буття». Терміни «екологічно дружній відпочинок» і «екологічно комфортне буття» ідентичні і мають англійський аналог «environmentelly friendly recreation». В англійському застосуванні термін означає «дружній до навколишнього середовища». Цей термін використовується в контексті обговорення питань сталого розвитку та пов’язаний, в тому числі, з вимогою необхідності «скорочення зростання населення». Використання в дослівному перекладі цього терміну спотворює сенс цільової завдання Стратегії, коли в проблемах області описується брак (скорочення) населення (в першу чергу працездатного), ставиться завдання збільшення населення, мінімізації відтоку молоді та застосовується в стратегічному баченні результату термін, що визначає скорочення народжуваності.

Ще одна неоднозначність використання цього терміна пов’язана з окупованою територією Криму. Деякі можуть сприймати його як «Ми не воюємо» або «Ми не псуємо навколишнє середовище». Але в умовах війни, що триває п’ятий рік, неможливо забезпечити 100% збереження навколишнього середовища! Не можна воювати і не змінювати навколишнє середовище. Прикладом цього служить негативний вплив від діяльності підприємства «Кримський титан» на прилеглу територію Херсонської області.

Прийнята Херсонською обласною радою Стратегія розрахована на п’ять років. В теорії, стратегія – це довгостроковий якісно визначений напрямок розвитку. Період в п’ять років не є довгостроковим періодом, це середньострокова перспектива. Хотілося б відзначити, що п’ятирічний період навіть не є терміном окупності інвестицій, наприклад, в будівництво готелю або високотехнологічного робочого місця. Для п’ятирічного терміну зазвичай розробляється програма діяльності.       

Херсонська область має високий рекреаційний потенціал. І його треба використовувати, розвивати. Але складається враження, що в Херсонській області лютує «кримська хвороба», коли рекреаційний сектор вводиться в ранг основного інструменту вирішення соціальних та економічних проблем регіону. Хотілося б нагадати, що навіть в кращі роки, коли кримські здравниці і санаторії працювали в повному розумінні цілий рік і для них було проблематично закритися для підготовки до наступного сезону навіть в лютому-березні, частка галузі у валовому регіональному продукті не перевищувала 16%. Але тема розвитку рекреаційного комплексу вимагає окремого дослідження.

Не можна однозначно стверджувати, що в Херсонській області відсутні процеси розвитку. Позитивні зміни є. Ось тільки це не системний процес, який пов’язаний з чітко визначеними цілями розвитку. Відсутність проміжних маркерів не дає можливості жителям регіону, потенційним виборцям, об’єктивно оцінити роботу місцевих органів влади. А негатив «сарафанним радіо» поширюється дуже швидко. В Херсонській області в цілому і в її районах зокрема чимало уваги приділяється процесам освіти для тих громадян, хто займається бізнесом або громадською діяльністю. Для цього реалізується велика кількість міжнародних проектів. Викликає сумнів, що чиновники місцевих органів самоврядування, які за своїми посадовими обов’язками повинні організовувати і стимулювати процеси соціально-економічного розвитку, встигають самоосвічуватися і відповідати своїми компетенціями покладеним на них функціональним обов’язкам. Цей сумний висновок випливає з аналізу якості наповнення інформацією сайтів п’яти РДА. Практика показує, що без розробки Стратегій розвитку районів, територіальних громад, кожного населеного пункту розраховувати на стійкий і поступальний розвиток не доводиться. Це означає, що ще довго доведеться чекати перетворення Херсонської області в «картинку кращого життя в Україні» для жителів окупованого Криму.  

Джерело: Investigator.org

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації