Контроль за порушниками: Чиї судна заходять у Крим попри міжнародні санкції

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Андрій Клименко

головний редактор BlackSeaNews

експерт, голова наглядової ради фонду "Майдан закордонних справ"


Моніторингова група фонду «Майдан закордонних справ» та редакції BlackSeaNews за підсумками вересня 2017 року повідомляє, що в першому осінньому місяці зберігалася тенденція минулого літа, коли чисельність іноземних суден (крім суден РФ), що заходили до портів окупованого Криму з метою забороненого експорту кримської продукції, дещо перевищувала кількість російських суден, які перевозили товари до Криму. Як і в серпні, кількість іноземних порушників становила 20 одиниць. Чисельність суден російських власників склала 19 (крім поромів та інших суден постійної кримської дислокації кількістю 28 та суден у ремонті – 14).

Однак у вересні вперше (не тільки порівняно з літніми місяцями, а й у цілому за весь період моніторингу з березня 2014 року) на чільне місце за ознакою країни реєстрації судновласників-порушників вийшов «лівійський торговельний флот», який надав для забезпечення кримського експорту вісім суден. Він обійшов за цим показником традиційних «лідерів» – судновласників Туреччини та Румунії, що направили до окупованого півострова лише по п’ять суден. Ще два судна у вересні 2017 року спрямували до кримських портів судновласники Єгипту.

У цілому вже є помітною тенденція поступового заміщення суден «кримського іноземного торговельного флоту» з європейських країн суднами з Північної Африки та країн Близького Сходу.

Це є наслідком постійного нарощування тиску з боку українського суспільства, волонтерів, вітчизняних та закордонних ЗМІ в координації з окремими державними структурами, дипмісіями, правоохоронними органами України на відповідні структури Румунії та Туреччини. Саме у вересні представники фонду передали матеріали «Майдану закордонних справ» особисто міністру закордонних справ Румунії, а генпрокурор України та прокурор АР Крим – генпрокурору та міністру юстиції Туреччини.

Уже 6 жовтня 2017 року керівництво палати судноплавства торговельно-промислової палати Туреччини спрямувало всім суб’єктам морських перевезень та портового бізнесу циркулярного листа «Визначені принципи судноплавства у регіонах Чорного моря та Криму», у якому йдеться про необхідність «вжити запобіжних заходів з урахуванням зовнішньої політики нашої країни, пов’язаної з обмеженнями, накладеними на заходи суден у порти Криму».

Турецьким портам, морським агентам, операторам та судновласникам офіційно повідомляється про те, що «судна, що прибувають з регіону Криму та його портів, не пропускаються в нашу країну (Туреччину), а дозвіл на відплиття з портів цього регіону не надається».

Крім того, запроваджується жорстка система контролю. «Контроль забезпечується шляхом запиту від суден документів про вихід з останнього порту, а також записів бортового журналу щодо виходу з останнього порту, для супроводу суб’єкта під час повідомлення з боку керівництва портів про прибуття суден з чорноморських портів. Також контроль проводиться через використання всіх доступних систем і відкритих ресурсів (AIS тощо) для перевірки того факту, що кораблі прибули з вказаних портів… Більше того, керівництво порту повинно отримати письмове зобов’язання у формі «Цим ми заявляємо й підтверджуємо, що останньою точкою відбуття цього судна, яке звертається до нашого порту, не є кримський порт, воно не прямує з цього порту у кримські, жодні дії не вчиняються щодо мита, портових і торгових документів, що мають на собі позначку «Крим»… У разі встановлення протилежного факту щодо будь-чого вказаного вище усі портові витрати та юридична відповідальність лягає на наш орган».

Повідомляється також, що цей контроль та супровід проводить особисто керівництво кожного турецького порту. Запровадження такої процедури є наслідком поширеної практики, коли судна-порушники останнім часом масово вказують турецьким морським та портовим органам неправдиву інформацію про порти призначення.

Особливо зазначається, що «ці дії застосовуються повністю та без винятків, незважаючи на власника, прапори суден і те, є вони завантаженими чи ні».

За умов виконання цього припису турецькі портові органи можуть впливати на всі без винятку судна, що прямують протокою Босфор.

Слід також зазначити, що дія морських санкцій набуває поширення у такій сфері, як скасування реєстрації прапора морського судна-порушника. Наприклад, судну GRACE (IMO: 8403337), що належить судновласнику з Лівану та зайшло 28 вересня до окупованого Севастополя під молдавським прапором, відповідні органи Республіки Молдова вже протягом декількох днів відмовляють у реєстрації прапора. Внаслідок цього судновласник був змушений негайно реєструвати судно під зміненою назвою та прапором Танзанії ще під час його перебування на зворотному шляху з Севастополя в сирійський порт Тартус.

У наведеній таблиці вказується належність суден-порушників (крім поромів та суден, які перебувають у ремонті) судновласникам з РФ та інших зарубіжних країн за дев’ять місяців 2017 року.

 

Місяць

Загальна кількість порушників (крім поромів та суден у ремонтах)

Кількість порушників, у тому числі суден, які перебувають у власності компаній з РФ

Кількість порушників,
у тому числі суден, які перебувають у власності іноземних компаній, крім РФ

 

 

 

 

січень

24

12

12

лютий

25

13

12

березень

25

15

10

квітень

32

23

9

травень

27

19

8

червень

31

21

10

липень

36

19

17

серпень

32

12

20

вересень

39

19

20

 

Довідково: у таблиці не враховано чисельність російських поромів та інших активних суден постійної кримської дислокації, яких налічується 28, а також суден РФ, які перебувають у ремонті, – у середньому 14-15 за місяць.

Характер морських перевезень до портів окупованого Криму з Росії у вересні не змінився: це переважно дизельне пальне та інертні будівельні матеріали (пісок, щебінь). Із кримських портів традиційно вивозилися на експорт зерно, кальцинована сода та металобрухт – до Туреччини та країн Близького Сходу.

 

Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації