Корупція не має кордонів, її масштаби вражають, тому спроби, а ще більше – приклади ефективної боротьби з нею не можуть не привертати уваги.
Колишній президент Франції Ніколя Саркозі потрапив на допит у прокуратуру та провів більше доби під вартою у зв’язку зі звинуваченнями в отриманні для своєї передвиборчої кампанії 2007 року «чорної готівки» від лідера Сирійської Джамахірії Муаммара Каддафі. Журналістське розслідування стверджує, що один з лідерів Вільного світу одержав хрусткими купюрами 50 млн євро, але зараз напевно можна казати про епізод з п’ятьма мільйонами. Річ у тім, що свідчення щодо цього надав Заїд Такеддін, який виконував роль кур’єра між шефом лівійської розвідки та кандидатом у президенти П’ятої республіки. Утім, свідок теж не без гріха, адже його звинувачують у подібному злочині – нелегальному фінансуванні у 1995 році президентської кампанії Едуарда Баладюра, який тоді програв Жаку Шираку.
На іншому боці Атлантики Федеральна виборча комісія США (ФВК) розпочала попереднє розслідування щодо можливого фінансування російськими грошима Національної стрілецької асоціації в інтересах передвиборчої кампанії Дональда Трампа. Якщо для росіян сакральними є місця, які їм не належать (як-от Крим, чи «матір міст руських»), то американці рішуче налаштовані вичавити чужинців із сакрального для них демократичного процесу. Слідчі дії ФВК є лише одним з багатьох епізодів розслідувань нахабного втручання Кремля у внутрішні справи Сполучених Штатів.
Прикладів поствиборчої корупції значно більше. Так, колишній президент Південної Кореї пані Пак Кин Хє може провести у в’язниці 30 років та сплатити штраф у розмірі 100 млн дол., принаймні такого вироку вимагає прокурор. Діючий президент уже повідомив, що не збирається амністувати її. І це при тому, що в історії країни було ще два випадки ув’язнення колишніх президентів, які вчинили більш тяжкі злочини, але їх усе ж через певний час помилували. Transparency International відзначає у своїх рейтингах сприйняття корупції певну стабільність Південної Кореї: торік країна посідала 51-ше місце (Україна – на 150-му), що дещо краще за п’ять останніх років, які, власне, і припали на каденцію високопосадової корупціонерки. Із перевагою в мільйон голосів пані Пак стала першою жінкою-президентом в історії країни у 2012 році. Своєю популярністю вона значною мірою завдячує батькові, який очолював країну з 1963 по 1979 рік і є архітектором південнокорейського економічного дива. Парадоксальним є те, що підходи її батька до боротьби з корупцією гостро критикували, адже вони були доволі жорсткими, а доньку усунули з посади, коли у 2017-му після масових протестів та численних звинувачень Конституційний суд прийняв рішення, а парламент проголосував за імпічмент Пак Кин Хє.
Колишнього президента Південноафриканської Республіки Джейкоба Зуму звинувачують у шахрайстві, корупції, відмиванні грошей, розкраданні та рекеті за 16 епізодами. Національна прокуратура зупинила розслідування у 2009 році, по його обранні на вищу посаду в країні. Але після того як він був змушений під тиском піти у відставку у лютому цього року, генеральний прокурор вирішив, що справу можна довести до логічного завершення. Цілком прогнозовано, колишній очільник держави відкидає будь-які звинувачення, втім, для свого захисту від звинувачень у корупції упродовж двох президентських каденцій він витратив трохи менше мільйона доларів грошей платників податків…
На початку березня Вищий суд юстиції Бразилії відхилив апеляцію колишнього президента Лула да Сілви, отже, найближчим часом він має розпочати відбування покарання – 12 років ув’язнення – за отримання від будівельної компанії елітної нерухомості вартістю 1,2 млн дол. як хабара за забезпечення великого контракту з державною нафтовою компанією «Петробраз». На додачу до цього щодо колишнього глави держави розглядаються ще шість судових справ стосовно корупції. Незважаючи на те, що Лула да Сілва лідирує в опитуваннях громадської думки як кандидат на президентську посаду на жовтневих виборах, схоже, йому не доведеться втретє її посісти. В цілому внаслідок розслідування Федеральною поліцією оборудок «Петробраз» під підозру потрапили 232 особи та 16 компаній, уже заарештовано 179 осіб, стосовно ще 93 винесено вироки. Наступниця Лула да Сілви Ділма Русеф, яку теж звинувачували в корупції, була позбавлена президентської посади в порядку застосування процедури імпічменту, нехай і за іншу провину – маніпуляцію з даними у своїх інтересах.
Зазначені приклади боротьби з одним з найбільш поширених та небезпечних явищ – політичною корупцією у вищих ешелонах влади – є наочним свідченням бажання суспільств позбутися його, готовності до дій, наявності стримування і противаг у правовій та політичній системах, а також незалежної роботи судової гілки влади та органів правопорядку, чому українці поки що можуть лише заздрити.
