Юрій Смєлянський
експерт фонду "Майдан закордонних справ"
голова правління БО "Інститут Чорноморських Стратегічних Досліджень"
В коментарях щодо поточної політики української влади, яка стосується окупованої території Криму змушені відзначити: непослідовність; реакції із запізненням в 1,5-2 роки; створення неправдивої реальності у формуванні внутрішньої політики по кримському питанню; використання кримської теми в основному для піару; брехню.
Однак. Не можна говорити, що не робиться взагалі нічого. Дії "зі швидкістю равлика" - це теж дії.
У червні 2016 року відбулися парламентські слухання по кримському питанню. Були ухвалені Рекомендації, у яких в п.1 рекомендувалося Президенту України "підготувати зміни до Конституції і законів України і внести на розгляд Верховної Ради України відповідні законопроекти стосовно:
- визнання кримських татар, караімів і кримчаків корінними народами України з внесенням належних змін до статті 11 Конституції України;
- оптимізації адміністративно-територіального устрою на тимчасово окупованій території Кримського півострову з внесенням змін до статтей 118, 133, 140 і розділу Х "Автономна Республіка Крим" Конституції України. Зокрема, місто Севастополь має бути позбавлений в Основному Законі України спеціального статусу, включно з його віднесенням до окремо визначених адміністративно-територіальних одиниць. Крім того, доцільно розглянути питання про зміну статусу Автономної Республіки Крим на "Кримськотатарську Автономну Республіку".
На наш погляд, одна з проблем полягає у тому, що питання українського майбутнього Криму вимагають широкого суспільного діалогу. Влада, як зазвичай, такою небезпечною "єрундою", як суспільний діалог, себе навантажувати не збирається. Даремно, з точки зору реалізації завдань, минув рік з моменту розгляду кримського питання у Верховній Раді України. Рік знадобився президенту щоб почати, без попереднього суспільного обговорення, виконання доручення Верховної Ради з підготовки пропозицій для зміни політико-адміністративного статусу Кримського півострову (розділ Х Конституції України). А оскільки не було обговорення – залишилася величезна кількість питань без відповідей. Відповідно, в суспільному українському дискурсі дуже активно почало обговорюватися питання про доручення президента Українио щодо позбавлення Криму автономного статусу.
Російська влада також "збудилася" на розпочатий процес розробки пропозицій щодо змін тексту Конституції України в розділі Криму. Це "збудження" вже знайшло відображення у ЗМІ РФ, в заявах кримських колабораціоністів і представників кремлівської влади. Турбує їх це питання, дуже турбує.
По суті, сформована робоча група взялася за роботу 24 травня поточного року. Відбулося всього три засідання. Питання, які обговорювалися на цих засіданнях, можна визначити як підготовчий етап. Чергове засідання робочої групи 5 липня. На ньому вперше розглядатиметься питання змісту змін. Лише по одній статті 10 розділу. Повільно. Але в даному випадку, все ж таки повільно - краще, ніж ніяк. Один із, мабуть, основних попередніх висновків – автономному статусу Криму існувати. Навіть при всій полярності поглядів, усі члени робочої групи погодилися з таким підходом.
Хотілось би, щоб загальний настрій значної кількості членів групи надати динаміки і більшої конструктивності роботі групи відшукало розуміння і підтримку модераторів процесу.
