Молдова знов на мілині

Олексій Куроп`ятник

експерт Фонду "Майдан закордонних справ" 

24 лютого в сусідній Молдові відбулися парламентські вибори, які виявили слабкість та неефективність політичної системи країни. Жодна політична сила не отримала достатньо голосів для створення парламентської більшості, для якої потрібно 51 депутат. Основні партії розділили місця в парламенті на три приблизно рівні частини. Переможцями із 31,1% голосів (35 мандатів: 18 - за партійними списками та 17 - одномандатних) стали проросійські соціалісти, які перебували в опозиції.  Створений після масових протестів 2015 року проєвропейський альянс «Зараз» (ACUM) набрав  26,8% (26 місць: 14 – за списками, 12 - одномандатних). Правлячі демократи стали третіми і отримали лише 23,6% (30 місць: 13 по партійним та 17 одномандатних). Партія «Шор» одіозного бізнесмена Ілана Шора також пройшла в парламент із 8,3% голосів (7 місць: 5 – по спискам, 2 – одномандатних), як і двоє незалежних мажоритарщиків.

Явка 49,22% показала подальше зниженні інтересу виборців до участі у політичному житті, на попередніх виборах явка склала 56%. В ході кампанії  частина активістів навіть закликала розчарованих виборців бойкотувати голосування, 65% з яких не бачили достойних кандидатів. Цього разу склад парламенту формується за новою змішаною виборчою системою: 50 депутатів обиралися за списками партій, а 51 – по одномандатним округам. Ця змішана виборча система від 2017 року є вигідною тільки для основних гравців і була ухвалена демократами та соціалістами всупереч порадам експертів з ЄС. Проте вона зводить нанівець потребу фальшувати результати підрахунку голосів.

Ситуація в Молдові нагадує Україну: культурний розкол Захід-Схід, мовний розкол та корупція, втома населення від правлячого класу та окупована Росією територія. В 2014 році Молдова підписала угоду про асоціацію з Євросоюзом і в останні роки економіка країни стабільно зростає завдяки фінансовій допомозі Заходу та заробітчанам. Кількість останніх в Росії скоротилася до 357 тис. в 2018 році (на 16% за рік), а в ЄС навпаки зросла. 66% експорту Молдови прямує до ЄС, з яких доля сільськогосподарської продукції зросла на 44%, прихильність населення схилилася від Росії до Заходу. Партія домкратів спромоглася стабілізувати ситуацію, економіка почала зростати, співпраця із МВФ поновилася.

Однак Євросоюз був змушений жорстко критикувати уряд за неналежну реалізацію обіцяних реформ, а 5 липня 2018 року він навіть заблокував програму фінансової допомоги на 100 млн. євро. Приводом стали скандальні вибори мера Кишиневу, які виграв колишній прокурор Андрій Настасе – затятий критик діючого уряду, але уряд через суд скасував результати. США та ЄС підтримують прозахідний уряд країни, однак жорстко розкритикували дії демократів, які спровокували багатотисячні вуличні протести. Європарламент проголосив Молдову «країною, яка є підпорядкованою інтересами олігархів». Це не дивно, оскільки  бізнесмен Ілан Шор, засуджений на 7 років на скандальну крадіжку мільярду доларів з Unibank, Banca Sociala та Banca de Economii, не тільки уникнув в`язниці, але навіть взяв участь у виборчій кампанії як лідер партії і тепер має отримати депутатський мандат.

Відтак, прозахідні сили опинилися на третьому місці і залишаються роз’єднаними та частково скомпрометованими в умовах, коли зміна курсу країни на проросійський стала ймовірною. Ця поразка стала очікуваною: за півтора місяця до виборів президент навіть висловив сподівання на скасування угоди про асоціацію Молдови із ЄС у разі перемоги соціалістів та створення ними уряду. Щоправда, самі соціалісти прагнуть лише перегляду угоди із ЄС від 2014 року, яка на їх погляд не дає обіцяного економічного результату, але не планують її скасовувати.

Кремль очікувано впливає на перебіг виборів в прагненні повернути Молдову до  своєї сфери впливу. Він веде гру: з одного боку відкрито підтримує соціалістів, регулярно запрошує в гості президента І.Додона, організував масштабні «каруселі» з виборцями із Придністров`я задля підтримки соціалістів, компрометував їх  основних опонентів. Напередодні виборів МВС РФ навіть порушило кримінальну справу за ознаками причетності до організованої злочинної діяльності проти лідера Демократичної партії В.Плахотнюка, бізнесмена, який не обіймає жодної державної посади, але має вирішальний вплив на державні структури. В 2017 році правоохоронці Молдови та України спільно попередили замах ФСБ  РФ на цього політика. З іншого боку, починаючи з 2006 року Кремль вдається до різних торгівельних ембарго задля послаблення підтримки проєвропейських демократів: забороняє імпорт овочевої продукції, вина, висилає заробітчан, чим демонструє наслідки від втрати свого ринку. При цьому Москва організує успішне посередництво І.Додона по вирішенню цих питань, що за задумом має створювати у населення ілюзію життєвої необхідності економічної співпраці із Росією та доцільності політичної підтримки проросійських соціалістів. Частковий успіх соціалістів на виборах показав певну ефективність тактики Кремля (в опитуваннях вони мали 49% підтримки виборців). Однак соціалісти не мають союзників в парламенті. Проте вибори принесли для Кремлі і розчарування: Комуністична партія вперше не подолала прохідний бар`єр 6%, що помітно послаблює позиції Росії в Молдові.

Таким чином, голоси виборців розділилися між прозахідними та проросійськими силами. При цьому Президент І.Додон разом із соціалістами та правляча Демократична партія перебувають в публічній конфронтації по низці питань: від відносин із Росією до призначень міністрів. Однак існують підозри, що ці сили співпрацюють непублічно і ділять державу між собою.

Поява потужного третього гравця в парламенті зробила ситуацію мало прогнозованою та нестабільною. Саме запит на нові обличчя обумовив успіх альянсу партій «Дія і солідарність» та платформи «Гідність та правда» (блок «Зараз» ACUM), який виник після протестів 2015-2016 рр., та в наслідок яких ліберально-демократичний уряд було відправлено у відставку. Їх лідери – Мая Санду, колишній міністр освіти, яка в 2016 році ледь не виграла президентські вибори, та Андрей Настасу, переможець виборів на посаду мера Кишинева, відмінених судом. ACUM позиціонує себе як антиолігархічна сила і виступає за посилення інтеграції із ЄС та єднання із Румунією. На відміну від України, масові протести дозволили румунам створити нову політичну силу, яка за 3 роки увійшла до парламенту майже на рівних із двома традиційними партіями і тепер впливає на формування уряду. Щоправда, зобов’язання кандидатів від цього антикорупційного блоку не єднатися із традиційними політичними силами унеможливлює створення коаліції та веде до повторних виборів в червні та повернення Молдови до стану нестабільності, який виник в результаті банківського скандалу в 2014 – 2015 рр..

Таким чином, результати парламентських виборів в Молдові ведуть до створення недієздатної коаліції, соціалістичного уряду або невизнання результатів сфальшованої кампанії. Реагування на останню загрозу стає першочерговим, але складним завданням для нової влади. Тільки 44% виборців вірять у чесність кампанії, яка дійсно проходила із значними порушеннями. В суботу, 23 лютого,  Президент І.Додон назвав її однією із найбрудніших в історії країни та разом із лідерами опозиції пригрозив уряду вуличними протестами у разі фальшування результатів шляхом скупки голосів. Однак до масових протестів не дійшло, основні опоненти обмежилися взаємними звинувачуваннями і підкупі голосів виборів з Придністров`я.

Конституційний суд має затвердити мандати більшої частини депутатів до 9 березня, після чого до кінця наступного місяця збереться новий парламент, якому буде надано 45 діб для формування уряду. Якщо цього не трапиться, Президент розпустить новий парламент і оголосить перевибори.

В день виборів влада одночасно провела успішний консультативний референдум щодо скорочення кількості депутатів парламенту з 101 до 61, а також щодо створення механізму відкликання виборцями депутата, який не впорався із своїми обов’язками. Проте результати референдуму мають реалізовуватися через тривалу процедуру затвердження в новому парламенті після консультацій з Венеціанською комісією та іншими профільними  міжнародними структурами.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації