На шляху до НАТО: які шанси в України

Олександр Поліщук

військовий дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"

спеціально для "Обозревателя"


Україна-НАТО: на шляху до втрати довіри та можливостей

На прес-конференції 28 лютого президент України оголосив про наміри внести зміни до Конституції, які визначать європейську та євроатлантичну інтеграцію "імперативом для всіх політичних сил на роки вперед". Це рішення демонструє з одного боку непевність у результатах майбутніх президентських перегонів та можливість повернення у владу реваншистських "антиєвропейських політичних сил". А з іншого боку таким чином влада фактично розписується у неспроможності вчасно реалізувати свої плани щодо проведення реформ у секторі оборони і безпеки "аби відповідати критеріям вступу до НАТО в 2020 році".

Подібні сигнали з Києва дуже серйозно впливають на формування політики щодо євроатлантичного майбутнього України як в штаб-квартирі НАТО, так і у столицях країн-членів Альянсу.

Адже використання українським політикумом тематики членства в НАТО для досягнення цілей у внутрішньополітичній боротьбі, декларативність заяв і непрофесійність чиновницького апарату в питаннях реалізації євроатлантичного курсу держави викликають роздратованість і недовіру до України з боку Альянсу.

На жаль, дилетантське відношення до співробітництва з НАТО українська влада демонструє регулярно. Так, нинішній глава Місії України при НАТО Вадим Пристайко був призначений президентом на цю посаду у липні 2017 року – практично через 2,5 роки після від’їзду з Брюсселю його попередника. У листопаді того ж року новопризначений посол публічно визнав, що у НАТО вже не перший рік незадоволені темпами виконання Річної національної програми, яка визначає перелік і терміни реалізації реформ щодо зближення України з Альянсом. Основні проблеми у реалізації євроатлантичного курсу України Пристайко пов’язував із недостатнім забезпеченням реалізації запланованих заходів людським і грошовим ресурсом.

Очевидно ці висловлювання глави Місії України при НАТО не сподобалися на Банковій, бо вже у лютому 2018 року в кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки Пристайко наполегливо переконував журналістів, що "Україна вже виконала близько чверті необхідних стандартів" і Збройні Сили України зможуть перейти на стандарти Альянсу до 2020 року.

І знову неборака не попав у необхідний показник! Адже міністр оборони у січні, а віце-прем'єр-міністр України у березні 2018 року озвучили дещо іншу "статистику": відповідно 90% і 80% виконання спланованих заходів щодо досягнення Україною стандартів НАТО.

Глава Місії України також не може заявляти, що "помиляються ті, хто вважає референдум щодо вступу України до НАТО ефективним важелем впливу на Альянс", тоді як президент оголошує наміри найближчим часом провести в Україні референдум щодо вступу до НАТО та членства в Євросоюзі. Як і не варто без попередніх консультацій з Альянсом оголошувати про готовність подати заявку на приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО напередодні чергового саміту НАТО у цьому році. Це важливий крок, який має офіційно легітимізувати статус України як країни-аспіранта Альянсу, а не бравурна заява від 10 березня, яка викликала лише дипломатичний конфуз і необхідність виправдовувань з боку Президента України.

Таку заявку Україна подавала у 2008 році напередодні Бухарестського саміту НАТО за підписом тодішніх президента України В.Ющенко, прем’єр-міністра України Ю.Тимошенко та голови Верховної Ради України А.Яценюка. Проте через попередню неузгодженість такого кроку з основними європейськими столицями, Україна замість повноцінного Плану дій щодо членства в НАТО отримала лише сурогатний щорічний план, яким користується й донині.

У цьому зв’язку виникають питання. Звідки така необґрунтована впевненість нинішньої влади, що і цього разу Альянс не проігнорує подібне звернення? І що практично зроблено для того, щоб не повторити негативний досвід?

Наші закордонні партнери замість популістських заяв очікують від України реального прогресу у впровадженні реформ. Українській владі наполегливо рекомендують рішуче і послідовно поводити трансформацію національного сектору безпеки і оборони, здійснювати незворотні зміни та нещадно викорінювати чиновницьку корупцію і безвідповідальність.

Про це жорстко говорять Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, коментуючи євроатлантичні перспективи України, а також міністр оборони США Джеймс Меттіс під час зустрічі з українським візаві на початку цього року. Подвоїти зусилля у проведенні реформ та боротьбі з корупцією закликають Україну Держдеп США у своїй заяві до річниці Революції Гідності та Верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні напередодні свого візиту до Києва.

Захід посилає зрозумілі мессиджі Україні, що виключно на підставі достовірної інформації, а не із суперечливих запевнень наших керманичів у високих досягненнях будуть прийматися рішення щодо обсягів допомоги Україні, продовження санкцій проти Росії, визначатиметься позиція щодо України на цьогорічних міжнародних зустрічах тощо.

Питання членства у ЄС та НАТО є критично важливими для України. Герої Майдану віддали за це своє життя у 2014 та сьогодні продовжують виборювати своє європейське майбутнє на східному фронті.

Тому владі не варто легковажити у цих питаннях і допускатися прикрих помилок, які не слугують авторитету нашої держави. Натомість владним функціонерам слід налагодити цілеспрямовану і системну роботу щодо досягнення критеріїв членства у НАТО і ЄС, навчитися вести відвертий та фаховий діалог із нашими закордонними партнерами, разом критично оцінювати здобутки і наполегливо працювати над подоланням проблем у національному секторі безпеки і оборони. Це дасть змогу встановити взаємну довіру та розпочати предметні консультації з партнерами щодо формулювання як поточного порядку денного у співробітництві з НАТО, так і реалістичної дорожньої карти просування України до повноцінного членства в Альянсі.

А якщо хтось не розуміє цих простих речей, то він повинен попросту піти і дати змогу професіоналам займатися предметною роботою.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації