Олександр Хара
дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
Як відомо, нафтодолари можуть нести добробут громадянам і країні в цілому або ж використовуватися виключно на потреби правлячої верхівки.
Так, минулого тижня розмір норвезького суверенного фонду сягнув одного трильйона доларів, що у 2,5 разу більше за ВВП країни! І при цьому норвезький центробанк не фінансує за рахунок усіх платників податків проблемні банки, що без перешкод викачують гроші за кордон (як, наприклад, в Україні). Навпаки, отриманий від володіння 1,3% світових цінних паперів прибуток іде на потреби п’ятимільйонної нації, яка розумно та справедливо вирішила «проблему» нафтового багатства. Зокрема, щороку уряду дозволено витрачати 3% грошей фонду на благо громадян.
Натомість дві енергетичні супердержави далі на Схід – Росія та Азербайджан – мають інше уявлення про розумність і справедливість. З початку року не вщухає низка скандалів, пов’язаних із відмиванням брудних грошей у цих країнах. Нафтовий фонтан, спрямований авторитарними правителями на Захід, уже заплямував не один десяток європейських політиків.
Упродовж 2012-2014 років зі швидкістю $3 млн на день азербайджанські корупціонери з найвищих щаблів влади, у тому числі в інтересах Москви, перекачували гроші зі своєї країни у шотландські фіктивні фірми, використовуючи хитрі схеми й банківські системи Британії, Данії та Естонії. Далі кошти конвертувалися в люксову британську нерухомість та предмети розкоші і згодом, як уже «чисті» гроші, частково переводилися в інші країни.
Але окрім збагачення власне керманичів та їхньої челяді, гроші пішли й на інші справи. Так, нещодавно стало відомо щонайменше про два випадки підкупу європейських політиків. Зокрема, 2 млн євро отримав італійський депутат Люка Волонте, який у 2013 році в Раді Європи голосував проти критичного на адресу Баку звіту щодо порушень прав людини, а баварський депутат Едуард Лінтнер, який прирівняв азербайджанські вибори до німецьких стандартів, отримав у свій фонд понад 800 тис. євро.
За даними британського видання Guardian, у 2010-2014 роках у 17 банках, включаючи таких гігантів, як HSBC, The Royal Bank of Scotland, Lloyds та Barclays, було відмито від $20 млрд до $80 млрд російських грошей. Щонайменше $740 млн належали російським кримінальним структурам, наближеним до Кремля та спецслужб. Безпрецедентна за масштабами схема відмивання грошей нараховувала понад 5 тис. компаній та 732 банківських рахунки у 96 країнах.
Федеральна резервна система США оштрафувала Deutsche Bank у січні на $425 млн, а у травні – ще на $41 млн за підозрілі операції, що мають ознаки відмивання брудних російських грошей.
Деякі аналітичні центри вже опублікували низку досліджень щодо мережі впливу Кремля на інші країни – корисних ідіотів, користолюбних політиків, псевдоекспертів, продажних журналістів, а також розгалужену мережу фінансування численних проросійських симпатиків, що отримали влучну загальну назву «Троянських коней Кремля».
Очевидно, на нас чекають подальші викриття шокуючих масштабів російського спрута та його небезпечного впливу на крихку демократичну екосистему Європи. Цьому процесу сприяють не лише можливості інформаційного суспільства, за допомогою яких чесні журналісти проливають світло на темну сторону Кремля (а чи є світла сторона?), а й налаштованість окремих країн убезпечити себе від підривного впливу.
Тому, мабуть, зовсім невипадковим є те, що новий закон США про санкції передбачає завдання для американських державних органів та спецслужб щодо виявлення російських грошей, їхнього зв‘язку з європейською політикою тощо.
На превеликий жаль, Україна, що перебуває під усіма мислимими формами агресії з боку Росії (збройної, економічної, енергетичної тощо), не вживає адекватних заходів, спрямованих на визволення із критичної залежності від путінських сателітів у системотворчих галузях – банківській сфері, енергетиці, телекомунікаціях. Цілком очевидно, що найбільш небезпечною зброєю для української держави є не російські танки, а корупція, що поєднує майже всі пострадянські еліти.
Втім, усе більш зростаюча міжнародна увага до операцій із зачистки корупційних кремлівських схем явно не оминатиме й можливих українських персон, а їхні прізвища неодмінно спливатимуть і в публічних розслідуваннях, і в закритих звітах американських спецслужб. Отже, далі буде…
Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».
