Упродовж 2017 року неодноразово траплялися ескалації, як-от поблизу Авдіївки, що опинилася на межі гуманітарної катастрофи. Проте були й перемоги, зокрема повернення додому українців, які тривалий час перебували в полоні окупантів.
Чи наблизилася Україна за 2017 рік до звільнення окупованих Російською Федерацією територій Донбасу й Криму та які найімовірніші сценарії розвитку подій наступного року? До відповіді на це та пов'язані питання долучився експерт фонду "Майдан закордонних справ", дипломат Олексій Куроп'ятник і прокоментував ситуацію для Politeka.
– Нині не досягнуто мети ні Революції гідності, ні добровольчих батальйонів. Україна не отримала незалежного уряду, квітучої держави чи звільнення територій. Нова політична еліта не виникла. Політичний режим, який сформувався після Майдану, не зміг створити ідеологію, яка хоча б якось відрізнялася від ідеології режиму Януковича. Відповідно, все це створює ризики, що окуповані Російською Федерацією українські території повернемо нескоро. Українська влада не створила умов, щоб люди, які перебувають на цих територіях, захотіли понад усе якось долучитися до нас. Та й тиск міжнародної спільноти, щоб Росія залишила ці території, не досяг критичної межі, після якої могли б бути результати.
Усе впирається в довіру українського населення та наших західних партнерів до політичної групи, яка зараз перебуває при владі. Бачимо, що сама Україна звільнити території не може, а за допомогою союзників це можливо лише в тому разі, якщо ще більше посилять санкції проти Росії та нададуть військову допомогу.
Із чого видно, що довіра Заходу до керівної групи істотно знизилася? Уже відкрито звучать погрози скасувати безвізовий режим з ЄС, який із самого початку був обумовлений тим, що це можуть зробити, якщо керівництво України буде поводитись неправильно.
Ніщо не вказує на те, що Захід допоможе Україні звільнити Крим і Донбас. Найімовірніше, Євросоюз та США чекатимуть, чим завершаться чергові вибори в Україні в 2019 році. Тобто ситуація переходить у заморожений, болотний стан.
Центральна влада в Києві не виконує функцію об’єднувального начала. Скомпрометовано весь керівний клас – і владу, й опозицію. Нема з кого вибирати альтернативу. Бачимо, що реформи, які проводить керівний клас, мають зворотній ефект. Їхній зміст суто протилежний тому, що проголошують. Це створює дуже непривабливу ситуацію. Коли жодна політична група не має довіри, нація буде розхитуватися, слабнути, посилюватимуться регіональні, внутрішні суперечки.
Росія користуватиметься негараздами, які створює український політичний клас. Тим паче російська бізнес-еліта в українській економіці як була присутня, так і продовжує тут лишатися. Українська влада за майже чотири роки після Революції гідності так і не вийшла з-під впливу РФ, не стала самостійним гравцем.