Олег Бєлоколос
дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
12 грудня Республіка Кенія, як завжди і вже в 54-й раз, урочисто святкує свій День незалежності, або, як його ще там часто називають, Jamhuri Day (Jamhuri мовою суахілі означає «республіка»). Однак цей рік видався явно непростим для цієї східноафриканської країни. Так що ж, власне, там сталося та чи є приводи для святкування й позитивних очікувань від наступного року? Адже Кенія, яка займає вигідне стратегічне положення з огляду на зручний доступ до ринків Африки, Близького Сходу, Європи та Азії, є ключовою країною регіону з точки зору забезпечення стабільності, і будь-які потрясіння в ній можуть серйозно вплинути на загальну безпекову ситуацію в цій частині світу.
Слід зазначити, що й Україна зацікавлена у стабільній і процвітаючій Кенії. Адже ця країна, де знаходиться наше єдине посольство в регіоні, може бути джерелом корисної інформації про ситуацію в цій частині континенту, гарною можливістю для просування продукції наших виробників на тамтешній ринок, зручним пунктом для підтримання контактів з міжнародними організаціями, розташованими в Найробі, та популярним туристичним напрямком.
Отже, 8 серпня цього року в Кенії пройшли одночасні вибори президента, парламенту та місцевих органів влади. Чому вони були такі важливі?
Мабуть, слід згадати, що президентські вибори 2007 року вилились у масові заворушення. Загинуло 1133 особи, а сотні тисяч кенійців були змушені залишити свої домівки, побоюючись за власну безпеку. У країні виникла реальна загроза гуманітарної кризи. Економіка Кенії зазнала колосальних збитків, насамперед це стосувалося сфери туризму. Тоді, завдяки зусиллям міжнародних посередників, у тому числі колишнього Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, шляхом компромісу вдалося врегулювати протистояння між владою та опозицією. Між тим відомо, що давніми проблемами Кенії були й досі залишаються вкорінений трайбалізм та міжконфесійні протиріччя, що останніми роками відчутно загострилися.
Тривожним дзвінком для громадськості стало вбивство саме перед виборами Кріса Мсандо, чиновника високого рангу – керівника департаменту, відповідального за ідентифікацію виборців та передачу результатів волевиявлення. Були й певні питання щодо спроможності кенійських правоохоронних структур забезпечити відповідний порядок у ході виборів та стосовно самого процесу їхньої організації, необхідну фінансову підтримку якому надавали США та Євросоюз.
За посаду президента боролися чинний глава держави Ухуру Кеніата, син першого президента Кенії й представник найбільшого тамтешнього племені кікуйю, та досвідчений лідер опозиції Рейла Одінга, який балотувався на виборах у 1997, 2007 і 2013 роках та користується підтримкою свого племені луо. Сприяння Кеніаті надавала створена у вересні минулого року «Ювілейна партія», а Рейла Одінга йшов на вибори на чолі Національного Суперальянсу (НАСА), що об’єднав майже всі опозиційні групи.
У день виборів спостерігачі повідомляли про доволі високу явку, довжелезні черги до дільниць і навіть один випадок народження дівчинки під час того, як її відповідальна мама очікувала на можливість віддати свій голос за улюбленого кандидата. Самі вибори пройшли відносно спокійно. Після підрахунку 95,3% бюлетенів лідирував Ухуру Кеніата з приблизно 54% голосів. Натомість, за наявною на той час інформацією, Рейла Одінга набрав трохи більше 40%.
Відповідно, згодом виборча комісія оголосила переможцем виборів Ухуру Кеніату. Тоді як кандидат від опозиції Рейла Одінга стверджував, що інтернет-систему виборчої комісії зламали, щоб вплинути на результати. Саме тому 1 вересня Верховний суд Кенії вперше в історії країни анулював результати президентських перегонів. Зокрема, суд послався на порушення під час проведення виборів та постановив провести новий тур протягом 60 днів.
Повторні президентські вибори також виграв чинний глава держави. У перевиборах мали взяти участь і Одінга, і Кеніата, однак 10 жовтня опозиціонер Одінга відмовився брати участь у виборах, оскільки, за його словами, не було усунено недоліки у виборчому процесі. Під час масових акцій протесту в ході повторних президентських виборів загинули шестеро людей. Загалом, за інформацією ЗМІ, упродовж останніх трьох місяців жертвами зіткнень із поліцією стали понад 50 осіб.
28 листопада Ухуру Кеніата склав присягу президента Кенії. Церемонія інавгурації політика на другий президентський термін відбулася на стадіоні у столиці країни Найробі. Подію відвідали десятки тисяч людей, також на церемонії були присутні глави низки африканських держав. При цьому, як зазначали ЗМІ, одночасно з інавгурацією в інших районах Найробі відбувались сутички поліції з прихильниками опозиції, які намагалися провести мирну демонстрацію в пам'ять про загиблих у країні за останні місяці політичного протистояння.
Хотілося б сподіватися, що тепер пересічні кенійці нарешті займуться своїми буденними справами, підприємці зітхнуть із полегшенням, а іноземні туристи знову насолоджуватимуться дивами всесвітньо відомих сафарі.
Разом з тим можна констатувати, що девіз «Харамбе» (Harambee) на кенійському державному гербі, який з мови суахілі можна перекласти як «діяти разом/згуртуватися», на жаль, поки не став дороговказом для всіх кенійських політиків, що додає елементи невизначеності в можливі прогнози розвитку ситуації в наступному році.
Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».
