Нова Холодна війна: історичний час Росії збігає

Бомбардування Сполученими Штатами Америки військ Асада в Сирії, введення проти Російської Федерації жорстких санкцій, ймовірне надання Україні летальної зброї – вочевидь, це далеко не те, чого очікували від адміністрації американського президента Дональда Трампа у Кремлі. Адже Путін під час бізнес-форуму «Росія-США» у червні 2017 року, бідкаючись, що «відносини між його країною та США знаходяться на найнижчій точці з часів «холодної війни», просив бізнес повпливати на Трампа.

Та, вочевидь, нічого не вийшло. Росія та США вкотре обмінялись «люб'язностями»: санкції проти РФ в обмін на 755 висланих дипломатів США.

Наскільки далеко це може зайти? Чи зможе Росія вистояти у новій «холодній війні» проти США?

На ці та інші питання «Вголосу» відповів міжнародний експерт фонду "Майдан закордонних справ", дипломат Олександр Хара.

У відповідь на введення Сполученими Штатами Америки антиросійських санкцій Росія висилає 755 дипломатів. Про що це свідчить?

Олександр Хара: Путінська політика останніх чотирьох років призвела до втрати довіри Вашингтона та усвідомлення того, що з Путіним неможливо домовитись. А його політичний режим становить загрозу не лише власним громадянам, а й світу. Пригадаймо, як американці намагались безрезультатно домовитись з Кремлем щодо Сирії, де Путін підтримує кривавий режим Асада, а також примусити його виконувати домовленості щодо припинення війни на Сході України. Вашингтону не потрібні результати розслідувань, щоб вони підтвердити і без того наявні розвідувальні дані стосовно тих, хто знищив в українському небі цивільний літак «Малайзійських авіаліній». Але все ж таки останньою краплею стало нахабне втручання Кремля у демократичний процес виборів у США.

А тому санкційний зашморг для Кремля посилився. На це у Путіна «витончено» відреагували суттєвим скороченням квоти на кількість американських дипломатів в РФ. Втім, схоже, це остання можливість для красивої відповіді, далі ми спостерігатимемо за конвульсіями Росії.

Росія настільки сильно залежить від США?

О.Х.: Впродовж останньої чверті століття кожний американський президент намагався почати свою каденцію з конструктивних та позитивних взаємин з Москвою. На Заході сподівались, що з крахом комунізму Росія ставатиме відповідальним членом світового співтовариства. Втім, такі спроби неодмінно закінчувалися охолодженням стосунків, а очікування виявлялися марними.

Сучасна російська політична еліта, здебільшого пов'язана з силовими структурами, почала себе почувати впевненіше після тривалого росту цін на енергоносії. І от через це у Кремлі задумали відновити геополітичну «велич». Так, розмір російської економіки переважає над великою кількістю європейських держав, вже не говорячи про республіки колишнього СРСР. Втім, у порівнянні з США та економічними центрами ЄС – економіка Росії є карликом без шансів зменшити розрив. Москва компенсувала свою технологічну відсталість, брак професійних управлінців та обмаль фінансів для великих проектів співробітництвом і торгівлею з США та ЄС. Причому, обсяги такої взаємодії з останнім в рази перевершують американсько-російське співробітництво.

Отже, діалог з Вашингтоном базувався не на економіці, а на питаннях ядерної рівноваги. Здебільшого, це скорочення наступального ядерного озброєння та вирішення окремих міжнародних проблем. Разом з тим, сучасна Росія не має позитивного порядку денного. Кремль створює проблеми і намагається продати Штатам свою «конструктивну» роль – зменшення шкоди окремим країнам чи світу в цілому.

Якими будуть наслідки цієї «холодної війни» для Росії?

О.Х.: Додам, що на відміну від часів «холодної війни», у сучасній Росії немає ресурсів для цього протистояння. Економіка не витримає тривалого навантаження, а технологічна відсталість не дозволяє не лише скоротити відстань, а й навіть утримати працюючими надзвичайно важливі для Росії галузі – енергетичну та ОПК. Подивимось, як російська електроенергетика працюватиме без «Сіменс», а газові та нафтородовища розроблятимуться без західних ТНК. Немає вже і комунізму з його репресивним апаратом.

Разом з тим, путінський режим небезпечний тим, що, по суті, є ревізіоністським та підтримує будь-які деструктивні сили, що протистоять сучасному ліберально-демократичному порядку на Заході та встановленій за результатами Другої світової війни міжнародно-правовій системі. «Путінократія» є навіть більш необмеженою політичними та правовими рамками, ніж радянська владна конструкція. Очевидно, задля збереження свого фізичного існування путінський режим може вдатися до надзвичайно небезпечних кроків.

Що може зупинити нинішню «холодну війну»? Доки триватиме ця конфронтація?

О.Х.: У Росії, що стрімко архаїзується, немає шансів протидіяти відкритій системі, заснованій на цінностях та принципах США. Адже без свободи особистості немає вивільнення креативної енергії людини, без свободи політичної – немає свободи економічної, а без свободи економічної не може бути прогресу та добробуту. І це, зокрема, доведено історією протистояння у «холодній війні».

Росія отримає поразку у вигляді недосягнення своєї мети, втрати часу і ресурсів, які могли б її витягнути із смертельної пастки. Чи буде це зміна режиму, розпад РФ чи що щось інше – побачимо. Але в будь–якому разі історичний час Росії збігає.

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації