Парад сумнівної спроможності

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олександр Поліщук

Генерал-майор Збройних сил України в запасі

експерт фонду «Майдан закордонних справ»


На завтрашньому військовому параді на Красній площі в Москві ми не побачимо крилатих ракет з ядерною енергетичною установкою, як і міжконтинентальних балістичних ракет РС-28 «Сармат» або самохідних лазерних бойових модулів. У найкращих традиціях напівбрехні, яку Москва піднесла до рангу офіційної політики сучасної Росії, з усього «арсеналу відплати», що його презентував «новий-старий» очільник Кремля на Федеральних зборах 1 березня цього року, у парадному строю будуть представлені лише декілька зразків військової техніки. Та й ті лише умовно можливо вважати новими. А їхній показ має виключно пропагандистський характер.

Так, у повітряному ешелоні можна буде побачити новий винищувач п’ятого покоління Су-57, прототип якого було випробувано ще у 2010 році. Терміни серійного виробництва цього літака, починаючи з 2015-го, рік у рік переносяться через брак коштів. Виходячи з обмежених ресурсних та виробничих можливостей, Росія має в планах закупити для своїх збройних сил усього 12 Су-57. Водночас прямі конкуренти цього літака, американські винищувачі п’ятого покоління F-22 (з 2005 року) у кількості 195 одиниць та 280 одиниць надсучасного F-35A Lightning II (з 2015 року) знаходяться на озброєнні ЗС США. Всього до 2035 року передбачається закупити близько 2400 F-35 для військово-повітряних сил США та 3100 одиниць додатково – для їхніх основних партнерів. Плани на закупівлю F-35A та його експортних модифікацій мають Велика Британія, Італія, Нідерланди, Австралія, Канада, Данія, Норвегія й Туреччина. Цікаво, що Індія, яка виступила одним з основних інвесторів проекту створення російського Су-57, нещодавно ініціювала перемовини зі Сполученими Штатами щодо можливості придбання F-35.

Також у повітряному параді в Москві візьмуть участь два МіГ-31К, які мають на озброєнні ракетний комплекс «Кинджал». Літак МіГ-31 є модернізованим варіантом радянського винищувача 70-х років минулого століття МіГ-25. Водночас і гіперзвукова ракета комплексу «Кинджал» є, зрештою, лише гібридною версією добре знаної з 1980-х авіаційної ракети Х-15. Такий симбіоз дещо модернізованого радянського озброєння свідчить про те, що Росія нездатна в сучасних умовах на значні технологічні прориви у виробництві військової техніки.

На підтвердження цього решту повітряного компоненту параду становитимуть винищувачі Су-35 (роки виробництва 1988-1995), МіГ-29 СМТ (1983), вертольоти Мі-28Н (1996), Ка-52 (2008), Мі-26 (1977), бомбардувальники Ту-160, Ту-22М3 (1987), Ту-95 (1956) та інша радянська авіаційна техніка.

У наземному компоненті параду буде представлена мобільна версія стратегічного ракетного комплексу РС-24 «Ярс», що перебуває на озброєнні ЗС РФ з 2009 року. У сучасній модифікації комплекс здатний уражати цілі на відстані 12 тис. км балістичними ракетами з 10 роздільними ядерними боєголовками. На сьогодні Росія має на озброєнні 73 ракетних комплекси РС-24 «Ярс», зокрема 63 мобільних та 10 стаціонарних. Була спроба розробити на основі РС-24 бойовий залізничний ракетний комплекс «Баргузин», платформу для якого мали виготовляти в Маріуполі. Але наразі цей проект закрився назавжди.

Крім того, на параді можна буде побачити інший російський оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер-М», ракети якого послужили прототипом для комплексу «Кинджал».

У параді також братиме участь основний бойовий танк Т-14 «Армата», який вперше був продемонстрований у 2015 році. Зі ста запланованих до виробництва до 2020 року танків на сьогодні випущено лише 20, що ставить під сумнів реалістичність планів. У відповідь на виробництво в Росії Т-14 «Армата» німецький концерн «Рейнметал» створив нову  130-мм гармату для танка «Леопард-2» та на 50% посилив бронювання танків «Леопард-1», обладнаних  120-мм гарматою. Крім того, Німеччина спільно з Францією розробили «основну наземну бойову систему», яка зводить нанівець всі переваги, які на цей час має Т-14 «Армата».

Із озброєння зенітно-ракетних військ на параді демонструватиметься ракетно-гарматний комплекс С-400, що перебуває на озброєнні ЗС РФ з 2007 року та має радіус бойового застосування до 400 км. Зараз комплекс використовується для прикриття російських військ у Сирії та в окупованому Криму. Більш сучасним є комплекс С-500, виробництво якого було анонсовано ще у 2015 році. Згідно з планами 10 дивізіонів мали бути переозброєні С-500. Однак і в цьому випадку плани з виробництва зірвані.

Інші зразки зенітно-ракетного озброєння будуть представлені комплексами «Панцир-С» (на озброєнні з 2008 року), «Бук-М2» (з 2008 року) і «Тор-М2» (з 1986 року).

«Родзинками» цьогорічного параду росіяни намагаються зробити бойову машину вогневої підтримки «Термінатор», а також робототехнічні комплекси «Уран-6» і «Уран-9».

Виробництво БМВП «Термінатор» розпочато у 2011 році, на сьогодні поставлено 10 одиниць у ЗС Казахстану та 10 одиниць – у ЗС РФ.

Розмінувальний робототехнічний комплекс дистанційної дії «Уран-6», вироблений у 2014 році, росіяни застосовували під час операції в Сирії.

Натомість бойовий робототехнічний комплекс «Уран-9» призначений для дистанційної розвідки і вогневої підтримки загальновійськових, розвідувальних та антитерористичних підрозділів. За своїми характеристиками він поступається новітній українській розробці – безпілотній наземній бронемашині «Фантом-2», яка була вперше експонована на міжнародній оборонній виставці у Вашингтоні AUSA-2017. За інформацією ДК «Укроборонпром», «Фантом-2» уже цьогоріч надійде на озброєння Збройних сил та використовуватиметься в операції на сході України.

Серед інших перспективних зразків озброєння на московському параді будуть представлені БМП «Курганець», БТР «Бумеранг» і броньований корпусний автомобіль «Патруль».

Решта парадної бойової техніки – здебільшого мотлох пізніх радянських часів на кшталт Т-72Б3, БМД-4М, БМД-МДМ, «Мста-С» та БМП-3.

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації