План «Анаконда»

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олександр Хара

дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"


Як відомо, думки матеріалізуються, якщо в них тривалий час вкладати психічну енергію та віру («по вірі вашій буде вам дано»). Прихильники конспірологічних теорій, а таких серед росіян та адептів «руского міра» – сила-силенна, здавна вірили, що в Ленглі (штаб-квартира ЦРУ), у найтаємнішому та найважливішому сейфі лежить план поступового придушення Росії (так званий план «Анаконда»). І не важливо, що факти свідчили про протилежне, а майже кожен президент США починав свою каденцію з бажання поліпшити взаємини з Москвою.

І ось наполеглива агресивна політика Володимира Путіна, яка велася впродовж останніх чотирьох років, дала свій результат. Спочатку Сенат, а згодом і Палата представників приймають білль такого змісту, що мав би бути в міфічному плані «Анаконда». Не вдаючись у подробиці, коли та в якому вигляді цей білль набуде чинності, поглянемо на його значення та зміст.

Конгресмени вирішили зберегти послідовність та адекватність зовнішньополітичного курсу на російському напрямі, визначивши законом його ключові положення, а також обмежити поле для маневру норовистого та іноді непередбачуваного президента.

Документ кодифікує всі наявні американські санкції проти РФ (які запроваджувалися виконавчими указами президента Барака Обами) та встановлює таку процедуру, що без дозволу Конгресу президент не може ані скасувати їх, ані модифікувати. Навіть заблокована нерухомість російського посольства, яку використовували спецслужби під дипломатичним прикриттям, не може бути повернута лише за його бажанням.

На Російську Федерацію покладено безпосередню відповідальність за насилля на Сході України, а також загибель американського громадянина – члена спостережної місії ОБСЄ.

Президент США має звернутися до уряду РФ із вимогою вивести всі російські військові формування з Грузії, України та Молдови, повернути контроль над кордонами цих держав їхнім законним урядам, відмовитись від підривної політики щодо законно обраної влади означених країн. Дотримуючись основоположного принципу: «порушення права права не породжує», Сполучені Штати ніколи не визнаватимуть територіальних змін, що відбулися з використанням сили з боку РФ, отже, незаконною вважатиметься окупація Абхазії, Південної Осетії, Криму, Східної України та Придністров’я.

За задумом законодавців, під санкції потраплятимуть російські офіційні особи, пов’язані з ними особи та родичі, причетні до незаконного інвестування чи приватизації державних підприємств вартістю понад 10 млн дол.

Щороку уряд має звітувати стосовно результатів боротьби із незаконними фінансовими операціями Російської Федерації.

За півроку Конгрес очікує від міністерства фінансів, держдепартаменту та розвідки розлогого звіту про російський олігархат, «кооператив «Озеро», родичів та друзів, а також іноземців, що отримують зиск від близькості до Кремля. І, до речі, дехто в ЄС, а можливо й в Україні також може почати нервувати, бо якщо американська державна машина почне розв’язувати складний клубок корупційних зав’язків, без політичних потрясінь у деяких столицях явно не обійдеться.

Але зі зрозумілих причин стурбованість європейців викликали наміри американців запровадити санкції проти іноземних компаній, що сприяють розбудові російських енергетичних трубопроводів. Формулювання білля Палати представників дещо м’якше, ніж у сенатському варіанті: «Президент, координуючи свої дії з європейськими союзниками, може запровадити п’ять або більше санкцій…». Втім, державна політика визначає «стримування проекту «Північний потік – 2» у зв’язку із його впливом на європейську енергетичну безпеку, енергетичні ринки Центральної та Східної Європи…». Так, американці намагаються розширити свою присутність на привабливому європейському енергетичному ринку, що, до речі, повністю співпадає з енергетичною політикою ЄС, спрямованою на диверсифікацію джерел енергоресурсів і зменшення залежності від одного постачальника (РФ). Очевидно, що це не вписується в плани деяких німецьких бізнесових кіл, які чи то за кремлівські нафтові гроші, чи то за інерцією «східної політики» (покращення взаємин з СРСР, а згодом і з РФ) лобіюють проект, який дехто розцінює як новий «пакт Молотова-Ріббентропа», тобто стратегічний союз між Берліном і Москвою, що дозволить Кремлю відновити сферу впливу щонайменше над країнами колишнього СРСР та соціалістичного табору.

Американські конгресмени подбали й про протидію російським впливам у Європі та Євразії. За три місяці вони очікують на всебічне дослідження щодо ролі російських грошей та впливів на вибори, політичні процеси та політиків, неурядові організації у країнах регіону.

Під моніторинг також потраплять усі російські ЗМІ (засоби масової пропаганди), які діють на території РФ і за кордоном.

Звичайно, «уся ця русофобія» може припинитися. Але для цього путінському режиму потрібно відмовитись від агресивної зовнішньої політики, звільнити окуповані території, припинити красти у власного народу та корумпувати європейські країни. Напевно, це занадто високі вимоги для Путіна та його поплічників, отже, режим має бути придушений. Від цього виграють усі – і росіяни, і світ…

Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації