Україна має стати членом Шенгенської зони. Про це заявив український президент Петро Порошенко, коментуючи надання Євросоюзом безвізового режиму нашій державі.
За словами Порошенка, зараз українці можуть їздити без віз у 52 країни. Пізніше цей перелік розшириться завдяки безвізовому режиму з країнами ЄС. Він також підкреслив, що за його дорученням будуть проведені переговори з країнами так званої "білої шенгенської зони". Це ще близько 30 держав Центральної і Південної Америки, Азії та окремих країн Європи, щоб і з ними також встановити безвізовий режим.
Наскільки реально для України стати членом Шенгенської зони і що для цього потрібно зробити, проаналізував в ефірі радіостанції Голос Столиці дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ" Олександр Хара:
«Давайте почнемо з того, чому президент саме зараз заговорив про цю Шенгенську зону, після безвізу і навіщо була зібрана ця прес-конференція у неділю, де він намагався показати великий позитив виконання майже всіх своїх передвиборчих обіцянок перед українським народом. Безвіз — це була певна підміна понять, що європейська інтеграція — це, власне, і є безвіз. Насправді ні. Ми розуміємо, що влада за браком досягнень в інших сферах, перш за все, у припиненні війни, відновлення економіки, намагається показати те, що є позитивне. Жодних немає у мене заперечень щодо безвізу з ЄС. Це надзвичайно позитивна річ і в політичному і в економічному сенсі, навіть з точки зору ідеології.
Але він намагається пропонувати українському суспільству інші речі, які будуть підштовхувати та підтримувати його далі. Бо він, звичайно, вже замислюється про другий термін президентства і він має щось сказати. Чи потрібен нам Шенген? Це питання відкрите, оскільки чи можемо ми його досягти, принаймі, при каденції цього президента. Я думаю, що це неможливо, оскільки Шенген — давайте згадаємо, що це таке. Була угода 1985 року, Конвенція 1990 року, спочатку серед країн, які на той час не були європейською спільнотою як такою, а потім це було інтегровано в документи ЄС і там є такий сенс: по-перше, спільні зовнішні кордони мають відповідати певним стандартам, бути безпечними. Потім друге — це співробітництво між правоохоронними органами всередині цих країн, щоб можна було унеможливити використання цих правил шенгенських злочинцями або недобросовісними громадянами. І чи може Україна отримати доступ до такої бази даних, це надзвичайно важлива річ.
По-друге, забезпечити зовнішні кордони. Я думаю, що під час, коли в нас іде війна з РФ, у нас є адміністративний кордон з Кримом, у нас є невизначений статус територій Донбасу, у нас є недемаркована ділянка кордону з Приндінстров'ям, тобто з Молдавською республікою, а я маю на увазі Придністровську республіку, контрольовану РФ. От це перший момент. Другий момент, у нас немає законів про колаборантів і тих, хто в Криму зрадив нашу державу. Вони не є зафіксовані як злочинці, хоча вони не є терористами, вони зможуть використати можливість отримати цей паспорт, щоб подорожувати країнами ЄС і таким чином можуть виникати небезпеки як в Україні, так і в європейських країнах в зв'язку з цим. Другий момент — наприклад, співробітництво між поліцейськими органами країн ЄС і там передбачається, що навіть можна одній країні поліцейським пересікати кордон з іншою країною для того, щоб зупинити злочинців і таке інше. Можете уявити нашу поліцію корумповану, я не кажу про те, що начебто є реформованим і є позитиви, безперечно, є позитиви в реформуванні нашого МВС і не вся система реформована і чи можна передбачити таке пересікання кордону нашими співробітниками поліції.
Третє — це, звичайно, корупція як така, яка може дозволити і влазити в базу даних і змінювати базу даних, або утримувати документи. Ці всі небезпеки абсолютно прозорі для європейців і європейці на це не будуть йти, допоки ми не закриємо ці прогалини, починаючи з того, що ми в стані війни, вони розуміють це. Друге — ці прогалини з точки зору фізичного захисту кордону, третє — це нереформована система правоохоронних органів України. Це загрози європейцям, які вони, звичайно, будуть брати до уваги. Ще один момент — це, власне, європейські настрої, бо ми бачимо, що один із головних пунктів, чому британці прийняли рішення вийти з ЄС — це спільний простір для громадян, незважаючи на те, що питання не є частиною Шенгену в тому сенсі, що не потрібна віза окремо для Британії. Там потрібна віза, але вони співпрацюють з правоохоронними органами з іншими країнами. І в інших країнах ріст незадоволення міграційною політикою при приїзді мігрантів і громадян інших європейських країн, вони все ж ставлять під сумнів взагалі, чи буде існувати Шенген в тому сенсі, в тому вигляді, який він є, чи він буде модифікуватись. Тимчасові кордони або пункти перевірки документів, що, звичайно, порушило Шенген, але це був крок захистити себе від неконтрольованого напливу інших громадян і емігрантів», — сказав Хара.
Раніше експерт-міжнародник Віктор Шлінчак в ефірі "ГС" заявив, що Україна ніяк не може вплинути на Єврокомісію, тому на безвізовий режим в кращому випадку слід очікувати до кінця весни.
Також політичний експерт Яніна Соколовська в ефірі Голосу Столиці звернула увагу, що Європейський Союз став для українців синонімом мрії і хорошого життя.