Олег Бєлоколос
дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
У середу, 2 серпня, очільник Сполучених Штатів Дональд Трамп підписав закон про розширення санкцій щодо Росії, Ірану та Північної Кореї, вплив якого на розвиток ситуації у світі вочевидь потребуватиме окремого й ретельного аналізу.
Водночас саме зараз було б корисним згадати, що в ході численних дебатів протягом усього передвиборчого процесу Дональд Трамп неодноразово говорив про переваги співпраці з Росією, надто коли йшлося про боротьбу з тероризмом та Ісламською державою. Однак уже після перших ста днів перебування Трампа на посаді президента стало зрозуміло, що в реальності Вашингтон використовуватиме РФ настільки, наскільки вона зможе бути корисною при вирішенні того чи іншого окремого глобального завдання, що буде актуальним для США в конкретний момент. В інших ситуаціях її амбіції намагатимуться стримувати.
Саме так і сталося: у Вашингтоні не змогли стерпіти нахабне втручання Росії в останні президентські вибори в США. Звісно, зіграли свою роль також інші чинники: недовіра значної частини американського істеблішменту до Москви та втрата перспективної зацікавленості американського бізнесу в російському ринку.
Можна констатувати, що між США та Росією лежать глибинні протиріччя фундаментального змісту, подолати які не зможе жодна ситуативна угода чи окрема домовленість. Протистояння Білого дому та Кремля, як і під час холодної війни, базується на гострому геополітичному суперництві, різних політичних системах і морально-ціннісних орієнтирах.
Підсумовуючи, вірогідно слід погодитись з поінформованим джерелом у російському «Альфа-Банку», яке напередодні зазначило: «Надії на покращення російсько-американських відносин розвіялися».
Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».
