Прісної води майже не залишилося: Крим перетворюють на зону екологічної катастрофи

Якщо не можете забезпечити жителів окупованої території прісною водою - йдіть. Коли ми повернемо нашу територію, ми зможемо повернути все, як було.

Заявив експерт фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смєлянський у коментарі для «ФАКТИ».

- У Криму зараз насправді сумно. Особливо в агробізнесі. Справа в тому, що 85 відсотків потреби в прісній воді раніше покривала Україна. Надходила вода з Дніпра. А зараз її немає. Страждають і звичайні жителі. Ні, величезних черг до бочки з питною водою в Криму поки немає, але до цього може призвести політика окупаційної влади. Зараз на півострові діє режим жорстокої економії.

Північний Крим дуже залежить від прісної води. Адже раніше ці території називали «голодним степом». Урожай там є, якщо існує полив. На дощі розраховувати не доводиться. Опади тут украй рідкісні. Прісна вода в північних і східних регіонах Криму є, але в невеликій кількості. Доводиться вибирати, використовувати її для поливу або для побутових потреб населення. Є й інша вода - з підвищеним вмістом солей. Відсотків 70 зеленої рослинності в цій частині півострова просто висохло починаючи з 2014 року, коли прийшли окупаційна влада.

В принципі, історично, Північний Крим і раніше був пустелею. Але коли в 1964 році був побудований Північно-Кримський канал, «голодний степ» перетворився на оазис. Почали висаджувати виноградники, навіть рис. Регіон змінився. Але у природи є здатність повертатися до свого первісного стану. Перестала надходити вода, починаючи з 2014 року всі потихеньку знову перетворюється в напівпустелю.

- Невже окупанти не розуміють всю небезпеку ситуації?

- Окупаційна влада намагалася якось вирішити цю проблему. Була навіть пропозиція направити річку Кубань якимось чином до Криму. Але навряд чи цей проект буде коли-небудь реалізований. І водний баланс Кубані не відповідає водному балансу Дніпра. Крім цього, в тому районі є і свої проблеми з водопостачанням. А саме перенаправлення води? Як воно буде здійснюватися? Це дуже дорогий проект і для Росії, в її сьогоднішньому стані непідйомний. Та й за великим рахунком - безглуздий.

Росія також планувала побудувати в Криму так звані опріснювачі солоної води. Але вже і самі окупанти визнали, що і цей проект неможливо реалізувати. Існуючі на сьогоднішній день технології з опріснення дуже енерговитратні. Щоб цей проект запрацював - потрібно побудувати на півострові десять атомних електростанцій по потужності Запорізької.

У Росії розглядалося питання поливу в Криму конденсатними водами, наприклад, фруктових садів. В принципі, був би можливий перехід на крапельне зрошення і в цілому в агробізнесі. У світовій практиці існують такі технології. Але давайте не забувати, що Крим - це невизнана світовим співтовариством територія, сіра зона. Хто буде займатися інвестиціями в сіру зону? Думаю, що бажаючих буде дуже мало. Сучасні західні технології, які б дозволили налагодити краплинне зрошення конденсатними водами сюди не прийдуть.

- І як в результаті місцеві «влада» зараз вирішує цю проблему?

- Окупанти пішли іншим шляхом. Вони почали хижацьким чином викачувати прісну воду з підземних горизонтів. Але ви ж знаєте, що в природі порожнечі дуже швидко заміщаються чимось іншим. У нашому випадку, в підземні резервуари, де раніше була прісна вода, ринула вода солона. Поливати нею, звичайно ж, не можна. Відбувається засолення грунту. Крім того, починають міліти ріки, озера.

- А що з питною водою?

- Перебої з питною водою відчувають і мешканці Криму. По-перше, у багатьох регіонах півострова воду вже давно подають за графіком. А по-друге, якість цієї води далеко не найкраща. Інший раз з крана тече якась незрозуміла рідина з водоростями, інший раз - солона вода.

Зникає прісна вода і з водосховищ. Адже вони всі будувалися виходячи з рішення проблем конкретного регіону. Починали будувати водосховища ще в 30-і роки. Останнє було побудовано в 70-тих. Але яким було населення в 70-му році і яке зараз? За опублікованими даними, в Білогірському водосховищі вистачить запасів лише до кінця липня. В крайньому випадку - до кінця 2018 року.Що буде далі - не важко собі уявити.

Крім агробізнесу та побутових потреб жителів Криму, прісна вода використовується і у виробництві. Дуже багато води споживає, наприклад «Кримський титан», інші промислові підприємства. Якщо вони продовжать роботу в тому ж обсязі, що зараз, то вони будуть відбирати питну воду у жителів Криму.

- Які у окупантів варіанти виходу з такої критичної ситуації?

- Що залишається окупаційній владі для вирішення проблеми з прісною водою, з огляду на те, що жоден з проектів, перерахованих вище, швидше за все, не запрацює? Можливо, йти на переговори з Україною? Але не думаю, що наша сторона взагалі піде на такі переговори. Про що розмовляти? Про повернення на півострів води з Дніпра? Мовляв, тут же і проукраїнські жителі так само залишилися. Так, в Криму багато хто підтримує Україну і це важке питання. Вибачте, але за ситуацію на окупованій території несе відповідальність окупаційна влада. Про що домовлятися? Про продаж прісної воли Криму? Не думаю, що таке рішення може бути розумним. Якщо не можете забезпечити жителів окупованої території прісною водою - йдіть. Коли ми повернемо нашу територію, ми зможемо повернути все, як було.

Інший варіант для Путіна - спробувати прорватися на материкову частину України - в Херсонську і Запорізьку області. Але Росія не може не розуміти, що світова спільнота навряд чи схвалить таке вторгнення. Це вже буде відкрита агресія проти суверенної держави, яку не сховаєш за псевдореферендумами.

Фото: Свідок