Олег Бєлоколос
дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
На нещодавньому саміті «Великої двадцятки» в Гамбурзі лідери держав-учасниць серед іншого обговорювали питання міграції, насильницького переміщення осіб та біженців і відзначили необхідність посилення координації між собою та іншими країнами у тому числі в рамках процесу під егідою ООН, що має бути формалізований у 2018 році. Між тим, проблема біженців навряд чи може чекати так довго, адже набула останнім часом неабиякої гостроти, зокрема в ЄС.
Через більш ніж два роки після початку так званої кризи біженців у Європі ЄС усе ще продовжує шукати рішення цієї проблеми. Однак уже сьогодні можна визначити декілька чинників, що проявилися впродовж останніх років, є актуальними зараз і суттєво впливають як на саму ситуацію з біженцями, так і на перспективи її розв’язання.
Перше. Європа не змогла продемонструвати єдність, адже в питанні біженців тиск економічно сильних держав, таких як Німеччина, не спонукає східноєвропейські країни приймати більше шукачів притулку, а неприйняття біженців у Східній Європі виявилося доволі сильним.
Друге. Європейці усвідомили, що лише частина прибулих є біженцями від війни, терору й переслідування; значна частина з них мають інші міркування, зокрема соціально-економічні.
Третє. Розв'язати проблему біженців у країнах походження без підтримки тамтешніх еліт не вдається, а вони часто не зацікавлені в тому, щоб утримувати своїх громадян від еміграції. Окрім того, часто йдеться про величезні суми, які надходять у ці країни як грошові перекази від мігрантів із-за кордону, що підтримує відповідні бюджети.
Четверте. Виявилося, що в багатьох випадках до транспортування біженців були і є причетними організовані злочинні угруповання з різних країн, що вимагає скоординованих зусиль як правоохоронних органів, так і міграційних служб.
П’яте. Стало очевидним, що лише частина біженців може швидко інтегруватися в західні суспільства, спроможна й готова працювати. Решта – невизначений час розраховуватиме лише на соціальну допомогу.
При цьому є підстави вважати, що кількість різноманітних біженців лише зростатиме. Так, за даними Африканського банку розвитку, із 10-12 мільйонів африканців, які щороку виходять на ринок праці, лише 3 мільйони знаходять роботу й таким чином є потенційними мігрантами до ЄС. До них можна додати біженців із Близького та Середнього Сходу, кількість яких хоча й зменшилася за останній рік, але все ще залишається значною.
Очевидно, що потрібні якісь спільні стандарти ЄС щодо біженців, більша транспарентність у цій сфері та визначення рівня так званих гуманітарних квот, що є вкрай проблематичним на тлі надзвичайної чутливості цієї теми майже у всіх європейських країнах.
Тобто наразі вирішення питання щодо біженців у Європейському Союзі продовжує залишатися відкритим і явно потребуватиме подальшої уваги з боку членів ЄС на національному рівні та його відповідних спільних організаційних структур.
Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».
