Богдан Яременко
дипломат, голова правління фонду "Майдан закордонних справ"
спеціально для "Я КорреспонденТ"
З одного боку, резолюція по Криму потрібна і важлива, але з іншого - українській дипломатії необхідно переглянути свої дії.
Те, що Україна щороку вносить в ООН резолюцію про права людини, вже стало традицією. Таким чином наша країна знайшла підхід до розгляду проблеми окупації Криму в рамках сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Нагадаю, що спочатку міжнародне співтовариство не було готове розглядати проблему Криму в контексті бачення України. Тому й було ухвалено рішення підійти до цього з точки зору ситуації, пов'язаної з правами людини. Підхід було реалізовано. Мало того, Україна вже має ухвалену не одно таку резолюцію, де дається чітке визначення не лише ситуації з правами людини, але й проблема окупації, анексії і так далі. Так що, українська дипломатія продовжує впевнено розігрувати цю карту.
Шанси на те, що резолюція буде прийнята, досить високі. Хоча це й не буде зроблено автоматично. Нашим дипломатам доведеться потрудитися.
Але питання тут в іншому. Українській дипломатії давно пора подумати про більш прямі форми звинувачення Росії в анексії Криму і агресії на сході України. Не лише через призму прав людини в Криму, але й з точки зору порушення міжнародного права і територіальної цілісності суверенітету. Потрібно знайти форму більш прямих звинувачень в адресу Росії в окупації частини української території.
Так що, з одного боку, ця резолюція потрібна, важлива, українська дипломатія робить правильно, що поклала початок такій традиції, і це можна використовувати й надалі, тому, що в цьому ракурсі тематика прав людини якраз і зрозуміла. Але це не знімає з нас зобов'язань добиватися більш прямих заключень стосовно участі Росії у війні в Україні.
