Російська «стабільність»: Як живе агресивний сусід

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Юрій Смєлянський

економіст, експерт фонду "Майдан закордонних справ"


Питання, яке в різних варіаціях з 2014 року не сходить з порядку денного: «Як довго РФ зможе здійснювати збройну агресію проти України? Чи піде вона далі?» Спробуємо сформулювати відповідь поточного дня, аналізуючи деякі останні події.

Світова спільнота з перших днів збройної агресії РФ проти України та окупації Криму не визнала й засудила агресивні дії Росії. Один із підсумків цього невизнання – санкції. Керівництво РФ неодноразово робило гучні заяви про неефективність застосовуваних санкцій і користь, яку вони приносять Росії. Перші санкції були запроваджені США 6 березня 2014 року. Поступово розширюючись, санкції діють уже протягом майже 43 місяців.

У низці ЗМІ РФ недавно були опубліковані дані підсумків соціологічного опитування, проведеного РАНХиГС у 35 регіонах Російської Федерації. Згідно з опублікованою інформацією, майже половина населення Росії не розуміє, у чому полягає політика влади щодо стимулювання економічного зростання, а дві третини не бачать будь-яких ознак відновлення економіки після кризи. Падіння реальних доходів громадян РФ і зростання цін на товари та послуги, що триває третій рік поспіль, вступають у протиріччя з офіційною статистикою, яка звітує про рекордне за п’ять років зростання ВВП (на 3,1% у травні) та уповільнення інфляції до історичного мінімуму (3,2% у серпні 2017 року). 43,1% респондентів заявили, що стан економіки продовжує погіршуватися. Кожен сьомий (15,4%) бачить «помітний спад». Ще 25,7% вважають, що позитивних змін після рекордної з 1990-х років рецесії не спостерігається. Російські соціологи вимушено відзначають, що отримані дані значно відрізняються від результатів такого ж опитування 2002 року. Тоді, через чотири роки після девальвації рубля й дефолту, майже половина населення (45,7%) уже бачила поліпшення. Сьогодні, у 2017 році, тільки 3,5% респондентів цілковито впевнені в тому, що поточну політику влади РФ слід продовжувати в незмінному вигляді. 42,5% вважають, що необхідні «істотні зміни» на федеральному рівні, ще 21,1% пропонують радикально змінити економічний курс.

У той самий час російські соціологи відзначають, що, на думку громадян, розвитку країни заважають не економічні санкції Заходу, не ухилення значної частини населення від сплати податків і не брак кваліфікованих керівників чи високі соціальні зобов'язання держави. Проблеми розвитку економіки громадяни, в першу чергу, вбачають у «круговій поруці та корупції». На цей чинник звернув увагу кожен другий респондент, причому думка єдина у представників всіх соціально-демографічних і професійних груп, а також людей з різним рівнем достатку. Ще третина населення Росії переконана, що джерело проблем – у безкарності, яку за певних умов гарантує порушникам закону російська правоохоронна система. Поки населення не побачило прогресу в поточній економічній ситуації, і причиною цього є триваюче падіння реальних доходів значної частини громадян. Нестабільність в економіці змушує населення все більше діяти в обхід держави, частіше спираючись на свої сили, що, безсумнівно, призводитиме до зростання нерегульованого «тіньового» ринку праці. На сьогодні 70,8% працівників турбує можливість втрати своєї нинішньої роботи. У 2016-му таких було 61,1%, а в 2004 році – 56,8%.

У ситуації, що склалася, 80% російських громадян переконані в тому, що встановлювати ціни на продукти харчування повинна держава, а не ринок. Дві третини громадян РФ вважають, що медичні послуги повинні бути державними. Більше половини населення Росії упевнені, що держава зобов’язана «забезпечувати роботою, будувати дороги, школи, дитячі садки та медичні заклади, виконувати інші функції, що стосуються інтересів громадян». Поступально в Росії зростає число громадян, які віддають перевагу економіці з державним плануванням. Зазвичай число таких громадян збільшується під час криз. За п'ять минулих років частка прихильників ринкової моделі в Росії скоротилася з 36% до 26%. Лише 25% росіян вважають, що демократія – це те, від чого не можна відмовлятися за жодних обставин. Переважна більшість – 66% – переконані, що замість політичних свобод Росії «необхідна тверда рука, яка наведе порядок». За даними російських соціологів, 69% росіян бачать необхідність у подальшому посиленні ролі держави в усіх сферах життя, включаючи націоналізацію найбільших підприємств та обмеження споживчих апетитів найбільш забезпечених громадян.

Водночас Росія в десятки разів відстає від розвинених країн за рівнем технологій і ринку інтелектуальної власності, що суттєво гальмує економічне зростання, йдеться в доповіді Центру стратегічних розробок «Ефективне використання інтелектуальної власності».

Уряд РФ вирішив відмовитися від ідеї перевести з офшорів у російську юрисдикцію весь великий бізнес і підготував негативний висновок на проект постанови, яким пропонувалося провести примусову деофшоризацію для системотворчих компаній РФ. Йшлося про 199 юридичних осіб, на які припадає 70% валового національного доходу Росії. До переліку входять «Алроса», «Газпром», «Башнефть», «Норнікель», «Гознак», «Роснефть», найбільші аптечні та роздрібні мережі, стільникові оператори, виробники добрив і представники інших галузей. На нашу думку, відмова влади РФ від деофшоризації має на меті наступне:

По-перше, це інструмент збереження та підтримання лояльності до режиму з боку «близького кола», яке є власником перерахованих підприємств. А також своєрідна компенсація від завданих санкціями втрат.

По-друге, це збереження кеш-ресурсу для підкупу та створення інструменту експорту корупції, передусім серед політиків, чиновників, журналістів, лідерів громадської думки в країнах Заходу.

По-третє, збереження інструменту, який дає можливість моделювати схеми для обходу застосовуваних санкційних обмежень щодо РФ.

За даними Національного бюро економічних досліджень (NBER) США, Росія перебуває в числі світових лідерів за обсягом виведених в офшори багатств. На 2016 рік у цілому в офшорах росіяни зберігали суму, еквівалентну 60% ВВП країни. Це близько 60 трильйонів рублів, або майже 1 трлн доларів за поточним курсом. У Державну Думу уряд РФ вніс проект бюджету на 2018-2020 рр., у який заклав нове збільшення податкового тиску та зростання зборів з населення й бізнесу. Загалом для латання діри в федеральній скарбниці мінфін РФ має намір стягнути додаткові 912 мільярдів рублів за три роки – випливає з пояснювальної записки до проекту, опублікованої на сайті Держдуми.

Експерти прогнозують, що Росія перебуває на порозі нового витка економічної слабкості й падіння рубля: уже в другій половині 2017-го темпи зростання ВВП сповільнюються до 1% в річному вираженні, а в наступному, 2018 році впадуть до нуля. На тлі найтривалішої за 20 років рецесії, що відправила за межу бідності понад 20 млн мешканців Росії, найбагатші громадяни РФ продовжують збільшувати свої капітали з наростаючою швидкістю. У 2016-му Росія стала світовим лідером зі збільшення числа доларових мільйонерів, повідомляє дослідницька компанія Capgemini у щорічній доповіді про світовий добробут.

Незважаючи на те, що ВВП Росії зменшився за три роки майже втроє, бюджетні витрати скорочуються за всіма статтями, податкове навантаження зростає повсюдно, скоротилися валютні ресурси, а в 2016 році російська влада відпрацьовувала в ході навчань «Кавказ-2016» переорієнтацію економіки на воєнний стан, ключові – з точки зору російського уряду – показники економічної та, в першу чергу, соціальної стабільності тримаються цілком впевнено. Це аж ніяк не означає, що російська економіка вийшла з кризи або знайшла нові рушії економічного зростання. Важливе, на наш погляд, значення має високий ступінь адаптивності росіян до постійного – нехай і повільного – зниження якості життя.

Саме через це, на нашу думку, соціально-економічна стабільність та всеосяжне позитивне сприйняття політики чинної влади в РФ може підтримуватися доти, доки Росія має можливість експортувати весь обсяг акумульованого негативу в повсякденному житті країни через свою агресивну політику щодо світової спільноти, називаючи це «захистом національних інтересів».

 

Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації