Юрій Смєлянський
економіст, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
Текст статті є продовженням теми оцінки деяких економічних процесів, що відбуваються сьогодні в РФ, розпочатої в публікації від 6 жовтня поточного року.
Президент Володимир Путін підписав указ, що дозволяє відправляти іноземців, які служать в російській армії, за межі Росії для участі в миротворчих і антитерористичних операціях. «Військовослужбовці, які є іноземними громадянами, беруть участь в бойових діях, виконують завдання в умовах надзвичайного або воєнного стану, збройного конфлікту, а також беруть участь в діяльності з підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки або з припинення міжнародної терористичної діяльності за межами території Російської Федерації», - йдеться в документі.
Росія продовжує практику фінансової підтримки уряду Венесуели, економіка якої знаходиться на межі колапсу через дефіцит валюти, товарів першої необхідності і протестів населення. Мінфін РФ не вимагатиме повернення боргу на суму 1 млрд доларів, погашення якого повинно було відбутися в 2017 році. Про це повідомив глава відомства Антон Сілуанов через тиждень після того, як в Москві для переговорів з Володимиром Путіним побував президент Венесуели Ніколас Мадуро.
Багатомільярдні вкладення «Роснефти» в нафтогазові проекти в іракському Курдистані знаходяться під загрозою унаслідок референдуму про незалежність курдів, який спричинив жорстку відповідь федеральної влади Іраку. Глава іракського Міннафти Джаббар аль-Луайбі заявив, що Багдад вважає незаконними будь-які нафтогазові угоди, укладені з курдською автономією в обхід офіційного уряду.
Росія нарощує економічну підтримку Північної Кореї всупереч введеним проти Пхеньяна санкціям, сподіваючись утримати на плаву режим Кім Чен Ина і врятувати його від економічної ізоляції і банкрутства, якого прагнуть Західні країни на чолі зі США. Як повідомляє Reuters з посиланням на близькі до Кремля джерела, Москва категорично проти того, щоб північнокорейський диктатор був повалений. Незважаючи на те, що Росія підтримала резолюцію Ради безпеки ООН про посилення санкцій проти КНДР, обсяг торгівлі між двома країнами з початку року виріс більш ніж удвічі - до 31,4 млн доларів.
Більшу частину свого звернення до іноземних і російських фахівців з міжнародних відносин, які зібралися на щорічному засіданні клубу «Валдай», Путін присвятив розповіді про те, як Росія пережила приниження після розпаду Радянського Союзу, і піддав особливій критиці Захід і США. «Найголовніша помилка з нашого боку в стосунках із Заходом, що ми занадто вам довіряли, - сказав він в ході сесії питань і відповідей, що транслювалася по національному телебаченню. - А ваша помилка полягає в тому, що ви сприйняли цю довіру як слабкість і зловжили цією довірою».
Чергова економічна криза в Росії почалася приблизно в кінці 2012 року. Одним з основних інструментів подолання цієї кризи російська влада обрала «експорт агресії» і в лютому 2014 року почала війну проти України з окупації Кримського півострова. В обмін на «гордість від перемоги» влада РФ розраховувала отримати згоду російського суспільства на зниження якості життя. Потім настала черга Сирії. Але, світова спільнота не погодилася з такою моделлю рішення російських економічних проблем і геополітичних інтересів. Були введені санкції. Російська влада, зі свого боку, ввела анти-санкції. В результаті, глибина економічної кризи в Росії тільки збільшилася, а темпи її розвитку прискорилися.
Так, в наростаючому підсумку за два роки (2015-2016), за опублікованими в жовтні 2017 року з даними Росстату, продуктивність праці знизилася в цілому по економіці РФ на 2.4%, в тому числі:
- торгівля і ремонт - на 11.6%;
- готельний і ресторанний бізнес - на 11.7%;
- рибальство - на 4.2%;
- будівництво - на 3.6%;
- видобуток корисних копалин - на 3.3%;
- нерухомість, оренда, послуги - на 2.5%;
- обробні виробництва - на 2.3%;
- транспорт і зв'язок - на 0.8%.
Позитивні результати щодо зростання продуктивності праці демонструють тільки:
- сільське господарство, лісове господарство, полювання - на 8.8%;
- виробництво та розподілення електроенергії, газу, води - на 2.0%.
Станом на 1 січня 2017 року, за даними того ж Росстату, скоротилася кількість, високотехнологічних робочих місць майже на 2 471 тисяч одиниць. Лідерами скорочення є:
- обробна промисловість - на 508.9 тисяч високопродуктивних робочих місць;
- транспорт і зв'язок - на 397.6 тисяч високопродуктивних робочих місць;
- будівництво - на 291.7 тисяч високопродуктивних робочих місць;
- операції з нерухомим майном, оренда і надання послуг - на 200.4 тисяч високопродуктивних робочих місць;
- виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - на 107.1 тисяч високопродуктивних робочих місць.
У фінансовому секторі кількість високопродуктивних робочих місць скоротилося на 96.3 тисячі одиниць. В цілому за період 2014-2017 років (станом на 04.10.2017) Центробанком Росії були відкликані ліцензії (ліквідовані) у 364 комерційних банків.
Криза 2008 року залишила скелети в шафах: «у банків утворилися величезні токсичні активи, які ніхто не розгортав». Це інвестиції, які перестали генерувати дохід - проблемні кредити або вкладення в нерухомість. Рецесія і спад доходів населення погіршили ситуацію.
Проблема полягає в тому, що сама модель банківського бізнесу, яка дозволяла заробляти в 2000-е, зруйнована: до 2014 року приватні російські банки залучали дешеві кредити за кордоном і розміщували ці гроші в Росії під ставки в рази вище. Але через санкційні війни із Заходом з 2014 року «ця можливість начисто зникла».
Для вирішення цих проблем ЦБ РФ прийняв наступний алгоритм: якщо банк не отримує достатнього доходу за активами, він повинен створити додаткові резерви, тобто додати певну суму в капітал. Акціонерам дається час на закриття дірки, а якщо не виходить - то «ласкаво просимо до Фонду консолідації». Акціонери, як правило, знайти гроші не можуть, оскільки «необхідні трильйони», і в результаті «практично реалізується програма рекапіталізації банківської системи за допомогою переведення приватних банків у державну власність».
«Якщо коротко - в Росії створюється державна банківська система».
За оцінкою Fitch, «посилене домінування державних гравців може збільшити залежність галузі від держави, так як більшість держбанків регулярно потребують підтримки». З 2013 року держбанки отримали вливання від держави на суму 2 трильйони рублів. З цієї суми 260 млрд рублів прийшли безпосередньо з федерального бюджету, 854 млрд - з Фонду національного добробуту і ще стільки ж за програмою докапіталізації через ОФЗ. По суті, це прихована форма санації російських комерційних банків, які знаходяться в державній власності.
На сьогоднішній день держава контролює понад 55 відсотків банківських активів РФ, що спотворює конкуренцію і може викликати питання про довіру до центробанку, відзначало S & P Global Ratings.
Росія починає «задихатися» через відсутність необхідних інвестицій. Так, наприклад, холдинг En +, який об'єднує активи російського мільярдера Олега Дерипаски, офіційно оголосив про намір вийти з розміщенням своїх акцій на Лондонську біржу. En +, що володіє контрольним пакетом акцій "Русала", а також Красноярським металургійним заводом і електростанціями у Сибіру, планує залучити у інвесторів 1,5 млрд доларів найближчим часом. З них 1 млрд доларів холдинг розраховує виручити за нові акції, а ще 500 млн - в результаті продажу частини пакета особисто Дерипаски.
Пошуки інвесторів російський мільярдер, обтяжений багатомільярдними боргами «Русала», вів з початку року. Спочатку планувалося продати 20% акцій за 2 млрд доларів, але в підсумку суму довелося знизити. Розміщення сподівалися провести влітку, але плани сплутав обвал російського ринку, розповідали джерела Bloomberg. «Якірним» покупцем, який прийме третину всіх акцій, що розміщуються, стане китайська CEFC, яка раніше несподівано погодилася викупити у катарського інвестфонду QIA підконтрольного йому нафтотрейдера Glencore частку в 15% акцій «Роснефти», або три чверті пакета, з помпою приватизованого в кінці 2016 року для екстреного латання діри в бюджеті РФ. Операцію з «Роснефтью» китайська компанія, чий борг вже досягає 70% активів, профінансує за рахунок російських грошей - кредит на 6,7 млрд доларів, за даними Reuters, надасть банк ВТБ. За чий рахунок буде оплачена покупка En + поки залишається невідомим.
Гроші потрібні En + для зниження боргового навантаження, повідомляє Bloomberg з посиланням на генерального директора компанії Максима Сокова. Чистий (тобто не покритий грошовими резервами) борг ключового активу холдингу - алюмінієвого гіганта «Русал» - до початку 2017 року складав 6,5 млрд доларів.
Проблеми поглиблення економічної кризи в Росії, несприятливі демографічні показники (падіння частки працездатного населення до мінімуму з кінця 1960х років) і «структурні недоліки», пов'язані із залежністю від експорту сировини, призводять до того, що Росія продовжить накопичувати відставання від розвинених країн, втрачаючи частку в світовому ВВП, прогнозує в щорічній доповіді Міжнародний валютний фонд.
За оцінкою МВФ, зростання російської економіки за підсумками поточного року складе 1,8%. Це на 0,2 п.п. вище, ніж фонд очікував в квітні: позначилося зростання цін на нафту до максимумів за два роки, впритул наблизив Brent до позначки 60 доларів за барель. Але нафтове ралі вичерпано, вважають в МВФ: в наступному році барель буде коштувати на 10% дешевше - 50,17 долара в середньому.
«Видобуток сланцевої нафти в США виявилася вище очікувань, так само як і темпи, з якими нарощують виробництво Лівія і Нігерія», - констатують економісти фонду, додаючи, що «високий рівень запасів і оперативне реагування від сланцевих виробників повинні в близькій перспективі гасити різкі підвищення цін».
За цих умов російська економіка буде рости більш ніж удвічі повільніше, ніж решта світу, вважає МВФ: зростання ВВП сповільниться до 1,6% в 2018 році і не перевищить 1,5% «в середньостроковій перспективі». Зростання світової економіки, за прогнозом фонду, прискориться до 3,6% в цьому році і 3,7% в наступному.
Зростання розвинених економік Заходу складе 2,2% в цьому році і 2% в наступному. При цьому накопиченим підсумком за темпами зростання американська економіка обжене російську в 1,3 рази (4,5% проти 3,4%), європейська - в 1,2 рази.
Зростання країн, що розвиваються прискориться з 4,3% торік до 4,6% за підсумками поточного року і 4,9% - в 2018-м, перевищивши російські показники майже втричі до початку 2019 року. В Азії темпи зростання сягнули 6,5%.
Темпи зростання в РФ будуть низькими навіть за мірками СНД, зазначає МВФ. Так, сумарний ВВП країн співдружності (до яких фонд відносить також Україну, Грузію і Туркменію) додасть 2,1% цього року і стільки ж наступного. Тоді як без Росії зростання досягало б 2,9% і 3,3%.
Бюджетна політика уряду РФ, яка збільшує збори з населення і бізнесу заради фінансування чиновників і силовиків, призведе до подальшого відставання Росії від розвинених економік і поступового її скочування «до країн третього світу». До такого висновку прийшли експерти Вищої школи економіки РФ, проаналізувавши бюджет на 2018-20 рр., затверджений урядом і внесений на розгляд до Держдуми Росії.
В рамках плану «життя за коштами», анонсованого прем'єром Дмитром Медведєвим рік тому, уряд має намір скоротити витрати бюджету з 16,9 до 16,5 трлн рублів, однак структура статей, за якими витрачаються зібрані з платників податків кошти, залишиться «замороженою», констатує ВШЕ. 38% всіх витрат, або 6,367 трлн рублів, піде на оборону, поліцію і утримання держапарату, тоді як витрати на освіту та охорону здоров'я в сумі будуть менше, ніж у 6 разів (1,064 трлн рублів).
За цими параметрами Росія рухається в прямо протилежному напрямку порівняно з більшістю розвинених країн. «Так, в період з 2007 по 2015 рр. середня частка витрат на охорону здоров'я в бюджетах країн ОЕСР збільшилася з 17 до 18,7%, а в Росії за той же період вона скоротилася з 12,1 до 10,8%. Частка витрат на освіту в бюджетах країн ОЕСР в останнє десятиліття зберігалася на рівні близько 13%, в той час як в Росії вона знизилася з 11,8 до 9,9% », - наводять дані в ВШЕ.
«Збереження існуючих витратних пріоритетів ще більше віддалить Росію від розвинених країн і наблизить її до держав третього світу», - пишуть Наталія Акіндінова і Андрій Чернявський в «Коментарях про державу і бізнес».
«Не дивлячись на декларовані цілі, нинішня бюджетна політика швидше сприяє консервації сформованої структури економіки, ніж зняття бар'єрів на шляху зростання. Розрахунок на те, що плановане зниження частки бюджету в ВВП буде сприяти зростанню активності в приватному секторі, наштовхується на набагато більш серйозні бар'єри, що обмежують дію ринкових сил», - резюмує ВШЕ.
Надмірний ріст оборонних видатків державного бюджету несе серйозні ризики для російської економіки, заявив глава Мінфіну Антон Сілуанов, виступаючи перед студентами Фінансового університету при уряді РФ. Витрати на армію і виробництво військової техніки, що досягають в Росії 3 трлн рублів щорічно, як правило, «не носять продуктивного характеру», на відміну від інших галузей економіки, сказав Силуанов. «Як ми говоримо - зробимо танк, а на ньому далі не будеш пахати і приносити додатковий продукт. Ніякого додаткового ВВП він не приносить», - заявив глава Мінфіну. Він нагадав, що Радянський союз зіткнувся з проблемами, коли бюджет захопився великими витратами на оборону.
«Коли до цього ще додалося зниження цін на нафту, ми бачили, до чого це призвело. Відбувся розпад держави», - нагадав міністр (цитата по РІА Новини).
Невірна оцінка пріоритетів у видатках бюджету і їх впливу на підприємницький клімат, на всю економічну ситуацію в країні може привести до серйозних наслідків для держави, додав Сілуанов. Він нагадав, що в 1998 році Росія виявилася в дефолті, тому що влада допустила надмірний ріст бюджетного дефіциту і захопилися запозиченнями у величезних обсягах. Наступна криза - вже у 2008 році, за словами глави Мінфіну, так само сталася через необачну бюджетну політику. «Набрали зобов'язань при ціні 100 доларів за барель, вона впала - і ось, наслідки для фінансових ринків, для валюти, для кожної людини це було відчутно», - сказав він.
Зарубіжні рітейлери різко скоротили свій інтерес до російського ринку, який був травмований обвалом доходів населення і не поспішає відновлюватися, незважаючи на зростання ВВП. За підсумками 9 місяців 2017 року кількість іноземних брендів, що приходять до Росії, щоб відкрити бізнес, скоротилося на 38%, повідомляє консалтингова компанія Knight Frank. За цими показниками ринок опустився до мінімальних за 4 останні роки відміток. Причому ряд компаній, які підтверджували плани відкрити свої точки в минулому році, в цьому - прийняли рішення відкласти старт торгівлі. Вихід міжнародних брендів в Росію безпосередньо залежить від економіко-політичних відносин Росії з Європою та США, пояснює керівник відділу торговельних центрів департаменту торговельної нерухомості Knight Frank Євгена Хакбердіева.
За даними Росстату, за 2015-16 рр. обсяг роздрібних продажів скоротився на 13,2%, причому будь-яких ознак відновлення рітейлери не фіксують. За підсумками січня-серпня ринок заляг в стагнацію, з темпами зростання на рівні статистичної похибки - 0,2%. Позначається той факт, що в реальному вираженні продовжують падати як доходи в цілому по країні (на 1,2%), так і зарплати у переважної більшості населення.
І хоча Росстат звітує про підвищення зарплат на 2,9%, цей показник враховує лише 34% громадян. Статистика покриває тільки великі компанії, де зазвичай платять більше і частіше проводять індексацію, відзначають аналітики Сбербанк CIB. У решти - працівників дрібних компаній і зайнятих у неформальному секторі - зарплата продовжує падати: до кінця минулого року - на 7,7%, а до липня поточного - ще на 1% в річному вираженні.
У ключі глибокої економічної кризи в РФ Мінфін Росії знову зазнав невдачі в боротьбі за наповнення бюджету дивідендами від держкорпорацій і держбанків, які разом з численним «дочками» і бюджетними установами контролюють, за даними ФАС, 70% російської економіки. Замість спочатку запланованих 483,6 млрд. руб. держава в поточному році отримає від найбільших експортерів сировини та інших належних Росмайну підприємств, 234,4 мільярда рублів. Згідно з поправками до бюджету-2017, внесеним до Держдуми минулого тижня, «урожай» дивідендів виявиться більш ніж удвічі нижче за розрахований Мінфіном.
Головним розчаруванням року став «Газпром». Холдинг отримав майже трильйон рублів чистого прибутку, однак половина цієї суми по суті фікція: як прибуток «Газпром» врахував той факт, що його валютний борг став менше, якщо оцінювати його в рублях. «Прибуток - паперовий, реального грошового потоку немає», - визнав в травні президент РФ Володимир Путін. За підсумками року бюджет отримав від «Газпрому» лише 73 млрд рублів замість запланованих 182,6 млрд.
Дивідендів від «Роснефти» бюджет не побачив зовсім. Її контрольний пакет належить «Роснафтогазу» - держфонду, який ховається в тіні. Він також володіє акціями «Росстетей» і часткою в 11% «Газпрому».
За підсумками року «Роснефтегаз», який не веде будь-якої самостійної господарської діяльності, несподівано зафіксував бухгалтерський збиток на 90,4 мільярда рублів, який формально звільнив його від необхідності розплачуватися з акціонером в особі держави. Джерело цих втрат залишився таємницею: у 2015 році «Роснефтегаз» став непублічним акціонерним товариством і не розкриває звітність, незважаючи на те, що володіє ключовими активами держави в енергетиці. «У цієї компанії є прибуток минулих років, він значний, і може бути джерелом для дивідендів», - говорив у вересні глава Мінфіну Антон Сілуанов (цитата за «Інтерфаксом»). Але спроби змусити розплатитися з бюджетом компанію, очолювану Ігорем Сечіним, виявилися марними.
Держдума відхилила в першому читанні чотири законопроекти про введення в Росії прогресивної шкали прибуткового податку. Законопроекти були підготовлені опозиційними фракціями - КПРФ, ЛДПР і «Справедливої Росією». Документи були розглянуті як пріоритетні законопроекти фракцій відповідно до поправок до регламенту Держдуми, раніше схвалені нижньою палатою парламенту. «Сьогодні 10% найбільш забезпечених громадян РФ в 16 разів є багатшими за найменш забезпечених. Такий розрив перевищує максимально допустимі значення, рекомендовані ООН. Якщо враховувати приховані доходи, незаконне підприємництво, корупційне вимагання, розрив може досягати 40 разів», - вказується в пояснювальній записці до законопроекту. «Тих, хто підлягає оподаткуванню в 70%, їх всього 23 тисячі у Росії, ми їх всі знаємо», - зазначив у виступі депутат від ЛДПР Сергій Катасонов. За підрахунками ЛДПР, прийняття законопроекту принесло б до консолідованого бюджету РФ 2,05 трлн рублів.
«Приватні та іноземні компанії не готові сьогодні інвестувати в Росію через кризу довіри», - каже директор програми «Економічна політика» Московського центру Карнегі Андрій Мовчан. У країні так і не склалися інститути незалежної судової влади, закони все ще архаїчні, суперечливі і неефективні, захист прав власності, інвестицій, захист від змін законодавства та інші атрибути зниження ризиків підприємців, пояснює він.
Новий виток ескалації відносин з Заходом з прийняттям в США закону про санкції погіршив ситуацію: включення Росії до списку країн-ізгоїв поряд з Іраном і Північною Кореєю стане довгограючою платівкою, каже головний науковий співробітник Інституту економіки РАН Лілія Шевцова. «Російська система, яка десятиліттями виживала за рахунок антизахідної мобілізації і використання західних ресурсів, втрачає можливість отримувати ці ресурси при повній нездатності компенсувати їх власними», - категорична Шевцова.
По суті, у кремлівського керівництва залишається не так багато інструментів для компенсації можливого зростання соціальної напруги в РФ, який пов'язаний з падінням якості життя і збільшенням податкового тягаря на населення РФ.
По-перше, це інструменти репресивного характеру, які використовуються для придушення соціально-політичної активності у населення РФ. Протягом вже майже 4 років ці інструменти і методи активно відпрацьовуються на окупованій території Кримського півострова.
По-друге, експорт агресії в інші країни для, нібито, захисту «національних інтересів Росії» з «каналізацією» частини активного населення країни, яке має готовність до агресивних дій.
Як висновок.
1. Розраховувати на те, що без зовнішнього примусу російське керівництво прийме рішення про припинення збройної агресії в Україні та Сирії безглуздо.
2. Існує висока ймовірність появи нових вогнищ збройної агресії з боку РФ, в першу чергу, в Чорноморському регіоні.
3. У ситуації, що склалася йти на будь-які поступки по відношенню до РФ, в тому числі з питань санкцій, марно. При отриманні будь-якого виду поступки, владою РФ вони будуть сприйматися як слабкість противника, і породжувати все нові і нові вимоги.
