Румунія опирається «мафії, яка захопила країну»

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олексій Куроп'ятник

дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"


Масові демонстрації протесту (до 25 тис. осіб) пройшли у столиці Румунії та низці інших міст, таких як Клуж-Напока, Тимішоара, Яси, Сибіу тощо. У неділю ввечері 26 листопада люди вийшли на вулиці, виступаючи проти планів уряду декриміналізувати окремі злочини та помилувати низку засуджених злочинців з числа політиків шляхом ухвалення «невідкладних декретів» замість законів. Чергову акцію протесту заплановано на п`ятницю, 1 грудня. З початку року відбувається ескалація найбільш серйозної політичної кризи в країні після повалення комуністичного режиму.

Причини невдоволення населення криються в надзвичайно високій корумпованості керівництва правлячої коаліції партій, що їх називають «притулком для олігархів», яка прагне змінити судову систему країни в такий спосіб, щоб зруйнувати ефективність антикорупційного директорату та декриміналізувати низку злочинів у сфері корупції та зловживання службовими повноваженнями – це дозволить звільнити від вироків та кримінальної відповідальності чинних та вже засуджених провладних політиків. Зміни позбавляють президента права призначати старших прокурорів, у тому числі з антикорупційного директорату DNA (глава держави якраз підтримує боротьбу з корупцією), та спрямовані на послаблення повноважень самого антикорупційного директорату, зокрема позбавляють його представників повноважень розслідувати злочини суддів нижчої інстанції.

Передусім ідеться про інтереси найвищого ешелону діючої влади. У 2015 році за звинуваченнями в ухиленні від сплати податків, відмиванні грошей та корупції пішов під суд голова Соціал-демократичної партії, прем`єр-міністр Віктор Понта. У квітні 2016-го Лівіу Драґня, новий голова партії та нинішній спікер нижньої палати парламенту, був визнаний винним у фальсифікації результатів референдуму 2012 року – йому на два роки заборонили обіймати державні посади, зокрема прем`єр-міністра. У листопаді ц. р. антикорупційна прокуратура заморозила його персональні активи за звинуваченнями у створенні в 2001 році «кримінального угруповання» для розтрати фондів ЄС, котре діє й досі, що підтвердило розслідування, яке провів антикорупційний орган ЄС OLAF.

Л. Драґня, перебуваючи на посаді голови районної ради регіону Телеорман (одного з найбідніших у Румунії), продав контрольний пакет акцій компанії Tel Drum своєму партнеру й потім використав цю компанію для незаконного виграшу тендеру на суму 21 млн євро на модернізацію автошляхів (проект фінансує Фонд розвитку ЄС), потім вкрав частину коштів шляхом ухилення від сплати податків, відмивання грошей та перевищення владних повноважень.

Калін Попеску-Турічану, наразі спікер Сенату, лідер псевдо-ліберальної партії ALDE, яка є молодшим партнером у правлячій коаліції, перебуває під слідством за проведення незаконної приватизації.

Указ має декриміналізувати зловживання владою на суму менше 200 тис. леїв (44 тис. євро), що знову виводить Лівіу Драґня з-під кримінальної відповідальності за незаконне збереження зарплатні держслужбовця для двох осіб, які працювали у штаб-квартирі його партії в 2006-2013 роках. Крім того, указ передбачає помилування засуджених на терміни менше п’яти років, що отримали строк за певні злочини, та скорочення термінів ув’язнення удвічі для засуджених у віці після 60 років, які мають постійні хвороби або дітей, котрих треба утримувати, незалежно від тяжкості скоєного злочину (це стосується вже засуджених політиків та держслужбовців).

Відтак ініційовані «реформи» мають вирішити низку проблем, із якими зіткнулося нинішнє та колишнє керівництво провладної коаліції. Л. Драґня більше не задовольняється роллю закулісного ляльковода існуючого режиму. За півроку, влітку 2017-го його ставленик, прем`єр Сорін Ґріндяну залишив посаду під тиском власної партії – через відмову реалізовувати сумнівні плани керівництва. Більш податливий Міхай Тудосе готовий виконувати забаганки соціал-демократів, однак і в нього почали виникати суперечки з лідером партії. Його також замінять, якщо йому не вдасться провести проголошені «реформи», які партія так відчайдушно прагне ухвалити в парламенті.

Протестні виступи посилені тим, що судова «реформа» проводиться на тлі реформи податкової, яка хоча й передбачає зростання середньої місячної зарплатні в країні з нинішніх 320 євро на майже 100 євро, однак перекладає всі соціальні витрати на самого робітника, що може сягнути половини суми його зарплатні – це зруйнує приватний сектор економіки. Проти цього виступили не лише асоціації роботодавців, а й профспілки, опозиційні партії та громадянське суспільство. Президент Румунії Клаус Йоганніс твердо виступив проти «податкової авантюри з трагічними наслідками». А наслідки вже настали: курс румунського лея знизився до найменшого показника за останні п’ять років.

Протест викликали як зміст проектів указів «судової реформи», так і обстановка непрозорості навколо них. Першу спробу провести скандальні закони соціал-демократи зробили відразу після парламентських виборів у грудні 2016 року та формування уряду. 1-5 лютого ц. р. країну сколихнули найпотужніші масові, до 500-600 тис. осіб, протести проти спроб декриміналізації злочинів, віднесених до корупційних дій. Судова інспекція також мала перейти під контроль міністра юстиції. Передбачалося створення нової структури з числа прокурорів для розслідування злочинів, які скоїли судді нижчої інстанції. Ці кроки влади викликали різку критику з боку активістів громадянського суспільства, яку потужно підтримали владні структури – президент, керівництво генпрокуратури, верховного суду, головний антикорупційний прокурор, очільник директорату з боротьби з організованою злочинністю. Тоді дві опозиційні партії подали судовий позив проти дій уряду, вища рада суддів нижчої інстанції подала позов до конституційного суду проти указу. Президент країни Клаус Йоганніс, представник правоцентристів, обраний у 2014 році з антикорупційною програмою, жорстко критикував Лівіу Драґня та фактично підтримав протестувальників. Тоді з різкою критикою проектів реформ виступили очільники Єврокомісії, керівники Німеччини, Франції та США, західні дипломати, але дарма – керівництво Румунії своїх планів не відкинуло. У той час громадські протести виявились короткими, але успішними: ухвалений декрет уряду було скасовано. Під тиском вуличних протестів та різких заяв з боку керівників Єврокомісії, ФРН, Великобританії та США соціал-демократи зупинитися, але не відступили, тільки змінили тактику ухвалення шляхом «демократичної» процедури в парламенті, де правляча коаліція має тверду більшість. Щойно призначеного міністра юстиції Флоріна Йордаше, формального ініціатора змін, звільнили з посади, але він негайно очолив парламентський комітет з питань реформування судової системи.

Друга спроба уряду почалася в кінці серпня ц. р., коли парламент опублікував проект закону про судову реформу. Громадянське суспільство, опозиційні партії, профспілки, асоціації роботодавців, усі вийшли з протестом на вулиці Бухареста й інших великих і малих міст країни. Тоді Лівіу Драґня лавірував, називав запропоновані заходи «усього лише принципами», намагаючись приховати їхню справжню суть. Проте він визнавав, що його політична сила започаткувала складний процес, і обіцяв, що пропозиції будуть обговорені з вищою радою суддів нижчої інстанції перед винесенням законопроекту на розгляд у парламенті, але судді виступили проти. Президент Франції Еммануель Макрон під час свого візиту до Румунії в бесіді з керівництвом країни вказав на несумісність запланованих реформ із боротьбою з корупцією, але отримав гарантії подальшої боротьби з корупцією.

Соціал-демократи вдалися до винахідливості й затятості: спеціальна парламентська комісія під їхнім контролем почала обговорення законопроекту з другої половини листопада 2017-го, потім парламентська комісія Ф. Йордаше почала розглядати заблоковані в лютому закони для їхнього ухвалення в парламенті до кінця року, проте не в формі законів, які передбачають процедуру обговорення в парламенті, а у вигляді указів, що є свідченням застосування вельми прискореної процедури. Президент Клаус Йоганніс негайно закликав уряд відмовитися від цих декретів, які підривають верховенство права та є перешкодою для боротьби з корупцією. Уряд не відреагував. Тож у неділю 26 листопада 20 тис. протестувальників вийшли на вулиці Бухареста. Захисники верховенства права тепер покладаються на президента Йоганніса, який уже попередив, що використає всі наявні конституційні інструменти, щоб заблокувати ці укази. Останнім способом протидії може стати референдум, хоча не ясно, чи має президент мужність зайти так далеко.

Антикорупційна боротьба в Румунії начебто зростає, «поза всяким сумнівом». За 2015 рік 1250 справ, пов’язаних із корупцією вищого та середнього рівня, було передано до суду – найбільший річний результат. Однак у Брюсселі Румунію продовжують вважати однією з найбільш корумпованих країн – членів ЄС, відтак Євросоюз веде там і в Болгарії спеціальний моніторинг судової системи, який продовжено до кінця 2019 року попри протести урядів. Єврокомісія ще в серпні висловлювала занепокоєння переглядом судової системи в Румунії, але все дарма. 30 серпня ц. р. А. Крісті, голова представництва Єврокомісії в Бухаресті, розцінила спробу уряду Румунії змінити судову систему як підрив зусиль із викорінення корупції. Остання доповідь Єврокомісії від 15 листопада 2017 року за результатами роботи моніторингового механізму співпраці та верифікації судової системи вже ставить під сумнів прогрес щодо судової реформи в Болгарії та Румунії й ефективність боротьби з корупцією. Зокрема, було визнано, що судова реформа та боротьба з корупцією в цих країнах у 2017 році зайшли в глухий кут, що реформування судової системи в Румунії призупинено, що рекомендації ЄК від січня 2017 року не виконуються, відтак окремі «закриті» питання знову можуть стати «відкритими» з боку Єврокомісії.

Стан боротьби з корупцією привертає увагу не лише Єврокомісії. У доповіді Henry Jackson Society про боротьбу з корупцією в Румунії в січні 2017 року було зазначено, що уряд використовує різноманітні трюки для маскування своїх корупційних дій, зокрема, прагне політично впливати на ефективність роботи антикорупційного органу країни, залучає його до внутрішньої політичної боротьби, контролює призначення керівництва та управляє розслідуванням справ проти високопосадовців. Зростають підозри щодо залучення до політичної боротьби розвідувальних служб, які таємно спрямовують антикорупційні розслідування, чим підривають їхню незалежність. Ці служби втручаються в судочинство та слідство, що послаблює верховенство права в Румунії. У країні регулярно порушується процесуальний кодекс: заарештованих показують під камерами ЗМІ, родичів підозрюваних залякують, самим підозрюваним пропонують звільнення від судового переслідування в обмін на обвинувачення більш важливих осіб, документи допитів регулярно зливаються в ЗМІ. До того ж у Румунії регулярно порушується Європейська конвенція з прав людини, Хартія ЄС із прав людини, включно з правом на чесний суд і презумпцію невинуватості.

Схоже на те, що реформу слід відкласти до часів, коли до влади прийде чесний уряд, який почне консультації щодо цієї реформи з правовими експертами, парламентською опозицією та суспільством. Правляча Соціал-демократична партія Румунії перетворилася на лобістську політичну структуру під проводом місцевих капіталів та олігархів, що дуже нагадує ситуацію в Україні. Лівіу Драґня рухає Румунію в антиєвропейському напрямку. Угорщина та Польща також починали з реформи судової системи, тепер Румунія проводить її з єдиною метою – не допустити притягнення до кримінальної відповідальності лідерів партій правлячої коаліції. Держави – донори бюджету ЄС уже пригрозили, що припинять фінансування зі скарбниці Євросоюзу авторитарних режимів у країнах Східної Європи.

 

Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації