Що чекає Росію після висилки Заходом її дипломатів?

Усі цивілізовані країни світу після зухвалого отруєння російськими спецслужбами на території Великої Британії Сергія Скрипаля масово висилають російських дипломатів. Бельгія, Австрія, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Угорщина, Ірландія, США, Чорногорія, Чехія, Данія, Нідерланди, Хорватія, Австралія, Норвегія, Македонія, Швеція, Україна уже відправили російських дипломатів на батьківщину. У західних країнах світу заявляють, що насправді вони висилають не дипломатів, а агентів російської ФСБ, які прикриваються дипломатичним статусом. Натомість у Кремлі причетність до отруєння Скрипаля традиційно відкидають та звинувачують прем’єрку Великобританії Терезу Мей у антиросійських діях. Разом з тим, як свідчить історія, дипломатична війна – це початок війни справжньої. До яких ще дій може вдатись Захід, щоб змусити Росію дотримуватись міжнародних норм та домовленостей?

На питання про це «Вголосу» долучився і відповів дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ" Олександр Хара.

- На Заході кажуть, що висилали не дипломатів, а шпигунів. Чи дійсно під прикриттям дипломатичних працівників на території західних країн діють агенти ФСБ?

Олександр Хара: Висилка російських дипломатів – це серйозний удар по Кремлю. Звичайно, що світ висилав не дипломатів, а тих, хто під дипломатичним прикриттям займається тим, що не відповідає Віденській конвенції про міжнародні відносини. Тобто висилають фактично шпигунів. Так, країни одна проти одної ведуть розвідувальну діяльність. Але зазвичай, якщо відбувається щось неприйнятне, то тоді спецслужби все вирішують дуже спокійно – і шпигунів висилають тихо, без зайвого розголосу. Зараз це набуло розголосу, оскільки Росія розпочала дуже агресивну політику: анексія Криму, війна на Донбасі та у Сирії, втручання у американські вибори.

При цьому у Кремлі заявляють: мовляв, а ви доведіть, що це ми, а потім будемо розмовляти. І Захід, не намагаючись довести Росії, що вона винна, фактично запровадив презумпцію вини. Звичайно, що це велике досягнення західного світу, оскільки є консолідована позиція більшості частини вільного світу. На жаль, друзі Путіна є у Європі, а тому ЄС не виступив єдиним фронтом. Є країни, які взагалі виступали проти висилки російських дипломатів-шпигунів. Але попри те, багато країн таки це зробили. Такі дії можна розцінювати як дуже негативний сигнал для РФ. Це означає, що доки там не змінять свою поведінку – будуть інші заходи. Також це серйозний удар по мережі російських розвідувальних організацій у світі. Це погіршить інформованість росіян про справи у Європі, США, Канаді, Австралії. Тепер Росія матиме менше можливостей впливати на країни західного світу, оскільки змушена перебудовувати шпигунські мережі.

- Багато хто з експертів вважає, що між Заходом та Росією зараз стосунки часів Холодної війни. Це так?

Олександр Хара: Щодо Холодної війни, то про це дуже люблять говорити ще і росіяни. Але, на мою думку, це новий вид війни. Адже Холодна війна почалася тоді, коли СРСР вирішив провести «світову революцію». У Росії зараз немає ні сил, ні ресурсів на таке протистояння. РФ зараз руйнує мир у світі, хоче отримати сфери впливу у Східній Європі, передусім – в Україні. Путін хоче, щоб з ним рахувалися впливові світові лідери.

Також під час Холодної війни були інформаційні провокації та психологічна війна, а справжні війни велись на периферіях – у В’єтнамі та у країнах Африки й Латинської Америки. Зараз Росія веде війну кіберзброєю проти безпосередньо країн ЄС та США. На мою думку, термін «холодна війна» застарілий, оскільки змінились технології, які використовує Москва. Зараз це новітні технології.

РФ уже фактично перебуває у ізоляції, всі формати діалогу зі США – вичерпані. Звичайно, що час від часу Трамп під час самітів зустрічається з Путіним, але це ніяк не впливає на статус РФ. Так, у грудні позаминулого року зі США 35 російських шпигунів було видворено, перед тим – ще 60. Це дуже жорсткі дії. Востаннє російських дипломатів зі США висилали ще за часів Рейгана у розпал Холодної війни.

Звичайно, що своїми діями Захід змушує Кремль до діалогу. І це, схоже, діє. Ми пригадуємо, які під час передвиборчої кампанії у РФ Путін виступав перед своєю елітою та демонстрував ядерну зброю. Він говорив, оскільки до Росії не прислухаються, то нехай бояться. Основна проблема Росії – це те, що Путіна у цивілізованому світі уже ніхто не слухає. Його ідеї, що, мовляв, давайте забудемо про Крим, Грузію, Донбас і разом боротимемось з тероризмом – уже не сприймають. Це важливий момент. Буквально недавно російський посол у Вашингтоні бідкався, що його не приймають в органах тамтешньої виконавчої влади: жоден міністр і конгресмен не хоче з ним зустрічатися. Це свідчення блокади РФ. 

- Захід вдаватиметься до ще якихось дій?

Олександр Хара: Це не останній удар по Росії з боку Заходу. Найболючіша для Росії річ – це удар по їхній фінансовій системі. З’єднане Королівство демонструє, що у них є бажання покарати багатих та впливових росіян. Вони прийняли низку законів, які дозволяють заморожувати та конфісковувати активи з РФ, якщо вони мають нелегальне походження, або були використані, щоб здійснювати терористичні акти та підривати національну безпеку Великобританії. А у російських олігархів є багато грошей. І звичайно, що витрачають вони їх за кордоном. Там же вони зберігають свої гроші. Більшість дітей російських багатіїв живе за кордоном. І через ці санкції російські олігархи почнуть тиснути на Путіна.

У рамках Конвенції про заборону хімічної зброї будуть відбуватися дослідження – і буде звіт. Я впевнений, що фахівці доведуть, що хімічна зброя, якою отруїли Срипаля, була з Росії, оскільки британці не робили би брехливих заяв. І щойно будуть підтвердження експертів – це дасть світу сигнал до посилення протистояння з Росією. РФ буде країною, яка порушила міжнародні договори, не знищила хімічну зброю та застосувала її. Окрім того, РФ є гарантом щодо невикористання хімічного озброєння режимом Асада у Сирії. А там режим використовує хімічну зброю проти мирних людей. Взагалі дуже добре, що росіяни «проголосували» за Путіна. Бо якби президентом РФ була інша людина, можна було б казати, що це персональна  відповідальність президента-агресора, до якої нова влада не має стосунку.

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації