Богдан Яременко
дипломат, голова правління фонду "Майдан закордонних справ"
Останнім часом представники влади та провладні експерти спекулюють питанням щодо начебто існуючої залежності прийняття закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» та продовження дії закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» із збереження американських санкцій щодо РФ.
Це не відповідає дійсності з огляду на такі аргументи.
США традиційно висловлюють підтримку т.зв. Мінським домовленостям, оскільки на їх нагальності і безальтернативності наполягає Петро Порошенко. Для уряду США підтримка позиції президента України тотожна з підтримкою держави Україна. Разом з тим, держсекретар США Р.Тіллерсон під час виступу в Конгресі США заявив, що Сполучені Штати поділяють мету Мінських домовленостей (відновлення суверенітету та територіальної цілісності України), але не хочуть бути «прикутими» до них, а радше «залишити гнучкість у разі, якщо уряди України та Росії прийдуть до взаємоприйнятного рішення через щось інше, ніж Мінські домовленості».
У Законі США про санкції Мінські домовленості хоч і згадуються, але тим не менше, причиною їх запровадження проти РФ називаються міркування національної безпеки США. Перш за все у цьому контексті визначається втручання з боку РФ в вибори в США, а лише потім події в Україні. Також в тексті Закону про санкції проти низки ворожих до США країни включно з РФ міститься фраза про підтримку Мінських домовленостей «або будь-якої іншої послідуючої угоди, згоду на яку дасть уряд України». Це є ще одним свідченням того, що США вважають підставою для санкцій проти РФ агресію Росії проти України, а не невиконання Росією Мінських домовленостей.
Смисл закону США про санкції – протидія агресії РФ. Будь-які закони, що приймає ВРУ, ніяк не вплинуть на цю позицію. Окрім того, вилучення з президентських законопроектів згадок про Мінські домовленості зовсім не означає, що Україна їх не дотримуватиметься або виходить з них. Єдиний законний спосіб зробити Мінські домовленості зобов’язуючими для України є їх внесення на ратифікацію до Верховної Ради України. Але президент не може цього зробити, оскільки Мінські домовленості укладені в порушення вимог Закону України «Про міжнародні договори» та перебувають повністю поза рамками українського права. Ба більше того, «зобов’язання» від імені України щодо особливого статусу ОРДЛО можуть трактуватися як спроба узурпації влади, адже згідно з Статтею 5 Конституції України «Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами».
Також Конгрес закликав президента США вимагати від РФ: «вивести всі свої сили з території Грузії, України та Молдови», «повернути контроль над кордонами цих територій відповідним урядам» і «припинити всі зусилля, спрямовані на підрив обраних народом цих країв урядів».
А якщо просто, то заяви посольства США щодо «підтримки зусиль ВРУ продовжити дію особливого статусу, що дасть можливість мирного врегулювання на Сході України» – це свідчення того, що наразі США не сформулювали альтернативне бачення розв’язання російсько-українського конфлікту, а тому підтримують діючий формат. США не вийдуть з режиму санкцій. Їм не дозволяє закон, який чітко визначив, чому ці санкції введені, і що має змінитися для їх скасування. А наявність особливого статусу, що є однобічною поступкою української сторони, не сприяла припиненню вогню та просуванню у питанні відсічі збройної агресії упродовж понад двох років, тож що зміниться із пролонгацією цього закону?
Оригінал за посиланням.
