США знов повертаються у Сомалі?

Олег Бєлоколос

дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"


Нещодавнє суттєве посилення уваги США до цієї країни на Сході Африки спонукає поглянути на дійсні причини цього та спробувати спрогнозувати подальші дії Вашингтону в районі Африканського рогу.

Слід зазначити, що США здавна приділяли досить значну увагу Сомалі, як країні з надзвичайно вигідним стратегічним положенням та зручному пункту для забезпечення контролю в районах Аденської затоки та Африканського рогу. Саме тому у 70-80-х роках минулого століття спостерігалося суперництво між США та СРСР стосовно впливу у Сомалі і регіоні в цілому. 

Однак, після того, як у 1994 році американський контингент внаслідок загибелі сімнадцяти військових у Могадішо було виведено із Сомалі, увага до цієї країни значно послабла.

Знов поглянути на цю країну Вашингтон змусив різкий зріст сомалійського піратства у 2008-2009 роках, коли відбулася низка резонансних захоплень суден різних країн, у тому числі судна «Фаїна» з українським екіпажем та великою кількістю озброєння.

Значне занепокоєння Вашингтона також викликала різка активізація у 2009-2010 роках, створеного у 2006 році екстремістського угруповання «Аль-Шабаб».

Після утворення у 2004 році Тимчасового Перехідного Уряду Сомалі, США почали надавати йому озброєння, фінансову та дипломатичну підтримку. Вочевидь, у зв’язку з цим, група терористів, що діяла з території Сомалі, планувала здійснити замах на Державного секретаря США Г.Клінтон під час її візиту до Кенії 4-7 серпня 2009 року. У відповідь на зазначені дії сомалійських екстремістів, 14 вересня того ж року у південному Сомалі американський спеціальний підрозділ силами чотирьох гелікоптерів з корабля ВМС США здійснив операцію по ліквідації уродженця Момбаси Салеха Алі Салеха Набхана (Saleh Ali Saleh Nabhan), який вважався одним з активних членів „Аль-Каїди” та, за інформацією ЗМІ, проходив підготовку в Пакистані і Афганістані і брав участь у спробі збити літак ізраїльської авіакомпанії в аеропорту Момбаси у 2002 році.           

За наявними на той час даними, США, вочевидь не вважаючи, що Уряд у Могадішо матиме змогу встановити хоч якійсь централізований контроль в країні та витративши упродовж трьох років на його підтримку більш ніж 500 мільйонів доларів США, розпочали встановлювати контакти з напів-автономними сомалійськими утвореннями: Пунтлендом та Сомалілендом (так званий „dual-track approach”). Метою такого курсу було збільшення зон, де існує відносний мир і порядок, та стримування розповсюдження ісламського екстремізму.

США також намагалися встановлювати зв’язки із сомалійськими кланами та іншими групами, які тоді перебували в опозиції до ісламістів, однак, водночас, не були й союзниками Тимчасового Перехідного Уряду. Серед них, зокрема, називають „Хізбул Іслам” (Hizbul Islam) та „Алу Сунна Валь Джамаа” (Ahlu Sunna Wal Jamaa), які мали певний вплив на Півдні Сомалі.          

Судячи з наявних даних, така тактика дала лише обмежений ефект, адже наразі безпекова ситуація в країні залишається вкрай складною. За наявними даними ООН, з початку 2016 року у Сомалі в наслідок терористичних атак і нападів ісламістів загинуло 4500 цивільних осіб. Існують обґрунтовані побоювання, що частина бійців Ісламської держави під тиском міжнародної коаліції перебереться з Близького Сходу до Сомалі, де вступить до лав тамтешніх ісламістів. Тим більше, що з самого початку до «Аль-Шабаб» входили три основні групи бойовиків: іноземці, які разом із сомалійськими джихадістами контролювали основні операції; військові угруповання на клановій основі, ватажки яких використовували «Аль-Шабаб» для зміцнення та розширення впливу; бійці нижчих ланок (Ansar), переважну більшість яких становили неосвічені і безробітні підлітки.

Вочевидь, побоюючись посилення активності «Аль-Шабаб» у Сомалі та  інших державах Східної Африки, США починаючи з листопада минулого року різко збільшили кількість повітряних ударів, у тому числі з використанням безпілотників, по таборах бойовиків угруповання (за деякими даними знищено близько 100 екстремістів). За наявною інформацією, наразі у Сомалі знаходяться близько 500 американських військових, які спільно з силами Тимчасового уряду беруть активну участь в наземних операціях проти ісламістів. Є свідчення того, що нещодавно Пентагон запропоновував Білому Дому план подальших операцій у Сомалі, тривалістю до двох років. Можливими базами для їхнього забезпечення вочевидь є Кенія та Джибуті.      

Очевидно, операція Збройних сил США у Сомалі є складовою частиною комплексних заходів на виконання одного з перших Меморандумів президента Трампа щодо знищення Ісламської держави.   

Таким чином, можна прогнозувати, що у ближчій перспективі політика США у регіоні Східної Африки буде здійснюватися за такими напрямами:

- Здійснення вибіркових акцій проти найбільш одіозних лідерів «Аль-Шабаб» та«Ісламської держави»як у Сомалі, так і за її межами.

- Продовження сприяння Тимчасовому Уряду Сомалі при одночасному пошуку контактів з деякими сомалійськими кланами та групами.

- Надання різноманітної підтримки Кенії та іншим країнам регіону у протидії розповсюдженню міжнародного тероризму та ісламського екстремізму.

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації