Балканський вояж Путіна
На 17 січня заплановано візит російського президента до Сербії. Культ Путіна тут очевидний – його іменем назване село, сливове бренді та декілька кафе. Тепер до цього списку додається церква у невеликому селищі Банстол у північно-західній частині країни.
Навряд чи Путін відвідає цю новобудову. Але можна спрогнозувати, що під час зустрічей із сербським керівництвом кремлівський очільник не обійде увагою нашу країну. Зокрема, питання визнання автокефалії Православної церкви України.
Крім того, парламент Косова 14 грудня 2018 року ухвалив рішення щодо трансформації сил безпеки у повноцінні збройні сили. А парламент Македонії 11 січня ц. р. прийняв поправку до конституції, яка перейменує країну на Республіку Північна Македонія. Таке рішення усуває останню перешкоду на шляху цієї держави до членства в ЄС і НАТО.
Путін намагатиметься підштовхнути сербських «братушок» до силового реагування на ці прецеденти. Очевидно, що в інтересах кремлівського вояжера «роздмухування» нового збройного конфлікту на Балканах і втручання у нього російських «миротворців».
Наразі 40 військовослужбовців Збройних сил України входять до складу Багатонаціональних сил KFOR у Косові, які діють під егідою НАТО. Також у складі Місії ООН у Косові перебувають двоє українських офіцерів.
Китайське політично мотивоване «правосуддя»
Китайська Феміда засудила канадського громадянина до страти за незаконне переміщення через кордон наркотичної речовини. Тридцятишестирічного Ллойда-Шелленберга заарештували у 2014-му, а через два роки засудили на п’ятнадцятирічне ув’язнення. Апеляційне звернення було розглянуто значно швидше – усього за 12 годин у присутності представників іноземних мас-медіа, що їх запросив китайський уряд. Ці безпрецедентні обставини дають підстави вважати, що такий вирок є спробою тиску Пекіна на Оттаву у зв’язку з арештом у Ванкувері китайської громадянки, віце-президента технологічного гіганта Huawei. До цього китайці заарештували двох громадян Канади, звинувативши їх у загрозі національній безпеці.
Прем’єр-міністр Канади висловив серйозне занепокоєння очевидним фактом політично мотивованого рішення. Офіційна Оттава намагається посилити дипломатичний тиск вільного світу на Пекін. Однак без поступок у справі з пані Мен Ваньчжоу навряд чи буде досягнуто бажаного результату. Щороку в Китаї страчують тисячі осіб. Точних цифр немає, адже вони становлять державну таємницю. Міжнародна організація Amnesti Imternational нарахувала 1 тис. підтверджених випадків. Втім, за її підрахунками, загальне число страт – не менше 2400.
Лицемірство російської дипломатії
Цинізм російської дипломатії не знає меж. Учора, 14 січня, під час зустрічі з пресою за результатами переговорів з міністром закордонних справ Японії Таро Коно, Сергій Лавров серед іншого згадав Статут ООН у контексті обґрунтування «суверенітету Російської Федерації над усіма островами Південної Курильської гряди».
І це заявив представник країни, яка у 2014 році нахабно відібрала у свого найближчого сусіда, до речі, держави – співзасновниці ООН, шматок її суверенної території...
Що ж до сучасних російсько-японських відносин, то, найімовірніше, Москва просто хотіла б зробити хитрий дипломатичний хід і начебто поверненням до Спільної декларації 1956 року, у якій було зафіксовано згоду Радянського Союзу передати Японії острови Хабомай та острів Шикотан після укладення мирного договору, реально послабити діючий союз Токіо й Вашингтона.
Протести в Зімбабве
Розлючені зімбабвійці масово протестують проти суттєвого підвищення цін на пальне. Власне, причиною численних демонстрацій і навіть блокування доріг у цій країні на півдні Африки стало різке збільшення вартості бензину – на 150%, що його оголосив президент країни Еммерсон Мнангагва. Наразі протестувальникам намагається протидіяти поліція, водночас медіа повідомили про декількох загиблих. Тим часом 15 січня профспілки закликали до проведення триденного страйку.
Як відомо, наприкінці 2017 року в Зімбабве стався військовий переворот, унаслідок якого багаторічного правителя цієї країни Роберта Мугабе було відсторонено від влади.
Цікаво, що за наявною інформацією сам діючий президент Мнангагва найближчими днями має здійснити візит до Росії, Білорусі, Азербайджану, Казахстану та планує відвідати Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі, де намагатиметься залучити інвестиції для розвитку економіки.
Олександр Поліщук, Олександр Хара та Олег Бєлоколос, Фонду «Майдан закордонних справ»
