НАТО під загрозою

У квітні цього року Організація Північноатлантичного договору, більш знана як НАТО, відзначатиме 70-річний ювілей. За цей час Альянс зарекомендував себе як найбільш надійний трансатлантичний оборонний союз 29 держав. Цьогоріч організація може поповнитися ще одним членом – Македонією, після остаточного врегулювання спірних питань з Грецією щодо історичної назви цієї країни. Це може статися 22 липня, під час проведення ювілейного саміту НАТО.

Однак ця знаменна подія може бути затьмарена через президента США Дональда Трампа, який у притаманній йому манері непередбачуваності знову порушив питання щодо можливого виходу Сполучених Штатів з Альянсу. Приводом для цього він вважає невиконані з боку європейців обіцянки щодо збільшення бюджетних видатків на оборону. Вперше свій скепсис щодо НАТО Трамп висловив на Брюссельському саміті у 2018 році, чим спровокував бурхливі дискусії серед союзників. Тоді пристрасті вгамував тепер уже колишній міністр оборони США Джеймс Меттіс.

Вихід Сполучених Штатів з Альянсу стане катастрофічним для всієї організації та буде з неймовірною радістю сприйнятий у Кремлі. Відповідно до статті 13 Вашингтонського договору, члени НАТО можуть вийти з Організації через рік після офіційної нотифікації такого наміру. Американські конгресмени та сенатори від Демократичної партії вважають цей час достатнім для того, щоб блокувати будь-яку спробу Дональда Трампа розвалити НАТО. Але відсутність стриманого Джеймса Меттіса та поблажливість до авантюр президента тимчасового глави Пентагону Патріка М. Шенагена викликають у деяких європейських дипломатів занепокоєння стосовно долі Альянсу.

З тривогою за цими процесами спостерігатиме Україна, яка вже практично конституційно задекларувала свої наміри стати членом НАТО.

Протести в Судані

Народні протести в Судані тривають з кінця грудня минулого року та охоплюють усе ширші верстви суспільства. За офіційними даними, під час масових демонстрацій загинуло 26 осіб, кількість затриманих наразі невідома. Причиною невдоволення суданців є «сильна людина», президент Судану Омар аль-Башир, який уже тридцять років одноосібно керує цією африканською державою. Причому в наслідок його правління країна перебуває у вкрай важкому соціально-економічному становищі. Є інформація, що режим виживає лише за рахунок фінансової допомоги з боку Катару, де й перебуває сьогодні з візитом Омар аль-Башир.

Також є дані, що суттєву допомогу в нещодавньому придушенні демонстрацій у столиці Судану Хартумі надають представники російських військових компаній, зокрема найманці зі знаної в Україні, Сирії та Лівії приватної військової компанії «Вагнер».

Між тим 23 січня Сполучені Штати висловили занепокоєння ескалацією ситуації в Судані й закликали тамтешню владу до припинення жорсткого придушення протестів та звільнення затриманих активістів.

Венесуела з двома президентами

23 січня президент Національної асамблеї Венесуели Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим президентом країни. Його одразу визнали США, Канада та Організація Американських держав (35 країн-членів). Мексика, Болівія, Куба й Туреччина висловили свою підтримку президенту Ніколасу Мадуро, який у травні 2018 року вдруге «переміг» на виборах, до участі в яких не допустили жодного опозиційного кандидата, а явка становила не офіційні 46,07%, а між 17% та 25%.

Провальна економічна політика соціалістичного уряду та корупція спричинили значне падіння економіки та рівня життя громадян. Залежна від експорту енергоносіїв країна втратила передові експортні позиції поза виробниками Північної Африки та Європи й скоротила видобуток нафти з 2,3 млн барелів на день у 2016 році до 1,2 млн барелів на день – у 2018-му. Шалена інфляція (торік – 80 000%), дефіцит товарів першої необхідності (згідно з опитуванням ENCOVI 2017 року, 64% місцевих мешканців втратили 11 кг ваги з огляду на нестачу їжі), а також зростання злочинності (один із найвищих у світі показників убивств – 81,4 на 100 тис. жителів) стали причиною відпливу населення з країни (за даними ООН – понад 3 млн осіб, або 10% населення). Глибока соціально-політична, економічна та гуманітарна криза вивела на вулиці міст сотні тисяч людей, які виступають проти чинної влади.

Дональд Трамп висловив свою підтримку Хуану Гуайдо та застеріг Ніколаса Мадуро від силових дій проти опозиційного лідера. Білий дім погрожує політичним тиском та можливими санкціями, втім, не розглядає питання військової інтервенції. Ніколас Мадуро відреагував розірванням дипломатичних відносин та висилкою американських дипломатів з країни. Попри напружену ситуацію, на його боці залишається армійська верхівка, керівництво державної нафтової компанії PDVSA – найбільшого експортера країни, сформований з прихильників Мадуро Верховний суд та бідні верстви населення, що вірять у інспіровану ззовні, за підтримкою ворогів революції змову. На допомогу Мадуро може прийти й Росія, яка виступає за антиамериканський авторитарний режим з огляду на свої геополітичні амбіції (у грудні як зразок брязкання зброєю два російських стратегічних бомбардувальники Ту-160 приземлялись у країні) та намагання отримати доступ до економічних активів країни (торік було підписано угоди на інвестування 6 млрд дол. у нафтову та видобувну галузі). Втім, у Хуана Гуайдо є шанси повалити уряд Мадуро, якщо він спроможеться збільшити масштаб протестів у розмірі та часі, а також якщо не схилити на свій бік армію, то бодай утримати її від можливого силового придушення протестів. Уже з’явилась інформація про невдалу спробу молодшого офіцерського складу отримати зброю та заручників з числа старших офіцерів із вимогами відставки чинного президента.

Олександр Хара, Олександр Поліщук, Олег Бєлоколос, Фонд «Майдан закордонних справ»

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації