Світ кричить, а Київ мовчить

Ситуація навколо виходу США з американсько-радянського Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності в Європі (РСМД) продовжує бути в центрі уваги політиків, дипломатів, експертів та журналістів в усьому світі. Головні питання, які хвилюють практично усіх: як це вплине на безпеку в Європі, як тепер діятиме агресивна путінська Росія, який курс оберуть Сполучені Штати та що чекає на міжнародну безпеку?

На цьому тлі не може не викликати здивування відсутність реакції офіційного Києва, адже Україна з 1994 року виконує положення РСМД і мала б уже оприлюднити свою позицію у зв’язку зі згаданими подіями.

Домовились «в принципі»  

Вашингтон і Сеул досягли принципової угоди щодо фінансових аспектів розміщення американських військ на території Південної Кореї.

За існуючою домовленістю від 2014 року, Південна Корея сплачує 848 мільйонів доларів США на рік за розміщення 28 500 американських військових на території країни. Згідно з новою угодою, ця сума становитиме вже близько 1 мільярда доларів США. Разом з тим, до 70% південнокорейського фінансового внеску становить саме заробітна плата 8700 працівників-громадян Південної Кореї, які обслуговують американські військові бази.

Зле підглядати за сусідами

У понеділок, 4 лютого, президент Іраку Бархам Саліх публічно засудив плани американського президента Д. Трампа щодо використання п’ятитисячного військового контингенту США, який з червня 2014 року виконує завдання тренувальної місії збройних сил Іраку, для «моніторингу» сусіднього Ірану.

За результатами обговорення в адміністрації планів щодо виведення американських військ з Сирії і зменшення військової присутності в Афганістані, Д. Трамп заявив в інтерв’ю CBS в неділю, 3 лютого, що Сполучені Штати «витратили ціле багатство» на створення «неймовірної» військової бази Аль-Асада у західному Іраку, яку тепер можна використати для повернення за необхідності до Сирії та «спостереження за Іраном».

Однак Б. Саліх категорично проти того, щоби США використовували Ірак для реалізації своїх «політичних пріоритетів», а не для допомоги Багдада в боротьбі з постійною загрозою з боку Ісламської держави. Більшість іракських політиків вважають, що зневага, яку продемонстрував Д. Трамп, відмовившись від зустрічі з іракським керівництвом під час відвідування бази Аль-Асада у грудні 2018 року, та подібні його заяви призведуть до «неочікуваного конфлікту» між країнами та активізують сили, які ратують за виведення американського контингенту з Іраку.  

Італія запроваджує універсальний базовий дохід, але не для всіх громадян

На тлі занепаду привабливості ліберальної економіки за рецептами чиказького економіста Мілтона Фрідмана та поступового демонтажу соціальної держави в Європі з’являються сили, що прагнуть відновити статус держави як «друга громадянина». Уряд популістів Італії 4 лютого оголосив про запровадження з 6 березня універсального базового доходу в розмірі 780 євро. Керівництво країни врахувало невдалі спроби запровадити цю ідею в низці інших країн Європи, відтак поширило цей захід соціальної підтримки тільки для 3 мільйонів безробітних і бідних громадян та поєднало його надання з професійною підготовкою. Під програму підпали також 250 тисяч мігрантів, які перебувають у країні не менше 5 років, тобто «тривалий час». Програма є стимулюючою: шукачам роботи пропонуватимуть три робочі місця, перш ніж позбавити їх права на «громадянську зарплату».

Базовий дохід обіцяла запровадити одна з партій-переможниць виборів – «Рух 5 зірок». У 2019 році уряд планує витратити на фінансування програми 7 мільярдів євро і його не засмучує те, що економіка країни увійшла в рецесію, а національний борг зріс до 133% ВВП. Італія не самотня у своїх зусиллях. Напередодні виборів до Європарламенту Європа увійшла в стан роздумів щодо свого майбутнього. Опитування свідчать, що ідеї соціальної держави жевріють по всьому Євросоюзу: соціальний захист цікавить 18% французів. 11 грудня 2018 року сім французьких вчених оприлюднили «Маніфест демократичної Європи», основні мотиви якого – стурбованість тим, що ідеї Європейського проекту залишаються нереалізованими на тлі посилення зубожіння, нерівності та безробіття, в першу чергу, серед молоді, а цифрова економіка, потепління та міграційні навали руйнують здатність європейців спільно працювати. Маніфест закликає до відновлення базових європейських цінностей та політичних принципів побудови процвітаючого суспільства, збереження культурного та мовного розмаїття попри зніми останнього часу. Ядром проекту ЄС автори вважають соціальну, солідарну Європу, публічні консультації щодо якого започаткувала Єврокомісія. Наразі в Європі має місце брак ідей та спільної політичної волі, які замість соціальної єдності спрямовані на цілі корпорацій та капіталу. Водночас у центрі національних політичних виборчих дебатів щодо майбутнього Євросоюзу має бути саме соціальний захист.

Олексій Куроп’ятник, Олександр Поліщук та Олег Бєлоколос з фонду «Майдан закордонних справ»

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації